Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка С_Р 2 частина.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Урок № 80

(згідно навчальної робочої програми)

Тема: «Способи реалізації моделі потоків»

Питання:

  1. Потік користувача.

  2. Потік ядра.

  3. Схеми багатопотоковості.

Потік користувача — це послідовність виконання команд в адресному просторі процесу. Ядро ОС не має інформації про такі потоки, вся робота з ними викону­ється в режимі користувача. Засоби підтримки потоків користувача надають спе­ціальні системні бібліотеки; вони доступні для прикладних програмістів у вигляді бібліотечних функцій. Бібліотеки підтримки потоків у наш час звичайно реалізу­ють набір функцій, визначений стандартом РОSІХ.

Потік ядра — це послідовність виконання команд в адресному просторі ядра. Потоками ядра управляє ОС, перемикання ними можливе тільки у привілейова­ному режимі. Є потоки ядра, які відповідають потокам користувача, і потоки, що не мають такої відповідності.

Співвідношення між двома видами потоків визначає реалізацію моделі пото­ків. Є кілька варіантів такої реалізації (схем багатопотоковості); розглянемо най­важливіші з них (рис.1).

Рисунок 1 – Способи реалізації моделі потоків

Схема багатопотоковості М:1 (є найранішою) реалізує багатопотоковість ви­нятково в режимі користувача. При цьому кожен процес може містити багато по­токів користувача, однак про наявність цих потоків ОС не відомо, вона працює тільки із процесами. За планування потоків і перемикання контексту відповідає бібліотека підтримки потоків. Схема вирізняється ефективністю керування пото­ками (для цього немає потреби переходити в режим ядра) і не потребує для реалі­зації зміни ядра ОС. Проте нині її практично не використовують через два суттє­вих недоліки, що не відповідають ідеології багатопотоковості.

  • Схема М:1 не дає змоги скористатися багатопроцесорними архітектурами, ос­кільки визначити, який саме код виконуватиметься на кожному із процесорів, може тільки ядро ОС. У результаті всі потоки одного процесу завжди викону­ватимуться на одному процесорі.

  • Оскільки системні виклики обробляються на рівні ядра ОС, блокувальний системний виклик (наприклад, виклик, який очікує введення даних користу­вачем) зупинятиме всі потоки процесу, а не лише той, що зробив цей виклик. Схема багатопотоковості 1:1 ставить у відповідність кожному потоку користу­вача один потік ядра. У цьому разі планування і перемикання контексту зачіпа­ють лише потоки ядра, у режимі користувача ці функції не реалізовані. Оскільки ядро ОС має інформацію про потоки, ця схема вільна від недоліків попередньої (різні потоки можуть виконуватися на різних процесорах, а при зупиненні одного потоку інші продовжують роботу). Вона проста і надійна в реалізації і сьогодні є найпоширенішою. Хоча схема передбачає, що під час керування потоками треба постійно перемикатися між режимами процесора, на практиці втрата продуктив­ності внаслідок цього виявляється незначною.

Схема багатопотоковості M:N. У цій схемі присутні як потоки ядра, так і по­токи користувача, які відображаються на потоки ядра так, що один потік ядра мо­же відповідати декільком потокам користувача. Число потоків ядра може бути змінене програмістом для досягнення максимальної продуктивності. Розподіл по­токів користувача по потоках ядра виконується в режимі користувача, плануван­ня потоків ядра — у режимі ядра.

Контрольні питання:

  1. Що таке потік користувача?

  2. Що таке потік ядра?

  3. Які існують семи багатопотоковості?

  4. Розкажіть схему багатопотоковості М:1.

  5. Розкажіть схему багатопотоковості 1:1.

  6. Розкажіть схему багатопотоковості M:N.

Література: Шеховцов В.А. Операційні системи. – К.: Видавнича група BHV, 2005. – 576 с.: іл., стор. 50-51.