- •1 Поняття виробничо-технічної бази
- •1.1 Фактори, що визначають виробничо-технічну базу
- •1.2 Показники, що характеризують стан втб
- •1.4 Шляхи розвитку втб
- •1.5 Удосконалення структури виробничої бази
- •1.6 Концентрація, спеціалізація і кооперування виробничо-технічної бази
- •1.7 Порядок проектування втб атп
- •2.1 Вибір вихідних даних
- •1.8 Основні етапи технологічного проектування атп
- •2 Розрахунок виробничої програми, обсягів робіт і чисельності працюючих
- •2.2 Розрахункові нормативи періодичності і трудомісткості то і пр рухомого складу, коефіцієнти коректування нормативів, чисельність працюючих
- •2.3 Розрахунок річної та добової програм з то автомобілів
- •2.4 Визначення річного обсягу робіт з то і пр
- •2.6 Розрахунок чисельності виробничого персоналу
- •3 Технологічний розрахунок виробничих зон, дільниць і складів
- •3.1 Розрахунок постів і поточних ліній
- •3.2 Розрахунок площ приміщень
- •4 Технологічне планування атп
- •4.1 Основні етапи технологічного планування атп
- •4.2 Генеральний план атп
- •4.3 Планування виробничих приміщень атп
- •4.4 Планування виробничих приміщень сто і бцто
- •4.5 Вимоги, що ставляться до приміщень атп
- •4.7 Вимоги технологічного процесу до планувальних рішень будівель , приміщень і споруд атп
- •4.7.1 То і пр рухомого складу
- •4.7.2 Пристрої і споруди для огляду автомобілів
- •4.7.3 Будівлі і споруди для експлуатації газобалонних автомобілів
- •5. Оцінка рівня втб за допомогою техніко-економічних показників
- •6.Курсовий проект
- •6.1 Основні фактори, що визначають організацію технічного обслуговування та ремонту рухомого складу
- •6.2 Розрахунок виробничої програми ремонтно-обслуговуючого виробництва підприємства
- •6.3 Технологічний розрахунок підприємства
- •6.4 Технологічне планування підприємства
- •6.5 Організація то і р автомобілів на робочих постах і спеціалізованих виробничих дільницях (необхідно вказувати назву зони чи дільниці)
- •6.6 Техніко-економічна оцінка проектних рішень
- •1 Генеральний план підприємства
- •2 План виробничого корпусу
- •Список літератури
- •Додатки Додаток а Перелік груп технологічно сумісних автомобілів для виробництва технічного обслуговування і поточного ремонту
- •Додаток б норми розміщення рухомого складу і устаткування
- •Додаток в Фонди часу роботи автомобілів, устаткування і виробничого персоналу
- •Додаток г Примірний перелік технологічного обладнання автотранспортного підприємства
- •Додаток д Умовні позначення
4.2 Генеральний план атп
На генеральному плані показують будівлі і споруди за їхніми габаритними обрисами, розміщенням, площадки для відкритого зберігання автомобільної техніки, основні і допоміжні шляхи руху рухомого складу на території АТП. Технологічною основою генерального плану є функціональна схема і графік виробничого процесу.
На стадії техніко-економічного обґрунтування та за попередніми розрахунками необхідна площа ділянки підприємства (в гектарах)
,
де Fз.пс – площа забудови виробничо-складських будівель, м2;
Fз.вс – площа забудови допоміжних будівель, м2;
Fз.пс – площа відкритих площадок для зберігання рухомого складу, м2;
Кз –щільність забудови території, %.
Мінімальна щільність забудови території АТП, згідно СНиП ІІ-89–90, приймається в залежності від типу підприємства та числа автомобілів.
Розробляючи генеральний план, враховують загальні і місцеві вимоги. Загальні вимоги диктуються призначенням АТП та його виробничими процесами, складом і взаємозв'язком будівель і споруд, черговістю будівництва і перспективами розширення, нормативними вимогами до організації і забудови території. Місцеві вимоги зумовлюються розташуванням земельної ділянки в плані району будівництва і щодо проїздів спільного користування; розмірами, конфігурацією, рельєфом і гідрологічною характеристикою ділянки; характером забудови сусідніх ділянок; містобудівними й архітектурними вимогами і т. ін.
Розрізняють два способи забудови земельної ділянки: блокований (усі основні функції підприємства виконують в одній спільній будівлі) і павільйонний (усі основні функції підприємства виконуються в окремих будівлях). Для вибору способу забудови обов'язково роблять попереднє детальне техніко-економічне обґрунтування.
Перевагу віддають блокованій забудові. Вона дає змогу знизити вартість будівництва й експлуатації будівель на 15...20 % порівняно з павільйонною, поліпшити виробничі зв'язки між зонами й відділеннями, зменшити площу земельної ділянки.
Павільйонна забудова дає змогу спростити організацію і прискорити будівництво, вводити об'єкти в дію поетапно, поліпшити природне освітлення і вентиляцію приміщень та ін. Проте через істотні недоліки (збільшення площі земельної ділянки, загальне подорожчання будівництва й експлуатації будівель, зниження рівня архітектурного оформлення району та ін.) павільйонна забудова має обмежене застосування. її можна рекомендувати при проектуванні підприємств для обслуговування великогабаритного рухомого складу з метою максимального скорочення його маневрування всередині будівлі; при будівництві підприємства на горбкуватій, гірській місцевості або в районі з м'яким кліматом; у разі реконструкції підприємства та наявності великої вільної території; при потребі стадійного розвитку підприємства, зумовленого поступовим фінансуванням. Мийку для рухомого складу дозволяється розміщувати в окремих будівлях.
Будівлі можуть бути одно-, багато- і різноповерховими (мішаної поверховості). Технологічно одноповерхова забудова доцільніша. Тому в усіх випадках, коли площа земельної ділянки достатня і немає вказівок щодо поверховості містобудівних та архітектурних органів, треба будувати одноповерхові приміщення. При багатоповерховій забудові на першому поверсі розміщують виробничі зони, а на решті – зону зберігання.
Складаючи генеральний план, велику увагу звертають на відстані між будівлями, що враховують санітарні, будівельні і протипожежні норми. Мінімальні відстані між будівлями всередині підприємства становлять 12 м. Якщо в одній із будівель розміщений склад пального і мастильних матеріалів, то відстані збільшують у два рази. Відстань від зони зберігання автомобілів (відкритої) до зони ТО або ремонту повинна бути 10м, між сусідніми підприємствами промислового типу – 20 м, до огорожі (паркану) або глухої вогнестійкої стіни – 2м.
Важливим елементом генерального плану є проїзди. Вони повинні мати тверде покриття і поздовжні ухили то більш як 4 %. Ширина проїздів 3 м при односторонньому і 6 м при двосторонньому русі. Відтань між проїздом і будівлею завдовжки понад 20 м становить 3 м, а усіх інших випадках – 1,5 м.
Рух автомобілів на території АТП звичайно організовують кільцевим одностороннім способом. Якщо такий спосіб важко застосувати, то передбачають у тупиковому проїзді двостороннього руху майданчик розвороту рухомого складу на 180°. В усіх випадках організації руху на території АТП треба прагнути до скорочення шляху автомобілів, не допускаючи зустрічного руху на одній смузі і пересічення потоків.
У зоні зберігання автомобілі розміщують групами (в групі не більш як 200 одиниць). За правилами протипожежної безпеки відстань між групами повинна бути не менш як 20 м.
В'їзд автомобілів на територію АТП і виїзд із неї здійснюється через ворота; для великих АТП – двоє робочих і двоє запасних воріт, для середніх АТП – одні робочі ворота. Робочі ворота розміщують від червоної лінії (внутрішньої лінії тротуару) на відстані не менше, ніж довжина найбільшого автомобіля в цьому АТП. Ворота в'їзду повинні бути розміщені раніше, ніж ворота виїзду, за ходом дорожнього руху. Це забезпечує на території АТП правосторонній рух переважно проти годинникової стрілки і виключає пересічення шляхів.
Робочі ворота, як правило, використовують для постійного в'їзду рухомого складу, тому їх розміщують із боку вулиці або проїзду з малоінтенсивним рухом транспорту. Біля робочих воріт розміщують контрольно-пропускний пункт. Робочі ворота звичайно роблять роздільними: одні для в'їзду, другі для виїзду. Мінімальні розміри воріт при одноповерховому зберіганні автомобілів 3,5х3,5 м, а при багатоповерховому – 3,5х4,2 м.
Територію земельної ділянки, вільну від забудови, проїздів і зон зберігання, впорядковують й озеленюють. Біля АТП для стоянки автомобілів індивідуальних власників обладнують спеціальну площадку. На території АТП можуть бути розташовані приміщення для ТО, ремонту і зберігання рухомого складу: адміністративно-громадські, санітарно-побутові та різні допоміжні приміщення.
Генеральні плани земельної ділянки виконують у масштабі 1:2000; 1:1000; 1:500. З метою орієнтування земельної ділянки щодо напряму і тривалості вітрів протягом заданого відрізка часу на генеральних планах наносять розу вітрів. Приклад генерального плану АТП показаний на рис. 4.4.
При розробці генерального плану необхідно передбачити благоустрій території підприємства, спорудження спортивних площадок, озеленення. Площа озеленення повинна складати не менше 15% площі підприємства при щільності забудови менше 50% та не менше 10% при щільності більше 50%.
Основними показниками генерального плану є площа та щільність забудови, коефіцієнт використання і озеленення території.
Площа забудови визначається як сума площ, зайнятих будівлями та спорудами всіх видів, включаючи навіси, відкриті стоянки автомобілів і склади, резервні дільниці, намічені у відповідності з завданням на проектування. В площу забудови не включають площі, зайняті вимощеннями, тротуарами автомобільними дорогами, відкритими спортивними площадками, площадками для відпочинку, зеленими насадженнями, відкритими стоянками автомобілів індивідуального користування.
Щільність забудови підприємства визначається відношенням площі забудови до площі ділянки підприємства. В табл. 4.1 дана мінімальна щільність забудови (в відсотках) підприємств автомобільного транспорту у відповідності з вимогами СНиП ІІ-89–80
Таблиця 4.1 – Мінімальна щільність забудови АТП
Тип автотранспортного підприємства |
Щільність забудови, % |
Вантажні АТП на 200 автомобілів при незалежному виїзді: 100% рухомого складу 50% рухомого складу |
45 51 |
Вантажні АТП на 300 і 500 автомобілів при незалежному виїзді: 100% рухомого складу 50% рухомого складу |
50 55 |
Автобусні АТП на: 100 автобусів 300 автобусів 500 автобусів |
50 55 60 |
Таксомоторні парки на: 300 автомобілів 500 автомобілів 800 автомобілів 1000 автомобілів |
52 55 56 58 |
Бази централізованого технічного обслуговування на 1200 автомобілів |
45 |
Станції технічного обслуговування автомобілів на: 5 постів 10 постів 25 постів 50 постів |
20 28 30 40 |
Вказану щільність забудови допускається знижувати, але не більше ніж на 10% при наявності відповідного техніко-економічного обґрунтування, в тому числі при розширенні та реконструкції підприємства.
Коефіцієнт використання території визначається відношенням площі, зайнятої будівлями, спорудами, відкритими площадками, автомобільними дорогами, тротуарами і озелененням, до загальної площі підприємства.
Коефіцієнт озеленення визначається відношенням площі зелених насаджень до загальної площі підприємства.
При розробці генеральних планів підприємств необхідно користуватися наступним:
1. На території підприємства перед в'їздом на пости прибиральних, мийних і інших робіт комплексу ЩО слід передбачати майданчики накопичення рухомого складу місткістю не менше 10-ти відсотків пропускної спроможності відповідних постів.
2. На території промислових філіалів АТП, ЦСП, БЦТО, ВТК, СТОА і ВАСНУВ слід передбачати майданчики для тимчасового зберігання рухомого складу, який належить іншим підприємствам, підрозділам підприємств і громадянам і прибуває для виробництва робіт ТО і ПР; місткість вказаних майданчиків повинна встановлюватися технологічною частиною проекту.
3. Розстановку рухомого складу на відкритому майданчику, розташованому на території підприємства, слід передбачати відповідно до схем, вказаних на рис. 4.5.
Розстановка по схемах 1-4 призначена для зберігання рухомого складу без пристрою підігріву автомобілів, а по схемах 5-7 – з пристроєм підігріву автомобілів для забезпечення запуску двигунів в холодну пору року.
Розстановка по схемах 1, 2 і 5 призначена для зберігання одиночних автомобілів і автобусів; по схемах 3 і 8 – для автопоїздів у складі сидільного тягача з напівпричепом і зчленованих автобусів; по схемах 4 і 7 – для автопоїздів у складі автомобіля з одним або декількома причепами.
Розстановку на відкритому майданчику легкових автомобілів, які належних громадянам, слід передбачати по схемах 3 і 5 без пристрою підігріву.
При розміщенні рухомого складу на відкритому майданчику рекомендується приймати кут між подовжньою віссю автомобіля і віссю внутрішнього проїзду:
для одиночних автомобілів і автобусів – 90°;
для автопоїздів і зчленованих автобусів – від 60° до 45°.
4. Стаціонарні паливозаправні пункти (СПЗП) і спеціальні майданчики для розміщення пересувних автозаправних станцій на шасі автомобіля або причепа (ПАЗС) слід передбачати на території підприємства з умови забезпечення зберігання і роздачі не менше 3-х сортів палива для АТП вантажних автомобілів і автобусів і 2-х сортів
Рисунок 4.5 – Схеми розстановки рухомого складу на відкритому майданчику, розташованому на території підприємства
палива для АТП легкових автомобілів. Запас зберігаємого палива приймається не менше 5 днів.
Загальна місткість паливних резервуарів не повинна перевищувати:
– для стаціонарних ПЗП – 300 м3
– для пересувних ПАЗС – 30 м3.
Кількість паливороздаточних колонок у випадку, не обумовленому завданням на проектування, слід приймати з розрахунку:
1 колонка на 100 автобусів
1 колонка на 150 вантажних автомобілів
1 колонка на 200 легкових автомобілів.
ПАЗС рекомендується застосовувати в АТП при чисельності автомобілів не більше 200 од.
Відстань від майданчика для пересувних ПАЗС до будівель і споруд АТП слід передбачати відповідно до ВСН-01-89 Мінавтотранса РСФСР як для майданчиків з автомобілями, що перевозять ПММ, до будівель і споруд сусідніх промпідприємств – не менше 40 м.
Майданчики СПЗП і для ПАЗС повинні розташовуватися, як правило, в підвітряній зоні вітрів переважаючого напряму по відношенню до адміністративно-побутового корпусу АТП, бути сприятливими для озеленення, при цьому насадження не повинні погіршувати умов видимості і провітрювання.
Схему руху автотранспорту на майданчиках СПЗП і ПАЗС слід приймати односторонній, з роздільними один від одного під'їзними дорогами.
Розміри і розміщення майданчиків для СПЗП і ПАЗС повинні забезпечувати незалежний від заправних острівців проїзд автомобілів на стоянку і при виїзді на лінію.
На СПЗП можлива організація оливораздаточного пункту у випадку, обумовленому завданням на проектування.
5. Вимоги до розміщення на території підприємства будівель і споруд, а також до санітарно-захисної зони слід приймати по ВСН-01-89/Мінавтотрансу РСФСР.
Споруди і приміщення для зберігання автомобілів
6. Зберігання рухомого складу в АТП може здійснюватися на відкритому майданчику, під навісом або в закритому приміщенні.
Способи зберігання рухомого складу в автотранспортних підприємствах слід приймати, як правило, залежно від типу автомобілів, кліматичних умов і видів транспортної роботи, приведених в таблиці 4.2.
Зберігання легкових автомобілів на СТОА слід передбачати залежно від кліматичних умов:
– закрите для дуже холодного кліматичного району (І1);
– під навісом для дуже жаркого сухого кліматичного району (П12);
6.1. Розстановку рухомого складу в приміщеннях стоянки слід передбачати відповідно до схем, вказаних на рис. 4.6.
Схеми 1-9 призначені для зберігання одиночних автомобілів і автобусів, схеми 10 і 11– для автопоїздів і зчленованих автобусів.
Кількість автопоїздів і зчленованих автобусів у напрямі руху при розстановці по схемах 10 і 11 не повинна перевищувати восьми.
При розстановці автомобілів різних категорій допускається розміщення автомобілів меншої довжини по схемах 3 і 6 в три ряди і по схемах 10 і 11 в десять рядів у напрямі руху.
Схеми 1, 2 і 4 призначені для зберігання автомобілів, які постійно повинні бути готові до виїзду, і легкових автомобілів, які належать громадянам.
Таблиця 4.2 – Способи зберігання рухомого складу
Тип рухомого складу |
Виконувана транспортна робота |
Кліматичні райони (ГОСТ 16350-80) |
Спосіб зберігання |
|
найменування |
позначення |
|||
Автомобілі легкові і автобуси |
Пасажирські перевезення |
дуже холодний, помірно холодний, помірний |
І1, І2, П4, П5 |
закритий |
дуже жаркий, сухий, жаркий сухий |
П11, П12 |
під навісом |
||
інші райони |
- |
відкритий без підігріву |
||
Автомобілі вантажні |
Перевезення промислових, будівельних, сільськогосподарських вантажів |
дуже холодний |
І1 |
закритий |
холодний, помірно-холодний |
І2, П4 |
відкритий з підігрівом і частково закритий |
||
помірний |
П5 |
відкритий з підігрівом |
||
інші райони |
- |
відкритий без підігріву |
||
Перевезення продовольчих товарів для крамниць, підприємств громадського харчування, шкіл, лікарень і т. ін. |
дуже холодний, холодний і помірно-холодний |
І1, І2, П4 |
закритий |
|
помірний |
П5 |
відкритий з підігрівом і частково закритий (30-40%) |
||
Автомобілі оперативного призначення |
Пожежна, швидка медична допомога |
інші райони |
- |
відкритий без підігріву |
всі райони |
- |
закритий |
||
Рисунок 4.6 – Схеми розстановки рухомого складу в приміщеннях стоянки
