Підтип трахейні - tracheata

Належать здебільшого наземні членистоногі - багатоніжки та комахи. Деякі комахи вторинно перейшли до водного способу життя.

Тіло розчленоване на голову, що складається з акрона та чотирьох сегментів, і тулуба (або грудей та черевця). На голові є пара вусиків-антен і три пари ротових органів: мандибули та перші й другі максили.

Дихають здебільшого за допомогою трахей - тонких повіт-роносних трубочок, стінки яких вистелені кутикулою, що має ви­гляд спіралі і не дає трахеям спадатися. Трахеї розпочинаються парою стигм (дихалець) на черевному боці сегментів тулуба (чи черевця). У деяких представників трахеї сильно розгалужуються, між ними утворюються поздовжні та поперечні перетинки. Кінце­ві гілочки трахей обплітають усі внутрішні органи. Вдих і видих здійснюється при скороченні і розслабленні м'язів. Личинки вод­них комах дихають за допомогою трахейних зябер - виростів сті­нок тіла, куди заходять відгалуження трахейної системи

Серед сучасних багатоніжок, первиннобезкрилих комах є такі, у яких трахеї відсутні і дихання шкірне. Тому більшість учених (зокрема, М.С. Гіляров) вважає, що предками трахейних були близькі до кільчаків червоподібні жителі ґрунту, які дихали через шкіру.

Перехід до життя на суші вимагав економії вологи. Еволю­ція йшла тут двома шляхами: по-перше, відбувалось ущільнен­ня і потовщення шкірного покриву - кутикули (у двопарноно­гих багатоніжок, деяких комах); по-друге, утворилася дуже тонка (0,001 мм) епікутикула, яка містить водонепроникні воскоподі-бні й жироподібні речовини (у губоногих багатоніжок і вищих комах). Поверхня тіла втратила здатність до газообміну, й роз­винулась трахейна система. Економія води у зв'язку з назем­ним способом життя відбувається і при виділенні продуктів об­міну речовин. Вони виділяються в задню кишку, де вода всмок­тується у гемолімфу стінками кишок. Органами виділення в трахейних стають або стінки кишок (у нижчих багатоніжок і деяких комах), або ж їх вирости - мальпігієві трубочки, або судини (у більшості трахейних).

Мальпігієві судини розвиваються як вирости задньої киш­ки; їх кількість - від 2 до 200. Розчинені у воді продукти обміну речовин із гемолімфи надходять до порожнини цих судин. Тут випадають в осад кристали сечової кислоти, а вода всмоктуєть­ся стінками судин і надходить до гемолімфи. Аналогічні проце­си проходять і у задній кишці, куди впадають мальпігієві суди­ни. Майже сухі кристали сечової кислоти разом з перетравлени­ми рештками виводяться назовні через анальний отвір.

Коли не вистачає води у зовнішньому середовищі, вона ви­робляється самим організмом: порожнина тіла в трахейних за­повнена жировою тканиною («жирове тіло»); при окисненні жиру виділяється метаболічна вода. Отже, вся організація цих тварин забезпечує економію води, що й дало можливість пере­йти до наземного способу життя.

Трахейні - здебільшого роздільностатеві організми. Герма­фродити серед них зустрічаються рідко. Запліднення в них зов­нішньо-внутрішнє та внутрішнє. Розвиток або прямий, або з метаморфозом.

Єдиної точки зору серед учених щодо класифікації трахей­них не існує.