3. Структура і проблеми сучасної екології, зв'язок її з іншими науками.

Структура сучасної екології (рис.1) постійно ускладнюється, поповнюючись найновішими науковими напрямками. Умовно всю екологію можна поділити на дві великі сфери:

– загальну (теоретичну, фундаментальну);

– прикладну (практичну).

До загальної екології належать:

– біоекологія (в біологічні науці її прийнято називати “загальною екологією”);

– геоекологія (географічна екологія: екологія довкіль – атмосфери, океану і т.п.; екологія природних зон (тундри, степу і т.п.), регіонів (високогір’я, крайньої півночі та інших географічних об‘єктів);

– теоретична екологія – метаекологія (ця наука знаходиться у стадії становлення; по суті вона поки ще є конгломерат фундаментальних досліджень інших наук – географії, біології та ін.);

– інформаційна екологія (зовсім нова наука; визначити напрямки її майбутнього розвитку, крім геосистемного, поки що важко).

До прикладної (практичної) екології належать:

а)екологія людини:

– медична екологія (біологічні аспекти людини – медичні, психічні, географічні та ін.);

–соціоекологія (екологія соціальних груп; екологічна демографія; екологія поселень, у тому числі: урбоекологія; рекреаційна екологія та ін.);

б) екологія господарства (природокористування):

– техноекологія: екологічні аспекти галузей господарства, використання природних ресурсів і т.п.;

– охорона природи(навколишнього середовища, довкілля): досліджує ті самі аспекти, як і природокористування, але природокористування методологічно побудовано на дослідженні в напрямку від господарства до природи, а охорона довкілля навпаки – від природи до господарства. Часто природокористування і охорону природи розглядають разом, як одну науку. Окремий напрямок охорони природи – заповідна справа;

– економіка природокористування та екологічний менеджмент: економічні методи регулювання природокористування і охорони природи;

– екологічний аудит: контроль і екологічна оцінка діяльності підприємств, вдосконалення регулювання впливу на довкілля та його інвестиційної привабливості;

– екологічний  маркетинг: управлінська діяльність у складі загального менеджменту підприємств, спрямована на вивчення та використання ринку екологічної продукції та послуг;

– екологічне право: юридичні (законодавчі) аспекти природокористування;

– екологічна стандартизація;

– управління природокористуванням і охороною довкілля: адміністративні методи природокористування; організація системи управління у сфері охорони довкілля; організація моніторингу, екологічної експертизи; організація екологічних аспектів діяльності окремих підприємств та організацій і т.п.;

– екологічний моніторинг: спостереження і оцінка стану навколишнього середовища;

– екологічне прогнозування: розробка прогнозів і програм розвитку регіонів, галузей та інших об‘єктів, з точки зору, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище;

– екологічна експертиза: запобігання негативного впливу нововведень.

в)радіаційна екологія: вивчає наслідки радіаційного забруднення й можливі наслідки експлуатації об’єктів, які використовують ядерну енергію і радіоактивні речовини;

г)екологія Космосу: нова наука, яка досліджує забруднення найближчого космічного простору Землі, розробляє методи спостереження за станом довкілля в планетарному масштабі та інші.

Окрему позицію займають нові науки “екологія культури” і “філософська екологія”, які тільки починають розвиватися і якими вони будуть поки ще важко визначити. Але ясно, що вони вивчають культурологічні і філософські аспекти існування системи “суспільство-природа”.

. Рис.1.Структура сучасної екології

Маючи такий складний об'єкт дослідження, екологія пов'язана із багатьма науками (рис.2):

-    природничими (біологія, геологія, фізична географія, метеорологія, гідрологія, хімія, фізика) - від них вона запозичила такі поняття як живий організм, природне середовище, компоненти природного сере­довища, фізичні та хімічні властивості природного середовища, фізіологічні потреби живих організмів тощо;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Міждисциплінарний характер екологічної науки

-    економічними (економічна теорія, галузеві економіки) - спільні інтереси щодо вивчення економічних відносин у сфері використання, відновлення та охорони природних ресурсів, особливостей функціонування еколого-економічних систем тощо;

-    соціальними (медицина, юриспруденція) - спільні інтереси у сфері дослідження впливу природних факторів на здоров 'я людини та застосування правових аспектів регулюючого впливу на процеси природокористування;

-    технічними науками - спільні інтереси у сфері дослідження вживу науково-технічного прогресу на природне середовище та можливостей використання досягнень НТП для регулювання взаємовпливу суспільства і природи.