Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка С_Р 2 частина.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Для чого призначена команда mount?

  2. Таблиця файлових систем /etc/fstab?

  3. Як здійснити форматування гнучкого диска?

  4. Що таке пакет mtools?

  5. Як здійснюється управління правами власності і правами доступу до файлів?

  6. Як здійснюється зміна прав власності на файли за допомогою команди chown?

  7. Як здійснюється Зміна груп і прав власності за допомогою команди newgrp?

  8. Як здійснюється управління пакетом Linux за допомогою команд rpm, lisa і kpackage?

  9. Як використовується клієнт kpackage?

Література: Болл Билл Освой самостоятельно Linux за 24 часа, 2-е издание. : Пер. с англ. : Уч. пос. – М. : Издатель ский дом «Вильямс», 2000. – 480 с.: ил. – Парал. тит. англ., стор. 424-447.

Урок № 77

(згідно навчальної робочої програми)

Тема: «Резервне копіювання і відновлення системи»

Питання:

  1. Настройка конфігурації системи BRU.

  2. Створення резервної копії системи за допомогою команди tar.

  3. Використання команди cpio.

  4. Використання сценарію taper.

Між резервуванням і архівацією є відмінність. Резервні копії створюються через регулярні інтервали для збереження важливих документів, файлів або систем в цілому. Архіви створюються для збереження важливих документів, файлів або систем в цілому на тривалі періоди часу.

Настройка конфігурації системи BRU

Програму BRU можна встановити за допомогою програм lisa, rpm, glint або kpackage. Програма встановлюється в каталог /Ьги вашої файлової системи.

BRU має більше 50 опцій командного рядка, які можна використовувати для завдання характеристик процесу резервування. Для використання BRU введіть в командний рядок вираз bru [опції]. Для запуску інтерфейсу X введіть у вікні Х-терминала команду xbru.

При першому запуску BRU їй потрібно вказати, який пристрій слід використовувати для створення резервних копій файлів. Перш за все відкрийте меню File, а потім виберіть пункт Configure BRU(Настройка BRU).

Клацніть в цьому вікні на кнопці Devices (Пристрої), а потім на кнопці New (Нове). З'явиться вікно New Device(Новий пристрій), що містить прокручуваний список різних пристроїв.

Клацніть на кнопці New, щоб вибрати новий пристрій з вбудованого списку BRU.

Якщо використовуваний вами пристрій відсутній в списку, виберіть опцію OTHER(Інше), щоб визначити власний пристрій.

Для визначення пристрою зберігання резервних копій, що використовує дисковод Zip, спочатку виберіть опцію OTHER. Вибравши пристрій, введіть в список Device складене ім'я пристрою Zip (/dev/sda4 — для дисковода Zip, що підключається до паралельного порту). Для завершення визначення пристрою резервного зберігання Zip клацніть на полі Device Name(Ім'я пристрою), введіть ZipDisk, потім клацніть на полі Size (Розмір) і введіть 100 (не забудьте клацнути на опци М для вказівки розміру диска в мегабайтах).

Для завершення визначення клацніть на команді Save and Exit в меню File вікна BRU Configuration Utility. Щоб почати резервування, вставте Zip-диск в дисковод Zip, підключений до комп'ютера.

Щоб почати процес створення резервної копії, клацніть на пункті NewDevice в меню File програми BRU, а потім виберіть /dev/sda4 із списку пристроїв.

Виберіть пункт Backup (Створити резервну копію) з меню File програми BRU або клацніть на верхній піктограмі в головному діалоговому вікні BRU.

Відкриється діалогове вікно вибору файлів, що дозволяє вибрати файли або каталоги, що підлягають резервуванню. Завершивши вибір і додавання каталогів і файлів, клацніть на кнопці Options, щоб вибрати стиснення файлів або інші параметри, або клацніть на кнопці Begin Backup, щоб почати процес створення резервної копії. Програма BRU запитає ім'я резервної копії або мітку тому, а потім почне створення резервної копії даних. Якщо потрібно декілька томів або дисків, в міру необхідності відображатиметься запрошення встановити їх.

Програма BRU підтримує багато різних функцій, зокрема стиснення, планування і перевірки записаного архіву.

Створення резервної копії системи за допомогою команди tar

Команда tar створює архів в стрічковому форматі. Щоб швидко створити резервні копії домашніх каталогів користувачів системи, застосуєте команду tar для створення архіву, як показано в наступному прикладі:

  • Tar cPfC users.tar / home

Цей командний рядок створює резервний архів users.tar у поточному каталозі. Команда tar забезпечує стиснення даних програмою gzip за допомогою опції командного рядка z. Досить включити її в командний рядок створення резервної копії і змінити ім'я архіву, наприклад, таким чином:

  • Tar cz PfC users.tar.gz / home

Якщо ви зберігаєте дані в окремій файловій системі, не забудьте встановити пристрій, перш ніж робити спробу відновити інформацію. Якщо ви використовуєте стиснення, при відновленні інформації за допомогою опції х (extract — витягувати) команди tar не забудьте включити в командний рядок опцію z:

  • cd /

  • tar xzvf /mnt/dos/windows/desktop/users.tar.gz

Ці командні рядки відновлюють каталоги і файли користувачів системи, починаючи з кореневого каталога /. Опція v відображає ім'я кожного файлу під час його відновлення. Хоча створення резервної копії файлів в інших файлах на жорсткому диску не представляє складності, команду tar можна використовувати також з пристроями запису на стрічку, вказавши пристрій в командному рядку tar.

Використання команди cpio

Команда cpio (сміттю inandout— копіювання і відновлення) може використовуватися аналогічно команді tar. Але вона має і деякі відмінності, особливо відносно опцій командного рядка, що виконують створення архіву або витягання з нього даних. Наприклад, для створення архіву cpio необхідно використовувати опцію створення -о. Для побудови архіву команда cpio вимагає також вказівки списку імен файлів і шляхів. Для цього зручно використовувати команду find, яка створює необхідні імена.

Для відновлення архіву cpio використовується опція командного рядка -i(витягання):

  • cpio-i<xll.cpio

1082 blocks

З цього прикладу видно, що для витягання даних з архіву cpio можна використовувати оператор перенаправлення введення < спільно з опцією витягання –I команди cpio. Програма cpio відтворює каталог і завершує свою роботу, виводячи число 512-символьних блоків, які були записані на жорсткий диск.

Для створення архівів будь-якого каталога або навіть різних файлів системи можна використовувати комбінацію команд find і cpio. Для резервування всіх файлів даного каталога, що належать вам, створених або змінених протягом поточного дня, можна використовувати опції командного рядка –user і –mtime оманди find:

  • find /home/bball –user bball -mtime -l -print ¦ cpio –o > today.cpio

Цей командний рядок створює архів cpio, названий today.cpio, який містить всі файли, змінені за останніх 24 години.

Використання сценарію taper

Використання команди taper не представляє складності. Вкажіть тип підлеглого використанню носія за допомогою опції типу –Т носій. Відповідно до останньої документації, команда taper підтримує наступні драйвери пристроїв:

  • ftape— драйвер пристрої запису на стрічку, який поставляється з системою і використовується для пристроїв запису на стрічку, підключених до інтерфейсу гнучких дисків;

  • zftape— сучасніший драйвер пристрою запису на стрічку, що підключається до дисковода гнучких дисків, який обробляє додаткові формати магнітної стрічки;

  • scsi— драйвер для пристроїв запису на стрічку, що використовує інтерфейс SCSI;

  • ide— драйвер для підтримки пристроїв запису IDE;

  • removeable— драйвер для підтримки гнучких дисків або знімних жорстких дисків.

Контрольні питання:

  1. Як здійснюється настройка конфігурації системи BRU?

  2. Яке застосування команди tar?

  3. Як здійснюється створення резервної копії системи?

  4. Для чого призначена команда cpio?

  5. Яке використання сценарію taper.

  6. Які драйвери пристроїв підтримує команда taper?

Література: Болл Билл Освой самостоятельно Linux за 24 часа, 2-е издание. : Пер. с англ. : Уч. пос. – М. : Издатель ский дом «Вильямс», 2000. – 480 с.: ил. – Парал. тит. англ., стор. 449-460.