Теоретичні відомості

1. Об'єкт, предмет і задачі екології.

Поняття “екологія” зобов’язано своїм виникненням німецькому вченому Е. Геккелю у 1866-1868 рр. Воно визначало частину біології яка досліджувала взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем. Зараз цей напрямок прийнято називати “біоекологією”, або “загальною екологією”.

Поступовий розвиток біологічних знань призвів до появи більш складних понять біологічних структур (від мікроорганізмів до біосфери), а потім до виникнення поняття “екосистеми” (які включають в себе не тільки біологічні але і географічні елементи). Так сформувались такі наукові напрямки, як “біогеоценологія”, вчення про біосферу (“біосферологія”) і “геоекологія” (географічна екологія).

З часом в сферу екологічної науки були включені дослідження з екології людини (соціоекологія, медична екологія), вивчення питань природокористування, впливу господарської діяльності на природу, питання охорони природних об’єктів та інші.

Тобто, сучасне визначення категорії “екологія” включає в себе широкий комплекс різноманітних наукових напрямків екологічного характеру. Правильніше було б замінити термін “екологія” (який за своїм походженням є більш біологічним) на назву “метаекологія” (узагальнюючу науку над цілим рядом наук). Буквальний переклад слова “екологія” з древньогрецької мови означає “наука про дім”, тобто наука про навколишнє середовище (довкілля) будь-якого об’єкту (елементів природи, суспільства, господарства та ін.).

За визначенням М.Ф. Реймерса (1994 р.): «современная жология - зто новий раздел знання, наука о виживаний в окружающей среде, фундаментальная основа для природоохранного и средоохранного знання... Для жологии характере» широкий, системний межотраслевой взгляд, она из строго биологической науки превратшась в значи-тельний цикч знания, вобрав в себя раздели географии, геологии, хи-мии, физики, социологии, теории культурьі, жономики, доже теалогии... ».

Білявський Г.О. (2004 р.) дав наступне пояснення сутності сучасної екології: «екологія XXI ст. - це комплекс наук про будову, функціонування, взаємозв'язки багатокомпонентних і багаторівневих систем у природі й суспільстві та засоби кореляції взаємного вживу техносфери і біосфери з метою збереження людства і біосфери».

Таким чином, сучасна екологія - це комплексна наука, що охоплює широке коло питань щодо функціонування екологічних систем різного рангу, взаємодії та взаємовпливу суспільства і природного середовища. Таким чином,предметом дослідження екології є вивчення процесів взаємодії між об’єктом дослідження і довкіллям його існування (причини виникнення цих процесів, їх механізм, наслідки дії, їх зворотний взаємозв’язок). У зв’язку з тим, що існує дуже багато об’єктів дослідження – біологічні, біогеографічні структури, людина, соціальні структури, господарство і його елементи, відповідно існує багато різноманітних “екологій”.

Весь комплекс сучасних екологічних досліджень можна об'єднати в три основні напрями:

- науковий: вивчення законів і закономірностей взаємодії суспільства і природи; розробка теоретико-методологічного і методичного апарату, з допомогою якого можна вирішувати конкретні практичні проблеми ліквідації негативних наслідків антропогенного впливу на природу;

– освітній: створення відповідного екологічного світозору і екологічної свідомості, виховання екологічної етики і культури людини, надбання конкретних екологічних знань у сфері своєї майбутньої професійної діяльності;

– практичний (прикладний): збереження життя на Землі, вирішення глобальних екологічних проблем людства, розробка раціональних шляхів природокористування (у тому числі: в кожному напрямку діяльності людства – промисловості, сільському господарстві та інших галузях); розробка конкретних методів охорони природи і захисту людини від негативних антропогенних і природних явищ; пошук нових і удосконалення старих технологій, виробництво екологічно чистих товарів і продуктів, утилізація відходів; розробка методів контролю за станом навколишнього середовища, методів управління (у тому числі: прогнозування і планування) природозахисною діяльністю і т.п. Коло практичних завдань можна деталізувати їх практичною необхідністю.

Метою науки є дослідження механізму функціонування екологічних систем, вивчення закономірностей взаємовпливу суспільства та природи, визначення та наукове обґрунтування напрямів найбільш ефективного в природничому, економічному та соціальному відно­шеннях природокористування. Ця мета зумовлює наступнізавдання:

-    вивчення з петицій системного підходу сучасного стану біосфери планети та науковий прогноз його змін у майбутньому;

-    вивчення та пояснення причин і механізмів виникнення та еволюції сучасної екологічної кризи на глобальному та регіональному рівнях;

-    розробка напрямів гармонізації взаємовідносин людського суспі­льства та природи, збереження здатності екосистем Землі до самовідновлення та саморегуляції;

-    розробка та запровадження наукових основ раціонального природокористування та регіонально адаптованого управління проце­сами природокористування й природоохоронною діяльністю.

Значення екології витікає з необхідності й можливостей вирішення завдань, які вона повинна вирішити.