Тема 4. Українські землі в другій половині XVII ст. ...

135

Закінчення схеми

		—*■	Шукав шляхи порозуміння з Мос­ковською державою
Через відсутність прихиль­ників на Лівобережжі спро­бував підкорити його силою, за допомогою поляків і та­тар, але зазнав невдачі
			Намагався згуртувати навколо себе найвпливовіших представників ко­зацької старшини часів Національ­но-визвольної війни

Батуринські статті 1663 р.

Батуринські статті — умови, укладені між лівобережним гетьманом І. Брюховецьким і представниками московського уряду. Підтвердили умови україно-московської угоди 1654 p., Переяслівських статей 1659 р. і були доповнені п'ятьма новими пунктами.

Додаткові умови

• Гетьманський уряд зобов'язувався безоплатно забезпечувати продуктами московські гарнізони в українських містах.

• Гетьманський уряд мав розіслати універсали про схоплення і повернення додому утікачів з Московії і попередити про покарання смертю за їх пере­ховування.

• Запровадження заборони на продаж хліба на Правобережжя і кримським татарам.

• Рішення про необхідність здійснити перепис усіх козаків, міщан і поселян із зазначенням їхніх землеволодінь.

• Запровадження заборони українським купцям везти на продаж до Мос­ковської держави тютюн і вино, оскільки завдавалася шкода царській мо­нополії у продажу цих товарів.

Московські статті 1665 р.

Московські статті — україно-російський договір, укладений у жовтні 1665 р. в Москві гетьманом І. Брюховецьким з урядом царя Олексія Михайловича.

Основні умови

Українські землі й міста оголошувалися володіннями московського царя. Вибори гетьмана відбувалися лише з дозволу царя і за присутності московських послів. Гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував у Москві.

136

Друга половина XVI ст. — перша половина XVIII ст.

• Збільшувалася кількість московських залог в українських містах, де вони перебували за умовами попередніх договорів. Крім того, війська розміщу­валися в Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Острі, Каневі та інших містах, а також у фортеці Кодак на Запоріжжі.

• Суттєво розширювалися права московських воєвод, які займалися збиран­ням податків з усього українського населення (крім козаків), хліба на утри­мання московських залог, податків з купців, грошових зборів з винних оренд. Усі збори мали надходити до царської скарбниці.

• Повернення королівських грамот на Магдебурзьке право українським міс­там (Київ, Чернігів, Переяслав, Ніжин та ін.), вилучених раніше за нака­зом царя. Гетьман не мав права надавати містам самоврядування.

• Гетьману заборонялося вступати у зв' язки з іншими державами без дозво­лу царя.

• Київська митрополія переходила в підпорядкування до московського пат­ріарха.

Андрусівське перемир'я 1667 р.

Андрусівське перемир'я — договір, укладений ЗО січня 1667 р. у се­лищі Андрусів поблизу Смоленська між Річчю Посполитою і Москов­ською державою про перемир'я на 13,5 року.

Причини

Тривала війна спричинила великі людські втрати і виснажила ма­теріальні ресурси обох держав

Річ Посполита і Московська держа­ва були зацікавлені в примиренні, оскільки схилялися до союзу, спря­мованого проти Османської імперії

Зміст

У складі Москов­ської держави за­лишалися Лівобе­режна Україна, Сіверська земля за Черніговом і Ста-родубом, а також Смоленськ

За Річчю Поспо­литою закріплю­валися Правобе­режна Україна, Білорусія із Ві­тебськом, По­лоцьком і Двін­ськом

Київ з прилегли­ми містечками на два роки зали­шався за Москов­ською державою, а потім переда­вався Речі Пос­политій

Запоріжжя пере­давалося під спільну владу обох держав і їх захист від татар­ських набігів