Розмірні характеристики типових поверхонь деталей та їх з’єднань.
Площинні поверхні.
Площинні поверхні – найбільш розповсюджені поверхні деталей машин. Площинні поверхні не мають власних розмірів, а об розмірюються в сукупності з іншими поверхнями.
Відхилення форми площинних поверхонь – є розмірною характеристикою.
Відхилення від площинності визначають, як найбільшу відстань від точок реальної поверхні до прилягаючої площини в межах нормованої дільниці (рис. 3.1).
Поле допуску площинності – область в просторі, що обмежена двома паралельними площинами, відстань маж якими дорівнює допуску площинності Т.
Окремі випадки відхилення від площинності:
випуклість (рис. 3.1, в);
вгнутість (рис. 3.1, г).
Відхилення від прямолінійності в площині визначають, як найбільшу відстань b від точок реального профілю до прилягаючої прямої в межах нормованої дільниці (рис. 3.2).
Відхилення від прямолінійності розглядається в прокольному або поперечному профілі площинної поверхні. Застосування контролю відхилення від прямолінійності замість відхилення від площинності дає змогу застосовувати нескладні засоби вимірювання.
Чисельні значення допусків форми ті їх позначення на кресленнях деталей
За ГОСТ 24643 для кожного виду допуску форми встановлено 16 ступенів точності. Чисельні значення допусків від одного ступеня до іншого змінюються з коефіцієнтом 1,6.
За ГОСТ 2.308 на кресленнях відхилення форми площинних поверхонь визначаються за рис. 3.3. Чисельно значення допуску задається в міліметрах.
Рис. 3.1. Відхилення від площинності:
а) відхилення від площинності δ: 1 – реальна поверхня; 2 – прилягаюча площина; б) поле допуску площинності Т: 1 – паралельні площини; 2 – реальна поверхня; в) випуклість поверхні: 1 – реальна поверхня; 2 – прилягаюча поверхня; г) вгнутість поверхні: 1 – реальна поверхня; 2 – прилягаюча площина.
Рис. 3.2. Відхилення від прямолінійності в площині:
1 – площинна поверхня; 2 – прокольна площина; 3 – прилягаюча пряма; 4 – реальна лінія профілю; 5 – переріз площинної поверхні.
Рис. 3.3. Позначення допусків форми на кресленнях:
а) площинність поверхні; б) прямолінійність поверхні в площині; в) знак площинності; г) знак прямолінійності.
Рис. 3.4. Схема вимірювання відхилень від площинності за допомогою універсальних засобів:
1 – ребриста плита ГОСТ 10905; 2 – об’єкт вимірювання; 3 – щуп; 4 – перевірна лінійка ГОСТ 8026; 5 – індикатор годинникового типу; 6 – важіль;
7 – копір.
Рис. 3.5. Вимірювання шорсткості за допомогою подвійного мікроскопу:
а) оптична схема; б) поле зору; 1 – діафрагма; 2 – конденсатор; 3 – вимірювальна поверхня; 4 – об’єктив; 5 – окуляр.
Рис. 3.6. Вимірювання шорсткості за допомогою профілометра:
1 – діамантова голка; 2 – генератор; 3 – розрахунково-обчислювальний блок; 4 – блок керування; 5 – підсилювач сигналів; 6 – показуючий пристрій; 7 – записуючий пристрій; 8 – опора; 9 – якір; 10 – вимірювальна поверхня.
А2 – зображення щілини – матиме вигляд світлових сходинок. Розмір сходинок є мірою висоти нерівностей.
Принцип вимірювання за допомогою профілометра та профілографа зображені на рис. 3.6. принцип будується на дотику поверхні, яка досліджується, діамантовою голкою 1, з радіусом закруглення 10 мкм, і перетворенні переміщень голки у відповідні зміни напруження. Діамантова голка 1 закріплена на якорі 9 вимірювального перетворювача. Усі перетворення перетворювача відносно поверхні 10, яка досліджується, голка та якір коливаються на опорі 8 відносно подвійного Ш-подібного сердечника, на якому закріплені дві котушки перетворення. Котушки підключені до мостової схеми, яка підживлюється від генератора 2. При коливаннях якоря змінюються повітряні зазори між якорем і сердечником, індуктивність котушок і вихідне напруження мостової схеми.
Вихідні системи з мостової схеми поступають на блок керування 4, розрахунково-обчислювальний блок 3 і на показуючий пристрій 6 або записуючий 7. Частота вихідних сигналів відповідає кроку мікронерівностей, а амплітуда пропорційна висоті мікронерівностей. Числові значення параметрів шорсткості поверхні визначаються за допомогою п’яти розрядного відрахункового пристрою, розміщеного на передній панелі розрахунково-обчислювального пристрою.
По показуючому пристрою визначають значення Ra, H, t.