Інгаляційний наркоз:

1.Масковий інгаляційний наркоз – проводиться за допомогою масок, які накладають на обличчя хворого і наркозного апарату. Хворий дихає самостійно.

2.Інтубаційний інгаляційний наркоз – проводиться за допомогою наркозного апарату з апаратом ШВЛ. В трахею за допомогою лариногоскопу вводять інтубаційну трубку, до якої підключають наркозний апарат. Самостійне дихання хворого відключають за допомогою міорелаксантів, які вводять в/в.

М’язовими релаксантами називають препарати, що мають здатність блокувати передачу збудження в нервово - м’язових синапсах скелетної і дихальної мускулатури. Передача імпульсів з нерва на м’яз відбувається з участю медіатора ацетилхоліну, який руйнується ферментом холінестеразою.

Недеполяризуючі релаксанти, які запобігають дії ацетилхоліну у зв’язку з блокадою рецепторів: тубокурарін, мілаксен, ардуан, диплацин

Деполяризуючі релаксанти, які діють подібно ацетилхоліну, але триваліше: дитилін, лістенон, міорелаксин.

Неінгаляційний наркоз (внутрішньовенний)

Характеризується швидким настанням сну без збудження.

Негативною властивістю є пригнічення дихання і токсичний вплив на печінку і нирки.

Барбітуровий наркоз (гексенал, тіопентал) застосовується при корот-кочасних операціях і як вступний наркоз і для інтубації.

В/в наркоз каліпсолом

Він проходить без збудження, із швидкою реакцією хворого.

У хворих відмічаються рухи губ і очних яблук. Через 1-2 хв. настає хірургічна стадія наркозу, яка триває 15-20 хв. Для підтримання наркозу через кожні 15-20 хв. повторно вводять препарат (0,5-1 мг/кг). Він не пригнічує дихання.

Не спостерігаються лариного- і бронхоспазм, блювання.

Комбінований ендотрахеальний потенційований наркоз

Вводять анестезійні речовини різними шляхами: інгаляційно і в/в + міорелаксанти.

Для потенціювання застосовують нейролептики: дроперидол, аміназин, реланіум і анальгетики наркотичного ряду: промедол, фентаніл. Це дозволяє вводити лікарські препарати в менших дозах, що зменшує токсичність і ускладнення дії наркозу.

7

Схема комбінованого наркозу

1.Премедикація за 30-40 хв. до операції.

2.Транспортування в операційну, покласти на стіл, фіксація.

3.Оцінка загального стану, АТ, пульсу.

4.Венепункція, венесекція або катетеризація підключичної вени, установка системи для інфузійної терапії. Зонд у шлунок.

5.Усе заноситься у наркозну карту.

В/в вступний наркоз: тіопентал, гексенал, ГОМК, каліпсол.

1.Введення міорелаксантів.

2.Інтубація трахеї, фіксація інтубаційної трубки.

3.ШВЛ на весь період операції.

4.Дрібне введення міорелаксантів по ходу операції.

1. Основний наркоз:

А) нейролептанальгезія (НЛА) – нейролептики: дроперидол, седуксен; анальгетики: фентаніл, промедол.

Б) ШВЛ + газонаркотична суміш (ефір + фторотан) та інші інгаляційні анестетики.

В) в/в основний наркоз: ГОМК, каліпсол, гексенал, тіопентал.

1.Екстубація після закінчення операції і відновлення адекватної спонтанної вентиляції легень.

2.Транспортування хворого після відновлення м’язової активності, стабілізації геодинаміки, відновлення свідомості.