- •Програма курсу
- •Мета виконання лабораторної роботи
- •Умови виконання лабораторної роботи
- •Методичні вказівки
- •Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємств гмк
- •Аналіз фінансового стану підприємств гмк Аналіз активів та пасивів підприємств гмк
- •Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств гмк
- •Аналіз фінансової стійкості підприємств гмк
- •Аналіз ділової активності підприємств гмк
- •Аналіз фінансових результатів підприємств гмк Аналіз формування фінансових результатів підприємств гмк»
Аналіз фінансової стійкості підприємств гмк
Мета роботи: проаналізувати фінансову стійкість підприємства.
Завдання:
За даними форми 1 «Баланс» визначити тип фінансової стійкості підприємства та проаналізувати його зміну за 3 роки.
Провести комплексну оцінку фінансової стійкості підприємства за 3 роки та зробити висновок.
Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.
І. Загальна оцінка фінансової стійкості передбачає визначення:
стійкості капіталу;
ресурсної стійкості;
стійкості управління.
ІІ. Визначення типу фінансової стійкості підприємства.
Наявність власних оборотних коштів визначається за формулою:
=
Ф 1 Р 380 + Ф 1 Р 430 + Ф 1 Р 630 – Ф 1 Р 080,
де - наявність власних оборотних коштів.
Наявність довгострокових джерел формування запасів визначається шляхом збільшення наявних власних оборотних коштів на суму довгострокових зобов’язань:
=
+
Ф 1 Р 480 = Ф 1 Р 380 + Ф 1 Р 430 + Ф 1 Р 630 +
+ Ф 1 Р 480– Ф 1 Р 080,
де - наявність довгострокових джерел формування.
Показник загальної величини джерел формування запасів дорівнює сумі власних оборотних коштів, довгострокових джерел та короткострокових зобов’язань:
=
+
Ф 1 Р 620 = Ф 1 Р 380 + Ф 1 Р 430 + Ф 1 Р 630 +
+ Ф 1 Р 480 + Ф 1 Р 620 – Ф 1 Р 080,
де - загальна величина джерел формування.
1). Надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних коштів:
,
де
-
вартість запасів.
2). Надлишок (+) або недостача (-) довгострокових джерел формування:
3). Надлишок (+) або недостача (-) загальної величини джерел формування запасів:
.
Після розрахунку основних показників, які характеризують тип фінансової стійкості, необхідно скласти аналітичну таблицю 4.1.
Таблиця 4.1
Методика визначення типів фінансової стійкості підприємства
Система умов |
Фінансова стійкість |
|||
Абсолютна стійкість фінансового стану |
Нормальна стійкість фінансового стану |
Нестійкий фінансовий стан |
Кризовий фінансовий стан |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
- |
- |
|
- |
|
Абсолютна стійкість фінансового стану характеризується тим, що сума власних оборотних коштів перевищує вартість запасів господарюючого суб’єкта. При цьому спостерігається надлишок власних оборотних засобів або рівність суми власних оборотних коштів та запасів.
Нормальна стійкість фінансового стану, при якій гарантується платоспроможність господарюючого суб’єкта, при цьому вартість запасів господарюючого суб’єкта менша або дорівнює сумі довгострокових джерел формування.
Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується тим, що зберігається можливість відновлення платоспроможності за рахунок поповнення власного капіталу та збільшення власних оборотних коштів. А також додаткового залучення довгострокових кредитів.
Характеризується недостачею власних оборотних коштів, довгострокових джерел формування, надлишком або рівністю загальної величини основних джерел формування запасів та вартістю запасів; порушеннями фінансової дисципліни, збоями в надходженні грошових коштів на поточний рахунок, зниженням прибутковості діяльності.
При цьому фінансова стійкість вважається допустимою, якщо виконуються наступні умови:
вартість виробничих запасів разом із вартістю готової продукції дорівнюють або перевищують суму короткострокових кредитів та залучених засобів, що беруть участь у формуванні запасів;
вартість незавершеного виробництва разом із витратами майбутніх періодів дорівнюють або менше суми власного оборотного капіталу.
Якщо ці умови не виконуються, то спостерігається тенденція до погіршення фінансового стану.
4. Кризовий фінансовий стан (господарюючий суб'єкт знаходиться на межі банкрутства), коли грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгованість не в змозі покрити навіть кредиторської заборгованості та прострочених позик.
За наведеною методикою визначається за кожний рік діяльності досліджуваного підприємства той чи інший тип фінансової стійкості підприємства.
Для більш детального аналізу фінансової стійкості підприємства розраховуються відносні показники.
ІІІ. Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства
Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства передбачає розрахунок показників, наведених в табл. 4.2.
Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. Щодо рівня залученого капіталу існують різні, іноді суперечливі судження. Найбільш поширеною є думка, що питома вага власного капіталу має бути достатньо високою, на рівні 50 %. Вважається, що в підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають більше коштів, оскільки воно з більшою імовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Наприклад, японським корпораціям навпаки, властива висока питома вага залученого капіталу (майже 80 %). Оскільки джерелами формування ресурсів підприємств в Японії в основному є банки, то високий рівень концентрації залученого капіталу свідчить про рівень довіри до корпорації з боку банків, а отже, про її фінансову надійність.
Для промислових підприємств України вважається, що питома вага власного капіталу має бути достатньо високою, так як ним мають покриватися всі необоротні активи підприємства й ті оборотні активи, які забезпечують безперебійну діяльність.
Таблиця 4.2
Показники оцінки фінансової стійкості підприємства
№ з /п |
Назва показника |
Розрахунок |
Нормативне (рекомендоване) значення |
Характеристики |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Коефіцієнт автономії |
Р 380 / Р 640 |
>0,5 |
Визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування |
2 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
Р 640 / Р 380 |
<2,0 |
Показник обернений до коефіцієнта автономії, показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів |
3 |
Маневреність робочого капіталу |
Σ(Р 100 – Р140) / (Р 260 – Р 620) |
За планом |
Характеризує частку запасів (матеріальних оборотних активів) у загальній сумі робочого капіталу |
4 |
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу |
(Р 260 – Р 620) / Р 380 |
>0,5 |
Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних коштів) до суми джерел власних коштів, характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємства |
5 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
Р 380 / (Р 480 + Р 620) |
>1 |
Визначається як відношення власного та залученого капіталу |
6 |
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу |
(Р 480 + Р 620) / Р 380 |
Залежіть від характеру господарської діяльності |
Розраховується як відношення всієї суми залучених коштів та суми власних коштів |
7 |
Коефіцієнт стійкості фінансування |
(Р 380 + Р 430 + Р480) / Р 280 |
0,8-0,9 |
Показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок стійких джерел. Критичне значення коефіцієнта – 0,75. Якщо значення цього коефіцієнта нижче 0.75, можна зробити висновок, що на підприємстві не достатньо стійких джерел формування |
Продовж. табл. 4.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
8 |
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу |
(Р 480 + Р 620) / Р 640 |
<0,5 |
Характеризує частку залученого капіталу в загальній сумі капіталу підприємства |
9 |
Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів |
Р 480 / Р 080 |
<1 |
Показує частину необоротних активів, яка фінансується за рахунок довгострокових залучених коштів |
10 |
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів |
Р 480 / (Р 480 + Р 380 |
- |
Характеризує частку довгострокових позик в загальному обсязі джерел формування, які можна спрямувати на реалізацію довготермінових програм |
11 |
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами |
(Р 380 – Р 080) / Р 260 |
>0,1 |
Відображає, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних оборотних коштів |
12 |
Коефіцієнт довгострокових зобов’язань |
Р 480 / (Р 480 + Р 620) |
<0,2 |
Визначає частину довгострокових зобов’язань в загальній сумі джерел формування |
13 |
Коефіцієнт поточних зобов’язань |
Р 620 / (Р 480 + Р 620) |
>0,5 |
Визначає частку (питому вагу) поточних зобов’язань в загальній сумі джерел формування |
14 |
Коефіцієнт страхування бізнесу |
Р 340 / Р 280 |
>0,2 |
Визначається як відношення суми резервного капіталу до загальної вартості майна. Показує суму капіталу, який зарезервовано підприємством на кожну гривню майна |
15 |
Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом |
(Р260 – Р620) / Σ(Р100 – Р140) |
>0,2 |
Характеризує рівень покриття матеріальних оборотних активів |
Коефіцієнт фінансової залежності. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства. Його величина, рівна 1 (100 %), показує, що власники повністю фінансують своє підприємство. Керуючись оптимальною питомою вагою власного капіталу в 50 %, можна визначити оптимальне значення коефіцієнта фінансової залежності як 2,0.
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу. Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу та галузевої належності підприємства. Він показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність, а яка капіталізована.
Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу (фінансування). Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Він показує скільки залученого капіталу припадає на 1 гривню власного. Нормальне значення - < 1,0. У світовій практиці вважається, що якщо значення цього коефіцієнта досягає одиниці, то співвідношення між залученим і власним капіталом наближається до критичного рівня. Значення даного коефіцієнту залежить від галузевих особливостей і рівня інфляції. На підприємствах галузей з швидкою оборотністю коштів, наприклад, у торгівлі, громадському харчуванні, харчовій промисловості, значення цього коефіцієнта більше; у металообробці, машинобудуванні - нижче. Крім того, на підприємствах сільського господарства, будівництва в зв'язку із сезонним характером та епізодичним, дискретним залученням позикових коштів, величина коефіцієнта може значно змінюватися у межах одного звітного періоду.
Значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу залежить від галузевих особливостей і рівня інфляції.
Збільшення коефіцієнта структури фінансування необоротних активів свідчить про підвищення рівня фінансування необоротних активів за рахунок довгострокових джерел, відповідно про зростання інвестиційної активності підприємства.
Зміна коефіцієнту довгострокового залучення позикових коштів може бути охарактеризована наступним чином: збільшення характеризує підвищення інвестиційної активності за рахунок залучення довгострокових кредитів. Якщо коефіцієнт зменшується, то можна зробити зворотний висновок.
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами визначається, як відношення власних оборотних активів до всіх оборотних активів і показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами фінансування.
Аналізуючи структуру капіталу особливу увагу необхідно звернути на розмір резервного капіталу, за допомогою якого можна розрахувати коефіцієнт страхової стабільності підприємства. Він показує суму капіталу зарезервовану підприємством на кожну гривню вартості майна (коефіцієнт страхування бізнесу), вартості власного капіталу (коефіцієнт страхування власного капіталу), вартості внесків засновників до статутного капіталу (коефіцієнт страхування статутного капіталу).
Коефіцієнти страхування порівнюються з нормативом згідно чинного законодавства. Наприклад, у господарських товариствах резервний капітал створюється у розмірі, встановленому статутними документами, але не менше 25 % статутного капіталу.
Залежно від мети аналізу та потреб користувачів інформації можуть бути розраховані й інші співвідношення.
За результатами розрахунків показників оцінки фінансової стійкості підприємства скласти табл. 4.3
Таблиця 4.3
Аналіз показників оцінки фінансової стійкості підприємства за 2011-2013 рр.
№ з/п |
Показники |
Нормативне значення |
2011р. |
2012р |
2013р. |
Відхилення (+/-) |
|
2012-2011рр. |
2013-2012рр. |
||||||
1 |
Коефіцієнт автономії |
>0,5 |
|
|
|
|
|
2 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
<2,0 |
|
|
|
|
|
3 |
Маневреність робочого капіталу |
За планом |
|
|
|
|
|
4 |
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу |
>0,5 |
|
|
|
|
|
5 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
>1 |
|
|
|
|
|
6 |
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу |
Залежіть від характеру господарської діяльності |
|
|
|
|
|
7 |
Коефіцієнт стійкості фінансування |
0,8-0,9 |
|
|
|
|
|
8 |
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу |
<0,5 |
|
|
|
|
|
9 |
Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів |
<1 |
|
|
|
|
|
10 |
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів |
- |
|
|
|
|
|
11 |
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами |
>0,1 |
|
|
|
|
|
12 |
Коефіцієнт довгострокових зобов’язань |
<0,2 |
|
|
|
|
|
13 |
Коефіцієнт поточних зобов’язань |
>0,5 |
|
|
|
|
|
14 |
Коефіцієнт страхування бізнесу |
>0,2 |
|
|
|
|
|
15 |
Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом |
>0,2 |
|
|
|
|
|
