П риклад

Обгрунтувати доцільність встановлення базового значення ставки доходу на оплачений капітал на рівні 20,4% і щорічного темпу приросту дивідендів у розмірі 2.4% (користуючись вихідними даними таблиці 5.5).

Таблиця 5.9

Показники ефективності дивідендної політики за методом постійного зростання розміру дивідендів

(тис.грн.)

Показники	Роки
	1-й	2-й	3-й
Акціонерний капітал оплачений (АКо)	276,6	345,8	494,6
Чистий прибуток (ЧП)	95,2	79,2	165,2
Встановлений темп приросту, %	-	2,4	2,4
Ставка доходу на оплачений капітал (СД), %	20,4	20,9(20,4·1,024)	21,4(20,9·1,024)
Фонд виплати дивідендів (ФВД=АКо*СД/100%)	56,4	74,2	105,9
Коефіцієнт виплати дивідендів (Кв=ФВД/ЧП*100%),%	59,2	93,7	64,1

Результати розрахунків свідчать, що нарощення дивідендів у 2-му несприятливому році ще більше ускладнює виконання договірних обмежень. В результаті майже зовсім не залишається коштів на інвестиційний розвиток. В третьому році, коли прибуток зріс більш ніж в 2 рази, темпи зростання дивідендів недостатні.

Крім перелічених методів грошових виплат дивідендів з метою впливу на ліквідність акцій і утримання їх ринкової ціни в межах оптимального діапазону фірма може використовувати операції подрібнення і укрупнення акцій.

 Подрібнення акцій (спліт) передбачає випуск додаткових акцій без збільшення розміру акціонерного капіталу. При цьому відповідно до масштабу подрібнення зменшується номінал акцій і збільшується їх кількість. Зменшення ринкової ціни акцій робить їх більш привабливими для інвесторів, особливо якщо величина дивіденду на одну акцію зберігається або зменшується в меншій пропорції, ніж номінал. В результаті курс акцій в майбутньому зростає. Після подрібнення акції фірми стають більш доступними для дрібних інвесторів. Ефективність подрібнення акцій оцінюється за допомогою коефіцієнта співвідношення ринкової ціни та доходу акції (Кц:д) до і після здійснення спліту. Недоліком даної операції є додаткові витрати на випуск акцій.

 Консолідація (укрупнення) акцій – зворотна операція, що полягає в обміні декількох акцій на меншу кількість з більшим номіналом відповідно до обраного масштабу укрупнення. Як і попередня операція, консолідація не змінює загального розміру власного капіталу, а має скоріше психологічний вплив на інвесторів. Позитивним моментом консолідації є зменшення флуктації ринкової ціни акцій і підтримання її в оптимальному діапазоні. Особливо велике значення укрупнення акцій має у випадку значного інфляційного знецінення акцій і переоцінки активів компанії. Але як і у випадку спліту , при консолідації акцій мають місце додаткові витрати по випуску цінних паперів.

 Політика виплати дивідендів акціями. При даній негрошовій формі розрахунків акціонери отримують замість грошових виплат додатковий пакет акцій. Як правило, акціонерна компанія вдається до виплати до виплати дивідендів акціями у випадку погіршення фінансового стану або тимчасового дефіциту фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних програм при загальній фінансовій стійкості. Але в будь-якому випадку слід розуміти, що виплата дивідендів акціями диктується не відсутністю грошових коштів у підприємства взагалі, а неможливістю їх концентрації до моменту виплати дивідендів або наявністю більш пріоритетних для акціонерної компанії напрямків використання чистого прибутку.

До переваг цієї дивідендної політики слід віднести:

• суттєву податкову економію у випадку, якщо дивіденди виплачені акціями, не оподатковуються або оподатковуються за меншими ставками;

• збереження сталого складу акціонерів (на відміну від випадку публічного розміщення акцій, коли відбувається розпорошення власників капіталу);

• можливість реінвестування прибутку без розкриття інвестиційного об‘єкту (у випадку нового випуску акцій і облігацій мета залучення коштів обов‘язково оприлюднюється, а тому виплата дивідендів акціями є чи не єдиним способом формування інвестиційних ресурсів у випадку, коли акціонерна компанія планує поглинути іншу фірму, і не розголошує своєї комерційної таємниці);

• підвищення ліквідності акцій через зниження їх ринкової ціни (замість використання такого штучного прийому регулювання ринкової ціни акцій як подрібнення).

Найчастіше політика виплати дивідендів акціями здійснюється без зміни розміру валюти балансу шляхом перерозподілу джерел власного капіталу. В результаті такої реструктуризації відбувається зростання акціонерного капіталу за рахунок зменшення розподіленого прибутку. При цьому, якщо випуск акцій здійснюється по ринкових цінах, статутний фонд зростає на суму додаткового випуску акцій в межах номіналу, а додатковий капітал – на розмір сумарного перевищення ринкової ціни над номіналом по додатково випущених акціях.