Альфа () вираховується за формулою

_I = R_it – ß_і R_mt.

Несистематичний параметр— «альфа» інтерпретується в ринковій моделі таким чином. «Альфа» представлятиме несистематичну дохідність фінансового активу, що визначається як середня його несистема­тичних дохідностей за попередні періоди. Розмір цього показника залежить від успішності діяльності конкр. емітента, але, як правило, є незначним і нестійким.

100. Ринкова лінія цінного паперу та проблеми її побудови.

Ринкова лінія цінного паперу показує графічно рівняння очікуваного доходу по цінному паперу як функцію безризикової відсоткової ставки, бети цінного паперу та очікуваного доходу ринку.

R_i = R_f + ßі (E(R_m) - R_f).

ßm = 1 ßі

Рис.. - Лінія ринку цінних паперів

Доход зростає по мірі зростання ринкового ризику. Премія за ризик – різниця між очікуваним доходом ринку та доходом без ризику.

Проблеми побудови:

Найзначимішою проблемою побудови ринкової лінії цінного папера є оцінка значення ключового показника відповідного ви­разу— коефіцієнта «бета». Певно, лише методичний аспект такої оцінки, що передбачає використання регресивного аналізу для виявлення статистичних зв'язків між двома змінними, не викли­кає особливих питань у фахівців у галузі фінансового посередни­цтва. Решта важливих аспектів визначення коефіцієнта «бета» є об'єктами суперечок та критики. Зокрема, піддається сумніву са­ма можливість визначення дохідності ефективного ринкового портфеля, який би охоплював усю сукупність інвестиційних цін­ностей, включаючи цінні папери, нерухомість, дорогоцінні мета­ли, каміння, твори мистецтва тощо. Іншою суттєвою проблемою визнається мінливість «бети» й необхідність визначення того іс­торичного періоду, обробка якого давала б адекватне уявлення про теперішній рівень взаємозв'язку активу з ринковим показни­ком. Очевидним недоліком застосування «бети» є однофактор-ність цього коефіцієнта, оскільки, по-перше, вплив одного, навіть найсуттєвішого, чинника на всю сукупність фінансових активів не може бути однаковим та, по-друге, така модель ігнорує вплив інших джерел виникнення систематичного ризику.

101. Багатофакторні та арбітражні теорії ціноутворення цінних паперів.

Модель оцінки капітальних активів (САРМ) - відноситься до багатофакторних моделей.

Автори - В. Шарп, Дж. Лінтнер, Дж. Моссін. Основна теза: ціна окремих капітальних активів залежить від очікуваної рентабельності та ризику. Модель САРМ характеризує процес формування ринкової ціни окремих цінних паперів за умов досконалого ринку капіталів та з урахуванням систематичного ризику, який не підлягає диверсифікації.

Значення:

= розрахунок ставки вартості власного капіталу;

= визначення доцільності інвестицій - правило прийняття інвестиційних рішень згідно з САРМ має такий вигляд: слід вкладати кошти в ті інвестиції, прогнозована рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність, розрахована за САРМ.

Зміст:

CAPM: Kвк = CAPM (Rвк) = i + (Rm – i)·β;

Безризикова ставка доходності по ринку (і) – мін. рівень доходності, яку може отримати інвестор, вкладаючи кошти в активи з мінім ризиком.

Середньоринкова премія за ризик (Rm-і) розраховується як різниця між середньою доходністю по ринку в цілому та безризиковою процентною ставкою. Характеризує ризик вкладень коштів на ринку, до якого відноситься об’єкт оцінки. На українському ринку премія за ризик відповідає додатковій доходності за інвестиціями в країни центральної та східної Європи

Премія за ризик вкладень в оцінюваний об’єкт розраховується шляхм множення середньоринкової премії за ризик (Rm - і) на коефіцієнт бета, що характеризує ризик вкладень в конкретний актив.

Модель арбітражного ціноутворення с. Росса

Теорія арбітражного ціноутворення (APT (Arbitrage Pricing Theory)) народилася як альтернатива САРМ. Модель арбітражного ціноутворення базується на істотно меншій кількості припущень про характер фондового ринку, аніж САРМ.

Відповідно до теорії АРС, інвестор формує арбітражний портфель – портфель, який не потребує додаткових ресурсів і нечутливий до жодного фактора. Такий портфель має нульовий позафакторний ризик.

Математична модель ціноутворення АРС має вигляд:

Е(Ri) = R_Б+Σβ_і×FRPi

де β_і – системний ризик, що виражає чутливість до факторів,

FRPi – факторна ринкова ціна ризику,

і – порядк. номер факторного впливу на цю модель.

Зазвичай вибирають 5 факторів:

1. зміни в рівні промислового розвитку або ВВП;

2. зміни в темпах інфляції;

3. зміни в структурі відсоткових ставок;

4. різниця в дохідності низькор. і високоризикових акцій;

5. довготермінові інфляційні очікування.