- •Алгоритм практичних навичок до теми №1 «профілактика хірургічної інфекції в діяльності медичної сестри» «Підготовка стерильного стола для перев’язувальної сестри»
- •Алгоритм практичних навичок до теми №1 «профілактика хірургічної інфекції в діяльності медичної сестри» «Підготовки шкіри операційної ділянки»
- •Алгоритм для практичних навичок до теми № 2
- •Алгоритм практичних навичок до теми № 2
- •«Техніка накладання джгута на шию за методом мікуліча»
- •Алгоритм практичних навичок до теми №2 «гемостаз» «перша допомога при носовій кровотечі»
- •Алгоритм практичних навичок до теми №2 «гемостаз» «надання невідкладної допомоги при легеневій кровотечі»
- •Алгоритм практичних навичок до теми №2 «гемостаз» «надання невідкладної допомоги при шлунково-кишковій кровотечі»
- •Алгоритм практичних навичок до теми №2 «гемостаз» «Місця пальцьового притискання судин»
- •Алгоритм практичних навичок до теми №2 «гемостаз»
- •Алгоритм практичних навичок до теми №2
- •Попередня підготовка до виконання процедури
- •Основні етапи виконання процедури
- •Визначення результату
- •Визначення результату
Алгоритм практичних навичок до теми №2
„Техніка виконання маніпуляції максимального згинання кінцівки в суглобі”
Матеріальне забезпечення: щільний валик із тканини, бинт (замість бинта можна використати смужку будь-якої міцної тканини).
Положення хворого: при наданні допомоги на верхній кінцівці – сидяче, нижній – лежачи на спині:
а) кровотеча з кисті і передпліччя: на ліктьовий згін кладуть валик, ліктьовий суглоб максимально згинають (передпліччя наближають до плеча і фіксують бинтом між ділянкою променезап’ясткового суглоба і верхньої третини плеча);
б) кровотеча з плеча: валик поміщають глибоко в пахвову ділянку, плече щільно притискають до тулуба і фіксують до тулуба в його середній третині;
в) кровотеча з плечового суглоба: валик поміщають глибоко в піхвову ділянку, обидві руки згинають у ліктьових суглобах, максимально відводять назад за спину і фіксують одна до одної в ділянці нижньої третини плеча;
г) кровотеча із гомілки і стопи: валик поміщають у підколінну ямку, максимально згинають колінний суглоб, підводячи гомілку до стегна і фіксують у такому положенні між нижньою третиною гомілки і верхньою третиною стегна;
д) кровотеча із стегна: валик поміщають у ділянку пахвинної складки, стегно максимально згинають у кульшовому суглобі, приводячи його до живота, і в такому положенні фіксують між нижньою третиною стегна і тулубом.
Визначення ефективності маніпуляції: при правильному максимальному згинанні кінцівки в суглобі зникає кровотеча і пульсація на периферичних артеріях.
У холодну пору року пошкоджену кінцівку укутують.
АЛГОРИТМ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ДО ТЕМИ №3
«ТАКТИКА МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ПРИ ГЕМОТРАСФУЗІЯХ»
«Визначення групи крові стандартними сироватками»
Оснащення робочого місця
етиловий спирт 96% - 10 мл;
бікс із ватними кульками;
стерильні одноразові скарифікатори;
лоток для використання ватних кульок;
гумові рукавички;
спеціальна тарілка для визначення груп крові;
сироватки 4-х груп двох серій;
стерильний ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду;
скляні палички (або скельця) для розмішування крапель крові;
флакон для використання скарифікаторів.
Попередня підготовка до виконання процедури
ретельно вимити руки з милом проточною водою, витерти індивідуальним рушником;
надягти халат, шапочку, маску, фартух, захисні окуляри;
провести огляд рук;
обов’язково надягти 2 пари гумових рукавичок.
Основні етапи виконання процедури
1. На спеціальну тарілку в кожну лунку нанести відповідні сироватки чотирьох груп двох серій.
2. Палець хворого протерти ватною кулькою з 96% етиловим спиртом.
3. Палець хворого проколоти скарифікатором.
4. Першу краплю крові витерти.
5. До кожної краплі сироватки додати в 10 разів меншу краплю крові хворого, перемішуючи їх окремими скляними паличками.
6. Почекати 4 хв., після чого до кожної лунки додати по одній краплі фізіологічного розчину.
7. Почекати 1 хв.
8. Обов’язково показати результат лікареві (для подвійного контролю), після чого записати його в історію хвороби.
Визначення результату:
якщо аглютинація не виникла в жодній з лунок – кров І групи;
якщо аглютинація виникла в лунках з І і ІІІ групами крові – кров ІІ групи;
якщо аглютинація виникла в лунках з І і ІІ групами – кров ІІІ групи;
якщо аглютинація виникла в лунках з І, ІІ та ІІІ групами – кров ІУ групи.
АЛГОРИТМ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ДО ТЕМИ №3
«Визначення групи крові за допомогою цоліклональних
реагентів анти-А та анти-В»
Оснащення робочого місця
етиловий спирт 96% - 10 мл;
бікс з ватними кульками;
стерильні одноразові скарифікатори;
лоток для використання ватних кульок;
гумові рукавички;
плитка з відповідними написами: „анти-А” та „анти-В”;
цоліклони анти-А та анти-В;
скляні палички (або скельця) для розмішування крапель;
флакон для використаних скарифікаторів.
Попередня підготовка до виконання процедури
ретельно вимити руки з милом проточною водою, витерти індивідуальним рушником;
надягти халат, шапочку, маску, фартух, захисні окуляри;
провести огляд рук;
обов’язково надягти 2 пари гумових рукавичок.
Основні етапи виконання процедури
1.На плитку під відповідними написами нанести Цоліклони анти-А та анти-В по одній великій краплі (0,1 мл).
2. Палець хворого протерти ватною кулькою з 96% етиловим спиртом.
3. Палець хворого проколоти скарифікатором.
4. Поряд з краплями цоліклонів нанести досліджувану кров по одній маленькій краплі, приблизно в 10 разів меншій, ніж крапля реагенту (0,01 мл). При цьому треба взяти першу краплю крові.
5. Цоліклони і кров ретельно змішати за допомогою скляної палички.
6. Спостерігати за ходом реакції з цоліклонами при легкому погойдувані плитки протягом не більше як 2,5-3 хв.
7. Обов’язково показати результат лікареві (для подвійного контролю), після чого записати його в історію хвороби.
