Тема 6. Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст.

213

Суспільно-політичний рух наприкінці 50—у 60-х pp. XIX ст.

Виникнення громад

Розвиток українського руху в другій половині XIX ст.

Основні тенденції

• У цей період як в Європі, так і в Україні відбувалося організаційне оформ­лення і вироблення ідейних основ національно-визвольних рухів.

• Прагнення українських діячів змінити існуючий лад на справедливий, покращити життя народу в цілому; як і в європейських визвольних рухах, головна увага зосереджувалася навколо трьох напрямків: національного, загальнодемократичного і соціального.

• Перед українським рухом стояла проблема вироблення збалансованої у національній, загальнодемократичній і соціальній площинах політич­ної платформи, що була б прийнятною для більшості прошарків україн­ського суспільства.

• Одночасно з виробленням політичних програм відбувалися пошуки органі­заційних форм українського руху.

Хлопоманство

Хлопоманство — кількісно невелике відгалуження українського куль­турно-національного руху другої половини XIX ст., що об'єднувало представників ліберальної інтелігенції, які виступали за зближення із селянством.

Діяльність хлопоманів
1	г		;	1
Основні форми діяльності			Кінцева стратегічна мета
Культурно-освітня діяльність, вив­чення побуту, звичаїв поетичної творчості українського народу. Ви­давали рукописний журнал і засну­вали підпільну українську школу			Ліквідація царизму, кріпацтва, установлення демократичної рес­публіки на основі зміцнення доб­ровільного співжиття росіян, ук­раїнців і поляків
		<f
1863 р. у зв'язку з репресіями царизму діяльність хлопоманів та їхніх гуртків (громад) припинилася

214

Друга половина XVIII ст. — початок XX ст.

Польське повстання 1863-1864 pp.

Польське повстання — збройна спроба польських патріотичних сил звільнити свою країну з-під влади Російської імперії.

Передумови

Успіхи, досягнуті іта­лійцями у визволенні й об'єднанні своєї країни

Зростання демокра­тичних сил в євро­пейських країнах

Діяльність таємних ра­дикальних організацій в Росії

Причини

Мета

Прагнення передової частини польського суспільства здобути національну незалежність і від­новити втрачену державність

Рівність усіх громадян без різниці віри і роду, походження і стану. Передача у власність селянам наділів із державною компенсацією їхньої вартості поміщикам

Повстання розпочалося на теренах Царства Польського в ніч на 11 січня 1863 p., швидко перекинулося в Литву, Білорусію та Правобережну Укра­їну, протрималося менше місяця і було жорстоко придушене

Історичне значення

Повстання було найбільш масовим і демократичним з усіх польських повстань XIX ст.

Сприяло зростанню національної свідомості дедалі ширших верств польського суспільства

Причини зміни ставлення російської влади до українського руху і видання Валуєвського циркуляру

Основні причини

Недавні події польського повстання 1863—1864 pp. Незважаючи на лояль­ність українців до царського режиму, українських рух сприймався як «польська інтрига», спрямована проти російської влади. Розгортання нелегальної діяльності різних опозиційних царизмові органі­зацій («Земля і воля» та ін.), що розповсюджували заборонену літературу і підбурювали невдоволених реформою 1861 р. селян до виступу. Стрімке зростання кількості україномовної наукової, навчальної і релігій­ної літератури, що сприяло відродженню «малороссийской народности» та «южнорусского сепаратизма».