Підклас стародавні п'явки (archih1rudinea)

До цього підкласу належить лише один ряд Щетинхо- носні п'явки (Acanthobdellea), що включає в себе один рід із двома видами. У них на кожному з п'яти передніх сегментів є по чотири пари щетинок (див. рис. ЗО, а), добре розвинені целом із перетинками між сомітами і кровоносна система, шлунок не має сліпих виростів. Є невеликий хоботок; пе­редній присосок недорозвинений або відсутній. Розміри тіла до ЗО мм.

Обидва види — паразити лососевих, що трапляються в холодних прісних водоймах, збагачених киснем, у високих широтах Північної півкулі. Acanthobdella peledina знаходять на лососевих у водоймах Скандинавії, тундрової та лісотунд­рової зон Росії, на Алясці. A. livanovi відомий лише з Кам­чатки й Чукотки.

Підклас справжні п'явки (euhirudinea)

Справжні п'явки не мають щетинок, передній присосок у них добре розвинений, целом має вигляд системи лакун, що частково або цілком заміщують кровоносну систему. До цьо­го підкласу належать два ряди.

Рад Хоботні п'явки (Rhynchobdellea). Розміри тіла невеликі (5—ЗО, зрідка до 80 мм завдовжки). Виключно водяні орга­нізми; мають хобот; кровоносна система, як правило, добре розвинена. В соміті три кільця. Запліднення сперматофорне. Для багатьох видів характерне піклування про нащадків: яй­ця у них прикріплюються до черевної сторони п'явки; там же розвивається молодь, яку доросла особина деякий час охоро­няє (рис. 37).

В Україні та країнах Середземномор'я повсюдно відома так звана черепашача п'явка (Haementeria costata), що має широке, дуже сплющене тіло. Забарвлення від зеленого до бурого. Уздовж тіла йде кілька рядів сосочків. Паразитує на болотяних черепахах; може живитися кров'ю птахів і навіть людини. Види роду Glossiphonia мають форму тіла, подібну ' до попереднього виду, однак менші за розмірами. Вони на­падають на молюсків, личинок комах, інколи — на інших п'явок.

Пташині п'явки (Protoclepsis) проникають у ротову по­рожнину й трахею водоплавних птахів, де ссуть кров. Можуть спричиняти масову загибель птахів, особливо молоді.

Види роду Piscicola, або риб'ячі п'явки, відрізняються дуже вузь­ким видовженим тілом і великим заднім присоском (див. рис. ЗО, г). Живляться кров'ю риб.

Ряд Безхоботні п'явки (Arhync- hobdellea). Це досить великі п'явки завдовжки 30—250 мм. Хобот від­сутній, є щелепи або їхні залишки. В соміті п'ять кілець. Відомі пріс­новодні та наземні форми. Усі кро­восисні п'явки цього ряду належать до родини щелепних п'явок Gnat- hobdellidae. Найбільш знана серед них медична п'явка (Hirudo medici- nalis). Вона має довжину тіла до 120 мм (див. рис. ЗО, ()). Спина темна, з поздовжніми коричневими або червоними смугами й метамерно

розміщеними чорними плямами. сторони {видно прикріплені Щелепи І СЛИННІ залози добре зародки п'явок)

розвинені. Мешкає в стоячих чис­тих водоймах; не виживає в жорсткій чи брудній воді. Жи­виться виключно кров'ю. Активно застосовується в меди­цині. Внаслідок вилову та забруднення місць проживання чисельність її різко скоротилася; вид занесено до Червоної Книги України.

Рис. 37. Черепашача п'явка

Haementeria costata (ряд Rhynchobdellea) з черевної

У країнах Середземномор'я, на Близькому та Середньому Сході у водоймах мешкає інша кровосисна п'явка — кін­ська, або нільська (Limnatis nilotica). Коли людина або тва­рина п'ють воду, вона може проникати в ротову порожнину, ніс, гортань або глотку, де і ссе кров; відомі випадки великих втрат крові й навіть загибелі, якщо п'явки закупорюють ди­хальні шляхи. У тропіках мешкає багато видів кровососів із родів Hirudo та Limnatis. У вологих тропічних лісах осе­ляються наземні кровосисні п'явки (рід Haemadipsa та інші). Тіло їх невелике (20—40 мм), заднім присоском вони при­кріплюються до листя дерев та кущів; при цьому тіло їх підняте над листям. Живителів вони знаходять за допомогою гострого нюху, ссуть кров теплокровних, у тому числі й лю­дини. У горах Європи (Австрія, Югославія) знайдено два види наземних п'явок із роду Xerobdella; вважають, що вони

живляться кров'ю саламандр. Можливо, подібні види трап­ляються й в Українських Карпатах.

До родини Gnathobdellidae належить також поширена в Україні велика несправжньокінська п'явка Haemopis sanqisu- ga, що має довжину до 150 мм; від медичної вона відріз­няється темним, майже чорним кольором спинної сторони, поздовжні смуги відсутні. Обрав цей вид неглибокі водойми, прибережну зону озер та річок. Поїдає молюсків, пуголовків, мальків риб. Кров не ссе.

До родини глоткових п'явок (Herpobdellidae) належать черви, які мають редуковані щелепи й живляться дрібними тваринами. В Україні поширено кілька видів малих несправ- жньокінських п'явок з роду Herpobdella. Цікаво, що в Кар­патах живе ендемічний вид H.monostricta. Одна з найбільших глоткових п'явок Trocheta subviridis (довжина до 250 мм) досить численна в плавнях Дністра. Інша велика п'явка Fa- degenobdella quinqueannulata (до 140 мм) до недавнього часу була звичайною у пересихаючих водоймах Чернігівщини, Харківщини та Дніпропетровщини, але у зв'язку із знищен­ням місць проживання вона стала дуже рідкісною й потребує охорони.

Практичне значення п'явок зумовлене перш за все ви­користанням їх у медицині. Секрет слинних залоз медичної п'явки, крім гірудину, про який уже згадувалося, має також речовину, що розширює капіляри. Здавна і дотепер медичні п'явки застосовували при гіпертонії, крововиливах у мозок, тромбофлебіті. На різні частини тіла прикладають п'явок, які висисають значну кількість крові, знижуючи кров'яний тиск і розширюючи судини, що поліпшує кровообіг. Останнім часом медичних п'явок почали вирощувати в штучних умо­вах.

У Франції та деяких інших країнах п'явок вигодовують на гусях, потім смажать і вживають у їжу як делікатес.

Риб'ячі п'явки завдають досить відчутних збитків рибо­розплідникам, а пташині — у місцях вигулу водяних свійсь­ких птахів. Кровосисні п'явки, особливо в тропіках, завдають шкоди скотарству та самій людині, як було сказано вище. В Україні шкода від п'явок незначна.

ТИП КАМПТОЗОЇ, АБО ВНУТРІШНЬОПОРОШИЦЕЗІ (KAMPTOZOA, АБО ENTOPROCTA)

Камптозої —це дрібні, не більше ніж 1 мм, сидячі водяні, переважно морські, поодинокі та колоніальні тварини. Відо­мо близько 60 видів. Камптозої мають дуже просту будову, їхнє тіло складається з чашечки й стебельця, порожнина тіла у них відсутня, проміжки між органами заповнені парен­хімою. Кровоносної системи немає. Проте особливості ем­бріонального розвитку та будова личинки, схожої на тро- хофору, зближують цю групу тварин з іншими трохофорними тваринами: кільчаками, сипункулідами, ехіуридами тощо. До типу Kamptozoa належить усього один клас із тією ж назвою.

КЛАС КАМПТОЗОЇ, АБО ВНУГРІШНЬОПОРОШИЦЕВІ (KAMPTOZOA, АБО ENTOPROCTA)