Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств гмк

Мета роботи: проаналізувати ліквідність та платоспроможність підприємства.

Завдання:

1. Скласти баланс ліквідності підприємства.

2. Проаналізувати основні показники ліквідності та платоспроможності. За отриманими даними зробити докладний та розширений висновок.

Платоспроможність - можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов'язання. Ліквідність - здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань. Поняття "платоспроможність" і "ліквідність" взаємопов'язані. Від рівня ліквідності підприємства залежить платоспроможність. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому.

Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство не в змозі скористуватися новими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи вибору, і це обмежує свободу дій керівництва.

Більш значна нестача ліквідності свідчить, що підприємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку - до неплатоспроможності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату капіталу. Якщо власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові їх вкладення в підприємство.

Для кредиторів недостатня ліквідність у боржника може свідчити про затримку у сплаті відсотків та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на його взаємовідносини з контрагентами (покупцями та постачальниками товарів і послуг). Такі зміни можуть викликати неспроможність даного підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками.

Ось чому аналізу ліквідності надається важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності (розташованими в порядку зменшення ліквідності) із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення (розташованими в порядку збільшення строків) і проводиться в наступній послідовності.

Побудова балансу ліквідності.

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на наступні групи (табл. 3.1).

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, як правило, не передбачають реалізовувати або ліквідувати, тому що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи - важколіквідні активи.

Таблиця 3.1

Групування активів підприємства

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Характеристика
Високоліквідні	А1	Р 220 - Р 240	Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції
Швидколіквідні	А2	Р 150 -Р 210	Дебіторська заборгованість, яка буде погашена за умовами договорів
Повільноліквідні	А3	Р 100 -Р 140, Р250, Р270, Р275	Запаси (сировина й матеріали, незавершене виробництво тощо) та інші оборотні активи (зокрема, дебіторська заборгованість, строк сплати якої минув)
Важколіквідні	А4	Р080	Активи, що передбачено використовувати більше одного року(або операційного циклу, якщо він перевищує рік)
Примітка: Р 220 - рядок 220

Групування зобов'язань підприємства за строками їх погашення наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Групування зобов'язань підприємства

Групи	Умовне позначення	Сума рядків Балансу	Характеристика
Найбільш термінові	П1	Р 530 -Р 610	Поточні зобов'язання за розрахунками
Короткострокові	П2	Р 500 - Р 520	Короткострокові кредити та позикові кошти
Довгострокові	П3	Р480, Р630	Довгострокові зобов'язання
Постійні	П4	Р 380, Р 430	Зобов’язання перед власниками з формування власного капіталу
Примітка: за окремими методиками пропонується забезпечених виплат персоналу та інші забезпечення включати до короткострокових зобов'язань.

Найбільш термінові - це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій. Поточні зобов'язання визначаються строком погашення одержаних позикових коштів за період менше одного року. Довгострокові зобов'язання визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше одного

року.

Постійні зобов'язання - це зобов'язання перед власниками суб'єкта господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають за власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства.

Баланс ліквідності підприємства будується за даними ф 1 «Баланс підприємства» за три роки діяльності (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Аналіз ліквідності балансу підприємства за 2011-2013рр., тис. грн.

№ з/п

Групи активів

2011р.

2012р

2013р.

Групи зобов'язань

2011р.

2012р

2013р.

Платіжний надлишок або нестача

2011р.

2012р

2013р.

1

А1

П1

2

А2

П2

3

Аз

П3

4

А4

П4

Баланс

Х

-

-

-

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп активів і зобов'язань.

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення:

А₁ > П₁, А₂ >П₂, А₃ >П₃, А₄ <П₄ (3.1)

У разі, якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак порівняно з оптимальним варіантом, ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Порівняння найбільш ліквідних коштів (А₁) і швидколіквідних активів (А₂) з найбільш терміновими зобов'язаннями (П₁) і короткостроковими пасивами (П₂) дозволяє оцінити поточну ліквідність. Порівняння ж активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими і постійними пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (чи неплатоспроможність) підприємства на найближчий проміжок часу до моменту, що розглядається. Перспективна ліквідність є прогнозом платоспроможності на підставі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

На більшості підприємств не виконується перша умова нерівності (3.1). Як правило, це викликано двома причинами: по-перше, недоцільністю при високій інфляції утримувати в складі активів значну частку високоліквідних активів, тобто грошей і короткострокових цінних паперів (зі строком погашення до одного року), так як вони знецінюються в першу чергу. Тому є сенс переводити їх в інші, більш захищені від впливу інфляції види активів, тобто запаси сировини, матеріалів, палива, в устаткування, будівлі і споруди; по-друге, в умовах високої інфляції підприємствам невигідно своєчасно погашати кредиторську заборгованість, так як за рахунок неї виникає непряме кредитування підприємства.

Використовуючи наведену методику аналізу ліквідності балансу потрібно враховувати наступні недоліки.

1. Третя група активів (А₃) відноситься до «оборотних», а сполучена з нею група пасивів - до зобов'язань, які можуть бути задоволені в строк більш, ніж через рік. Відмітимо, що не всі необоротні активи відносяться до «важколіквідних». Існують високоліквідні необоротні активи (наприклад, право оренди торгівельних майданів або будівля в центрі населеного пункту), єдина проблема в реалізації яких полягає у досить тривалих строках оформлення угоди. Оскільки цей термін не може перевищувати один рік (деякі документи на продаж нерухомості дійсні тільки протягом одного місяця), то такі активи можуть бути зараховані до третьої групи. Тому реструктуризація балансу за швидкістю реалізації активів повинна проводитися зі знанням їх деталізованого складу, і група А₃ може бути доповнена статтею «Високоліквідні необоротні активи».

2. Система нерівностей (3.1) не враховує покриття платіжної нестачі за другою групою за рахунок надлишку за першою, платіжної нестачі за третьою за рахунок надлишку за першими двома. Випадки, коли за однією з груп є платіжна нестача, а за іншою - надлишок, дуже часто зустрічаються на практиці.

3. Виходячи з «балансу» активу і пасиву, остання нерівність системи (за четвертою групою) буде забезпечено «автоматично».

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою:

, (3.2)

де ПВ_а та ПВ_п - питома вага відповідних груп активів та пасивів в їх загальному підсумку.

Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов'язань з урахуванням їх ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.

Порівняння балансів ліквідності за кілька періодів надає інформацію про тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Розрахунок та оцінка показників ліквідності.

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства розраховують відносні показники (табл. 3.4).

Для узагальнення вище наведеної методики визначені показники ліквідності за даними фінансової звітності підприємства (ф.1 «Баланс підприємства») складемо аналітичну табл. 3.5.

Таблиця 3.4

Показники оцінки ліквідності підприємства

№ з/п	Назва показника	Розрахунок*	Нормативне (рекомендоване) значення	Характеристика
1	Коефіцієнт покриття	Р 260 / Р 620 або А1 +А2+ А3)/ (П1+ П2)	>2	Визначається як співвідношення всіх оборотних коштів до поточних зобов'язань, характеризує достатність оборотних активів для покриття боргів
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	∑(Р 150- Р 240) / Р 620 або (А1 +А2) / (П1+ П2)	>1	Показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	(Р 220 + Р 230 + Р240) / Р 620 або А1 / (П1 + П2)	>0,2	Характеризує негайну готовність підприємства погасити поточні зобов'язання і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та поточних фінансових інвестицій до суми поточних зобов'язань
4	Частка оборотних коштів в активах	Р 260 / Р 280	-	Розраховується як відношення оборотних засобів та валюти балансу та показує їх питому вагу в майні підприємства
5	Робочий капітал (розмір власних оборотних коштів), тис. грн.	(Р 260 + Р 270) - (Р 620 + Р 630) або (Р380 + Р430 + + Р480 - Р080)	Середньо- галузеве	Різниця між оборотними коштами підприємства та його поточними зобов'язаннями, є фінансовою подушкою, що теоретично дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину своїх поточних зобов’язань та продовжувати працювати
* Розрахунок виконується за даними форми № І «Баланс»

Примітка: за окремими методиками пропонується при розрахунку відповідних показників ліквідності включати до чисельника витрати майбутніх періодів (в тій частині, яка буде спожита протягом операційного циклу підприємства), а до знаменника доходи майбутніх періодів (в тій частині, яка буде повністю отримана протягом операційного циклу)

Після цієї таблиці необхідно скласти аналітичний висновок у відповідності із загальною характеристикою кожного досліджуваного показника.

Позитивна зміна показників ліквідності, наведених в таблиці, - збільшення їх значення.

Таблиця 3.5

Аналіз показників ліквідності підприємства за 2011-2013 рр.

№ з/п	Показники	Нормативне значення	2011р.	2012р	2013р.	Відхилення (+/-)
						2012-2011рр.	2013-2012рр.
1	Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності
4	Частка оборотних коштів в активах
5	Робочий капітал (розмір власних оборотних коштів), тис. грн.

Наведемо деякі пояснення до значення і сутності показників ліквідності:

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) показує, скільки гривень оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо оборотні кошти перевищують за величиною поточні зобов'язання, то підприємство вважається ліквідним.

Цей показник має особливе значення для оцінки підприємства покупцями, інвесторами, кредитними установами; залежить від галузі виробництва, виду діяльності, тривалості виробничого циклу, структури запасів, форм розрахунку з покупцями тощо.

У літературних джерелах рекомендоване значення коефіцієнту покриття є різним - більше 1,0; 2,0; 2,5. Якщо коефіцієнт буде дорівнювати 1,0, то підприємство у разі погашення поточної заборгованості повинно припинити функціонування, так як у нього не буде оборотних коштів для продовження процесу виробництва, ведення поточної діяльності. Дослідним шляхом встановлено, що ресурси підприємства повинні бути не менш, як вдвічі більше від існуючої поточної заборгованості, так як лише в такій ситуації воно зможе при повному погашенні заборгованості продовжувати функціонувати.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт «критичної оцінки», проміжний коефіцієнт ліквідності) характеризує, яка частина зобов'язань може бути погашена не лише за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги). Зазначимо, що вірогідність результатів розрахунків залежить від якості дебіторської заборгованості (строків утворення, фінансового стану боржника тощо). Значна питома вага сумнівної дебіторської заборгованості може створити умови для загрози фінансової стійкості підприємства. Отже, проводячи аналіз за допомогою цього коефіцієнту, слід звертати увагу не тільки на числове значення показника, але й на якість дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність. Нормативні значення цього показника, наведені при різних методиках, повинні дорівнювати або бути більшими 0,2; 0,5; 0,7.

Чому, відповідно до нормативних значень, достатньо погасити тільки четверту або п'яту частину поточної заборгованості?

На практиці незначна вірогідність того, що всі кредитори підприємства в один і той же час вимагатимуть повернення поточної заборгованості. Тому, якщо підприємство в короткостроковому періоді здатне погасити 20-25 % поточної заборгованості, це вважається нормальним рівнем ліквідності.

В умовах інфляції доцільно частку грошових коштів в активах зменшувати практично до нуля, так як гроші знецінюються в першу чергу. Цей коефіцієнт і його нормальні величини, вказані у відповідній економічній літературі, мають значення, як правило, тільки в умовах низькоінфляційної, збалансованої економіки.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на даний час реально може знаходитися в межах зазначених нормальних обмежень тільки для підприємств, які займаються посередницькою діяльністю в основному торгівельно-закупівельного, біржового та фінансового характеру. У підприємств виробничої сфери, навіть якщо вони мають нормальний фінансовий стан, визначений за коефіцієнтом покриття, величина коефіцієнту абсолютної ліквідності близька до нуля.

В окремих джерелах рекомендуються нормальні обмеження цього показника для підприємств реального сектора економіки на рівні 0,05-0,10. Більш значна частка грошей та поточних фінансових інвестицій може свідчити про неефективність управління цими активами.

На коефіцієнт абсолютної ліквідності в основному повинні звертати увагу банки при видачі короткострокових кредитів в незначній сумі на короткий термін, які зацікавлені у поверненні кредитів та відсотків за ними в грошовій формі та своєчасно.

Оцінка надійності визначених коефіцієнтів ліквідності здійснюється в процесі вивчення питомої ваги оборотних активів та їх окремих видів в складі майна підприємства. Оборотні активи в господарській діяльності використовуються тільки в певному поєднанні з основними засобами. Від оптимального співвідношення майна оборотного та постійного капіталу значною мірою залежить ефективність роботи суб'єкта господарювання. Частка оборотних активів в активах визначається шляхом ділення оборотних активів на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства. Господарську діяльність забезпечують виробничі основні засоби та виробничі запаси. Інші оборотні активи (готова продукція, кошти в розрахунках і грошові кошти) є наслідком підприємницької діяльності.

Наявність виробничих запасів у підприємства характеризує його можливість продовжувати господарську діяльність.

Частка виробничих запасів в оборотних активах визначається як відношення виробничих запасів до оборотних активів і показує їх питому вагу в складі оборотних активів.

Величина робочого капіталу і спроможність підприємства платити за поточними зобов'язаннями особливо цікавить керівництво підприємства і кредиторів, які надають короткострокові кредити (банки, постачальники).