Підклас Лопатепері риби - Sarcopterygii

Давня група риб, яка зберігає ряд ознак, властивих хрящовим рибам (хорда наявна протягом усього життя, немає тіл у хребців, у кишках є спіральний клапан, у серці - артеріальний конус та ін.).

3 іншого боку, у них уже є ознаки кісткових риб: кісткові елеме­ нти у черепі, кісткові зяброві кришки, плавальний міхур та ін.

Важливою особливістю риб підкласу лопатеперих є наявність біля основи парних плавців сильно розвинених лопатей, які мають скелет із довгих кісток. Властиве подвійне дихання: за допомогою зябер і легень. Мають внутрішні ніздрі - хоани.

Надряд Дводишні риби - Dipnoi. Належить багато викоп­них видів. Тепер зустрічаються лише 6 видів, поширених в Африці, Австралії та Південній Америці. Поряд із зябровим диханням є легеневе: великий плавальний міхур перетворений на одну або дві легені, що сполучені з черевною частиною поча­тку стравоходу. Зуби у вигляді двох масивних пластин. Парні плавці з довгою сегментованою віссю. У зв'язку із легеневим диханням на суші у шлуночку серця з'являється неповна перегородка, тобто утворюється трикамерне серце і легеневе коло кровообігу. Живуть у прісних водоймах.

Ряд Однолегеневі — Ceratodiformes. Належить лише один вид - рогозуб (Neoceratodus forsteri), поширений у північно-східній Австралії. Довжина - до 175 см, товсте тіло вкрите ве­ликою кістковою лускою; парні плавці з добре розвиненими лопатями. При обмілінні водойм, а також улітку при дефіциті кисню у воді дихає за допомогою легені (непарної) атмосферним повітрям. При повному пересиханні водойм гине. Живиться молюсками, ракоподібними, червами. М'ясо смачне. Перебуває під охороною.

Ряд Дволегеневоподібні — Lepidosireniformes. Належить 4 види протоптерів (рід Protopterus), які поширені в тропічній Африці, та лепідосирен (Lepidosiren psradoxa), що водиться в басейні Амазонки (рис. 186). Тіло мають видовжене, від 30 см до 2 м завдовжки, вкрите дрібною циклоїдною лус­кою; парні плавці джгутовидні. Легені дві. Живляться безхребетними, рибами, земноводними. При пересиханні водойм зариваються у ґрунт дна; навколо них із слизу утворюється кокон; у такому стані за­ціпеніння проводять до 5 місяців (в експерименті - до 4-х років). Об'єкти місцевого промислу.

Надряд Кистепері — Crossopterygimorpha. Ки­степері риби були чис­ленними у девонському та кам'яновугільному періо­дах палеозойської ери. Населяли прісні водойми. За допомогою м'ясистих парних кінцівок з добре розвиненим опорним ске­летом могли виповзати на сушу. Вважають, що від давніх кистеперих риб походять земноводні.

У мезозойську еру де­які кистепері перейшли до життя у морі. Вважа­лося, що морські види цих риб давно вимерли. Проте у 1938 р. в Ін­дійському океані біля берегів Південної Африки виловили кистеперу рибу, яку назвали латимерією (Latimeria chalumnae) (рис. 187). Ви­явилося, що латимерії живуть у водах океану біля Коморських островів на глибині до 300 м. За 1951-1972 рр. було виловлено близько 70 екземплярів латимерії розмірами від 1 до 1,8 м і масою від 19,5 до 95 кг. Яйцеживородні. Латимерія - реліктовий вид, що зберігся до нашого часу.

Рис. 187. Латимерія

Рис. 186. Види дводишних риб:

а – протоптер, б – американський

лепідосирен, в – неоцератод.