- •Зміст дисципліни
- •Тема 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства
- •Тема 2. Структура і графоаналітична модель потенціалу підприємства
- •Тема 3. Формування потенціалу підприємства: поняття і загальна модель
- •Конспект лекцій Змістовий модуль 1
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Структура і графоаналітична модель потенціалу підприємства
- •Завдання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Формування потенціалу підприємства: поняття і загальна модель
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Особливості формування виробничого потенціалу підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Змістовий модуль 2
- •Тема 5. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Теоретичні основи оцінювання потенціалу підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Змістовий модуль 3
- •Тема 8. Оцінювання вартості земельної ділянки, будівель і споруд
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 9. Оцінювання ринкової вартості машин і обладнання
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Нематеріальні активи підприємства і методи їх оцінювання
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Трудовий потенціал підприємства та його оцінювання
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Змістовий модуль 4
- •Тема 12. Оцінювання вартості бізнесу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Прикладні аспекти оцінювання потенціалу підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Розвиток підприємства: зміст, сучасні концепції та передумови
- •Фактори економічного розвитку потенціалу підприємства
- •Кількісні фактори
- •Якісні фактори
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Методичні підходи до визначення резервів розвитку підприємства та його потенціалу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Індивідуальне завдання № 1
- •Індивідуальне завдання № 2
- •Питання до екзамену
- •Список літератури
Фактори економічного розвитку потенціалу підприємства
-
загальний фінансовий результат
-
період окупності
-
норма фондовіддачі
-
обсяг виробничих потужностей
-
рівень рентабельності
Фактори, вплив яких може бути оцінений
кількісно лише частково -
параметри державного регулювання -
параметри маркетингового середовища -
параметри витоків фінансування -
параметри ризику інновацій
-
відповідність цілям, стратегії, а також
тактиці підприємства
-
параметри системи управління потенціалом
-
параметри комплексу взаємопов’язаних
факторівКількісні фактори
Якісні фактори
Рисунок 14.1 – Система факторів розвитку потенціалу підприємства
Питання для самоконтролю
Сучасні тенденції організаційного розвитку підприємств.
Необхідність і мета реструктуризації.
Пріоритетні напрямки розвитку інтеграційної діяльності на Україні.
Питання для самостійного вивчення
Сучасні тенденції розвитку підприємств.
Модель “П’ятикутник МакКiнсi“ для оцінки можливостей реструктуризації.
Внутрішні ресурси реструктуризації.
Пріоритетні напрямки розвитку інтеграційної діяльності на Україні.
Великі інтеграційні утворення у світовому економічному просторі.
Тема 15. Методичні підходи до визначення резервів розвитку підприємства та його потенціалу
Оцінка економічної ефективності використання потенціалу підприємства на основі показників, що характеризують результативність різних аспектів господарської діяльності підприємства, дозволяє не тільки з'ясувати, якою ціною отриманий даний результат, але і виявити шляхи її підвищення. Очевидно, що кожне підприємство вирішує цю проблему по-своєму. Разом з тим існують загальні резерви підвищення економічної ефективності, багато в чому обумовлені як специфікою підприємницької діяльності, так і періодом його становлення.
Оцінка і підрахунок резервів ведеться за всіма класифікаційними групами, представленими у таблиці 15.1.
Резервами розвитку потенціалу підприємств є можливості прискорення досягнення цілей підприємства при дотриманні оптимального економічного балансу функціонування усіх видів діяльності.
Визначаючи резерви як можливості досягнення цілей, необхідно розкрити саме поняття цих можливостей. У загальноприйнятому змісті можливість – це засіб, умова, обставина, необхідна для здійснення чого-небудь. Мати можливість означає мати в розпорядженні необхідні умови і засоби.
Таблиця 15.1 – Класифікація резервів розвитку підприємства
Класифікаційна ознака |
Види резервів |
За способами виявлення |
явні, приховані |
За терміном використання |
поточні, перспективні |
За результатами впливу |
ріст обсягу продукції, удосконалювання асортименту продукції, поліпшення якості продукції, зниження собівартості продукції, підвищення прибутковості продукції |
У залежності від джерела утворення |
зовнішні, внутрішньовиробничі |
За факторами виробництва |
трудові, матеріальні, використання основних фондів |
За характером |
організаційно-технічні, соціально-економічні |
За стадіями процесу відтворення |
резерви постачання, резерви виробництва, резерви збуту |
За економічною природою |
екстенсивні, інтенсивні |
Говорячи про внутрішні можливості, варто звертати увагу, у першу чергу на ті, які дозволяють постійно удосконалювати виробничий потенціал підприємства, тобто розширювати його межові можливості. Серед них можна відзначити:
здатність до швидкого переналагодження виробництва за рахунок використання сучасних технологій;
здатність оперативно коректувати цілі виробництва з урахуванням змін на ринку;
здатність раціонально використовувати інвестиційні можливості;
здатність забезпечувати високий рівень конкурентноздатності товарів і послуг.
Одночасно варто виділити дві групи резервів: резервні фонди підприємства і внутрішньовиробничих резервів.
Цілеспрямовано створювані резерви, тобто резервні фонди, складаються з запасів палива, матеріалів, запасних частин, невстановленої техніки. Підприємство має у своєму розпорядженні також резервні потужності, резервну чисельність працівників і фінансових резервів. Резервні фонди мають цілком визначене призначення, мобільні і можуть передаватися з одного виробничого підрозділу в інший. Резерви можуть сформуватися як деякий тимчасовий надлишок ресурсів під впливом випадкових факторів. Такого роду резерви піддаються вимірові й облікові. Резервні фонди служать маневреним джерелом, забезпечують гнучкість і безперервність виробництва і повинні мати оптимальні розміри. Вони створюються в підвищеному обсязі для майбутнього розширення виробництва, відновлення асортименту або переходу на нову технологію.
Друга група – так звані внутрішньовиробничі (внутрішні) резерви. Внутрішньовиробничі резерви знаходяться в складі ресурсів, взаємодіючих у виробничому процесі, і виникають мимовільно в результаті якісної і кількісної невідповідності останніх один одному, а також виду й обсягові продукції, що випускається. Внутрішньовиробничі резерви можуть бути явними і прихованими. Резерви явного типу являють собою бездіяльні ресурси, за якими можна враховувати час введення і вибуття їх з виробничого процесу, а також визначати розмір цих резервів на основі візуальних спостережень, статистичних даних. Внутрішньовиробничі резерви носять прихований характер тоді, коли важко установити, яка частина ресурсів і в який відрізок часу не функціонує, тобто не використовується, але викликає підвищення собівартості продукції (перевитрата сировини, енергії, підвищені трудові витрати, підвищена амортизація та інше).
Можливості, як умови для досягнення цілей підприємства, так і прискорення їхнього досягнення мають на увазі наявність визначеного рівня потенціалу підприємства. До складу будь-якого рівня ієрархії виробничої системи (підприємство, цех, ділянка, робоче місце) традиційно включають наступні ресурси:
- технічні ресурси (особливості виробничого устаткування, інвентарю, основних і допоміжних матеріалів і т.п.);
- технологічні ресурси (динамічність методів технології, наявність конкурентноздатних ідей, наукові заділи й ін.);
кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їхня здатність адаптуватися до зміни цілей виробництва);
просторові ресурси (характер виробничих приміщень, території підприємства, комунікацій, можливість розширення й ін.);
- ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів і т.п.);
- інформаційні ресурси (характер розташовуваної інформації про саме виробництво і зовнішнє середовище, можливість її розширення і підвищення вірогідності і т.п.);
- фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній і ін.).
Кожний із зазначених видів ресурсів являє собою сукупність можливостей досягнення цілей підприємства. Це означає, що, маючи у своєму розпорядженні ті або інші засоби виробництва (верстати, допоміжне устаткування, сировина і матеріали, інструменти й інвентар), кадри (робітники відповідних розрядів, ІТП відповідної кваліфікації, науковці), виробничі приміщення з визначеними характеристиками, дороги, спорудження та інші ресурси, виробнича система здатна в тому або іншому ступені задовольняти нестатки, що змінюються, потреби і запити потенційних покупців.
У широкому розумінні виявлення внутрішніх резервів зв'язано з формуванням оцінки, тобто узагальнюючого висновку про наявність і величину резервів підвищення ефективності виробництва і якості роботи. Іншими словами, оцінка господарської діяльності може бути не тільки оцінкою її результатів, але і містити в собі оцінку резервів. Якщо перша характеризує досягнутий рівень розвитку виробничого потенціалу, то друга показує можливості підвищення цього рівня, що не були використані в минулому, але можуть бути реалізовані в майбутньому періоді. Формування оцінки результатів діяльності виробничого об'єкта й оцінки резервів є самостійними, але тісно зв'язаними задачами економічного аналізу. Оцінка результатів є вихідним пунктом проведення дослідження з виявлення і виміру резервів підвищення ефективності виробництва і якості роботи, тобто рішення задачі оцінки результатів, може бути зроблено і без дослідження резервів поліпшення функціонування виробничого об'єкта. Іншими словами, оцінка результатів є попереднім етапом аналізу резервів підвищення ефективності виробництва і якості роботи, у той час як оцінка цих резервів може і не вироблятися в процесі дослідження господарської діяльності, спрямованого на формування її оцінки – відображення ступеня відповідності заданої мети.
Виявлення внутрішніх резервів підприємства доцільно проводити на основі методів факторного аналізу, які варто використовувати на додаток до традиційних методів аналізу, заснованим на відносних і середніх величинах, графічному методі, методі угруповання і балансовому методі.
Основні види факторного аналізу: детермінований і стохастичний аналіз. Детермінований факторний аналіз заснований на вивченні впливу факторів, зв'язки між якими носять функціональний характер.
Сутність розвитку оперативного потенціалу підприємства, тобто більш ефективного використання внутрішніх джерел розвитку, полягає в пошуку резервів для зниження витрат виробництва і підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств. Необхідність рішення даної проблеми визначається реальною ситуацією, що склалася на значній частині вітчизняних підприємств, де існуючий рівень витрат виробництва вимагає для забезпечення нульової точки прибутку значних обсягів реалізації продукції, що не забезпечуються платоспроможним попитом.
