2.Завдання на практичне заняття

1.Ознайомитися з вимогами нормативно – правових документів, щодо організації та здійснення міжнародних перевезень небезпечних вантажів.

2.Проаналізувати умови, яким повинен відповідати перевізник для набуття права організації та здійснення перевезень небезпечних вантажів у міжнародному сполученні.

3.Скласти перелік документації, яка повинна бути на транспортному засобі під час перевезення небезпечних вантажів.

4. Визначити склад додаткового обладнання (комплекти ДОПВН), яким мають комплектуватися транспортні засоби на випадок аварії або пригоди, що можуть мати місце під час перевезення небезпечних вантажів.

5.Ознайомитися з структурою та змістом ДПНВ – свідоцтва (додаток В)

Контрольні запитання

1.Якими нормативно – правовими документами регламентуються міжнародні перевезення небезпечних вантажів в Україні?

2.Яку інформацію повинен містити транспортний документ, відповідно до якого здійснюється міжнародне перевезення небезпечного вантажу?

3.Що підтверджує ДПНВ – свідоцтво?

4. Який орган державного управління видає ДПНВ – свідоцтва в Україні?

5.Які документи повинен подати до Департаменту ДАІ МВС України перевізник для отримання дозволу на перевезення небезпечних вантажів?

Практичне заняття 5 види страхування при міжнародних перевезеннях

Мета заняття: ознайомлення з видами страхування на транспорті та встановленим порядком їх здійснення при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів і пасажирів.

1.Основні положення

Правові основи страхування в Україні визначені Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 р. №85/96 – ВР (далі – Закон про страхування).

1.1.Страхування цивільно – правової відповідальності

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямовано на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю і майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Порядок здійснення цього виду страхування визначає Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07. 2004 р. №1961 - ІV.

Суб'єктами страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі — М(Т)СБУ) і потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, зв'язані з відшкодуванням страхувальником, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих у результаті експлуатації транспортного засобу.

Страховим випадком є подія, у результаті якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортного випадку, що відбулась при участі забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якого застрахована договором.

Розміри індивідуальних страхових платежів визначаються страховиками самостійно шляхом базового платежу і коригувальних коефіцієнтів.

Базовий платіж і коригувальні коефіцієнти розраховуються М(Т)СБУ на підставі статистичних даних.

Для заохочення безаварійної експлуатації транспортних засобів, при оформленні договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності більше ніж на півроку, страховики мають право застосовувати коефіцієнти страхових тарифів у залежності або від наявності або від відсутності страхових випадків з вини осіб, відповідальність яких застрахована, у період дії попередніх договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто застосовувати бонус-малус. Бонус-малус — це система націнок або знижок до базової ставки страхового тарифу при укладанні договору на термін більше ніж на півроку, за допомогою якої страховик коректує страхову премію в залежності від того, чи були страхові випадки стосовно об’єкта страхування у визначеному проміжку часу чи ні.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика — це грошова сума, у рамках якої страховик зобов’язаний зробити виплату страхового відшкодування у відповідність з договором страхування.

Види договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

• внутрішній договір обов’язкового страхування, що діє винятково на території України;

• договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє на території країн, зазначених у таких договорах.

Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на таких умовах:

• страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, що експлуатує цей автомобіль на законних підставах (договір I типу);

• страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, зазначеною в договорі страхування (договір II типу);

• страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, зазначеною в договорі страхування, або одною з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Укласти такі договори можна на термін від 1 місяця до 1 року. Договір обов’язкового страхування транспортного засобу повинний бути оформлений протягом трьох робочих днів з моменту державної реєстрації транспортного засобу. Після укладання договору страхувальникові видається оригінал страхового поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Контроль за наявністю діючих договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності під час їхньої експлуатації здійснюється органами ДАІ МВС України, а при перетинанні державного кордону — органами державної прикордонної служби.

Забороняється експлуатація транспортних засобів без полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

При настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страхувальника, відшкодовує оцінену шкоду, що була заподіяна у результаті дорожньо-транспортного випадку життю, здоров’ю, майну третьої особи. Потерпілим, що є юридичними особами, страховиком відшкодовується винятково збиток, нанесений майну.

Учасник дорожньо-транспортного випадку зобов’язаний:

• терміново повідомити про дорожньо-транспортний випадок відповідні органи МВС;

• не пізніше 3 робочих днів повідомити страховика, з яким укладений договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності, або у випадках, передбачених Законом, М(Т)СБУ.

Якщо застраховані особи з поважних причин не могли здійснити вищевказані дії, вони повинні підтвердити це документально.