- •Передмова
- •Робота 1 Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Правила протипожежної безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторне устаткування. Техніка виконання лабораторних робіт
- •Робота 2. Визначення молярної маси еквівалентів металу методом витіснення водню Теоретична частина.
- •П равила зважування на технохімічних вагах
- •Визначення абсолютної та відносної похибки досліду
- •Експериментальна частина
- •Робота 2. Визначення молярної маси еквівалентів металу методом витіснення водню
- •Експериментальна частина. Метод, оснований на вимірюванні об’єму водню, який виділяється при взаємодії металу з кислотою.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 3 Визначення молярної маси карбон (IV) оксиду.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 4 Визначення кількісного складу хімічної сполуки. Встановлення її хімічної формули.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 5 Визначення ступеню чистоти карбіду кальцію.
- •Теоретична частина.
- •1 Розчинення твердих речовин
- •2 Фільтрування
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 6 Визначення теплового ефекту хімічної реакції.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 7 Кінетика хімічних реакцій.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Вплив природи реагуючих речовин на швидкість реакції.
- •Дослід 2. Вплив поверхні реагуючих речовин на швидкість гетерогенної реакції.
- •Дослід 3. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість гомогенної хімічної реакції.
- •Дослід 4. Вплив температури на швидкість реакції.
- •Дослід 5. Вплив каталізатора на швидкість реакції.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 8 Хімічна рівновага.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Вплив концентрації реагентів на хімічну рівновагу
- •Дослід 2. Зворотність зміщення хімічної рівноваги реакції перетворення хромат – йонів у дихромат – йони.
- •Дослід 3. Вплив температури на хімічну рівновагу.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 9 Приготування розчинів.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •1. Визначення густини розчину ареометром.
- •2 . Приготування розчину із твердої речовини та рідкого розчинника н2о.
- •3. Приготування розчину певної концентрації методом розбавлення.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 10 Визначення концентрації розчинної речовини методом титрування.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 11 Визначення вмісту натрій хлориду в суміші
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні запитання і задачі
- •Робота 12 Електролітична дисоціація. Властивості електролітів.
- •Теоретична частина.
- •Константа дисоціації матиме такий вигляд:
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Визначення електропровідності розчинів.
- •Дослід 2. Вплив концентрації розчину слабкого електроліту на його ступінь дисоціації.
- •Дослід 3. Зміна електропровідності при нейтралізації слабкої основи слабкою кислотою.
- •Дослід 4. Порівняння ступеня дисоціації кислот.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 13 Реакції у розчинах електролітів. Гідроліз солей.
- •Теоретична частина.
- •Йонний добуток води.
- •Індикатори
- •Гідроліз солей
- •Експериментальна частина Дослід 1. Йонні реакції, які протікають практично необоротно і до кінця.
- •Дослід 2. Забарвлення деяких індикаторів в різних середовищах
- •Дослід 3 Вплив однойменних йонів на дисоціацію слабкого електроліту.
- •Дослід 4. Гідроліз солей.
- •Контрольні питання і задачі
- •Приклади розв’язування задач:
- •Робота 14. Малорозчинні електроліти. Добуток розчинності
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Умови утворення осаду.
- •Дослід 2. Умови розчинення осадів.
- •Дослід 3. Розчинення осадів малорозчинних електролітів при хімічній взаємодії.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 15 Окисно-відновні реакції
- •Теоретична частина.
- •Метод електронного балансу.
- •Йонно-електронний метод
- •Дослід 5.
- •Дослід 6.
- •Контрольні питання і задачі.
- •Робота 16 Загальні уявлення про електрохімічні процеси. Гальванічні елементи
- •Теоретична частина.
- •Дослід 3. Складання концентраційного гальванічного елемента.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 17 Електроліз
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина Дослід 1. Порівняння хімічної активності металів.
- •Дослід 2. Гальванічні елементи.
- •Приклади задач по електролізу водних розчинів солей.
- •Акумулятори
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 18 Корозія металів, захист від корозії
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Утворення гальванічних пар при хімічних процесах.
- •Дослід 2. Корозія внаслідок різного доступу кисню.
- •Дослід 3. Вплив йона Cl- на швидкість корозії.
- •Дослід 4. Анодне і катодне покриття.
- •Контрольні питання і задачі
- •Додатки
- •1. Стандартизовані назви хімічних елементів і простих речовин
- •2. Назви деяких кислот
- •3. Розчинність кислот, основ і солей у воді
- •4. Тиск насиченої водяної пари (рн2о) при різних температурах
- •5. Відносні густини та масова частка (w) розчиненого NaCl при 20°c
- •6. Відносні густини розчинів сульфатної кислоти
- •7. Відносні густини розчинів хлоридної кислоти
- •8. Добуток розчинності малорозчинних речовин у воді при 25 0с
- •9. Стандартні електродні потенціали (e0) металів (ряд напруг)
- •10. Періодична система елементів д.І.Менделєєва
Робота 9 Приготування розчинів.
Мета роботи — набуття навичок приготування розчинів із сухої речовини або більш концентрованого розчину і засвоєння теоретичного матеріалу з концентрації розчинів.
Теоретична частина.
Розчин готується із зваженої маси речовини і розбавленням концентрованих розчинів. Для приготування розчину треба знати, скільки його потрібно та якої концентрації. Ці величини лежать в основі розрахунків.
Концентрацією називають відношення кількості (моль) чи маси (г) речовини, яка міститься в розчині, до об’єму чи маси розчину або розчинника. Найбільш розповсюдженні наступні види концентрації розчинів.
Молярна концентрація См — це відношення кількості речовини до об’єму розчину, або кількість молів розчиненої речовини в одному літрі розчину. ЇЇ можна розрахувати за формулою:
, моль/л
Моляльна концентрація Сm — це відношення кількості речовини до маси розчинника, або кількості молів розчиненої речовини в 1000 г (1 кг) розчинника:
, моль/кг
Молярна концентрація еквівалентів (нормальна концентрація) Сн — це відношення числа молів еквівалентів до об’єму розчину, або число молів еквівалентів в 1л розчину:
, моль/л
Масова частка ω розчиненої речовини складає процент від маси розчину — відношення маси розчиненої речовини до маси розчину в процентах. Масова частка показує скільки грамів даної речовини міститься в 100г розчину:
, %
по масі
Об’ємна частка φ— те ж саме, що і масова, тільки замість мас записуються об’єми:
, %
по об’єму
Молярна частка N — це відношення кількості речовини розчиненої в розчині до суми кількості розчиненої речовини та розчинника:
Титр Т — маса розчиненої речовини в 1см3 (1 мл) розчину:
, г/мл
Для переводу маси розчину в об’єм використовується відносна густина (ρ). Густину розчину можна визначити експериментально відносно води за допомогою ареометра.
Приклад 1 Визначте молярну концентрацію еквівалентів (нормальну концентрацію) 59,24%-вого розчину сульфатної кислоти, густина якої дорівнює 1,49 г/мл.
Рішення:
За формулою: , де mрозчину = V · ρ ,
визначимо масу 1л 59,24%-ного розчину сульфатної кислоти:
г
Нормальна концентрація розраховується за формулою:
де Ме — молярна маса еквівалентів сульфатної кислоти,
дорівнює:
г/моль
моль/л
Таким чином, Сн = 18н.
Приклад 2 Який об’єм 96%-ної (по масі) сульфатної кислоти (ρ = 1,10 г/мл) і яку масу води необхідно взяти для приготування 100мл 15%-ного (по масі) розчину Н2SО4 (ρ = 1,10 г/мл).
Рішення:
Визначаємо масу сульфатної кислоти яка міститься в 100мл 15%-ного розчину Н2SО4:
, де mрозчину = V · ρ ,
г
Обчислимо об’єм 96%-ного розчину, який містить 16,5 г Н2SО4. 1мл розчину з масою 1,84г містить 1,84 · 0,96 = 1,77г Н2SО4. Отже, об’єм вихідного розчину Н2SО4 буде дорівнювати 16,5г : 1,77г/мл = 9,32мл.
Таким чином, для приготування 100мл 15%-ного розчину сульфатної кислоти необхідно 9,32мл 96%-ного розчину Н2SО4 і 100 - 16,5 = 93,5 г води.
Експериментальна частина.
1. Визначення густини розчину ареометром.
Між густиною розчину і концентрацією розчиненої речовини існує безпосередня залежність. Для кислот, розчинених основ і солей, які найбільш часто застосовуються, ця залежність установлена і дається в довідниках у вигляді таблиці (Додатки, 5,6). Внаслідок чого визначення концентрації розчиненої речовини в межах точності 0,5% може бути проведено шляхом експериментального вимірювання густини розчину, а потім находження концентрації речовини в таблиці.
Густину розчину визначають частіше всього за допомогою ареометра. Для цього розчин, який досліджується, наливають в скляний циліндр. Обережно занурюють в нього по черзі ареометри, підбирають такий з них, при котрому рівень рідини знаходиться в межах його шкали. При цьому ареометр не повинен торкатися стінок циліндра (рис.11). Показання шкали ареометра на рівні поверхні рідини відповідає густині цієї рідини.
