- •8.1. Сутність та форми інвестицій
- •8.2.Принципи розробки інвестиційної політики
- •Обєкти інвестування
- •Джерела інвестиційних ресурсів
- •8.3. Особливості управління реальними інвестиціями
- •Приклад
- •Розрахунок дисконтованого потоку для d1 і d2
- •Приклад
- •Оптимальний склад інвестиційного портфелю у випадку,
- •Приклад
- •Можливі комбінації проектів у випадку, коли проекти
- •Приклад
- •8.4. Особливості управління фінансовими інвестиціями
- •Фінансові інвестиції
- •Типи інвестиційного портфеля
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання
Приклад
За оцінками спеціалістів загальні витрати на технічне переозброєння підприємства при песимістичному сценарії розвитку подій становитимуть 212 тис. грн., при оптимістичному – 177 тис. грн., при нормальному – 182 тис. грн. Імовірність розвитку подій за нормальним сценарієм становить 0.6; за оптимістичними – 0.15; за песимістичними – 0.25. Дисконтовані грошові потоки наведені в таблиці 8.3. Оцінити ступень ризику, пов’язаний з двома альтернативними інвестиційними проектами.
Таблиця 8.3
Дисконтований грошовий потік при різних сценаріях розвитку
інвестиційного проекту (тис. грн.)
Роки |
Нормальний сценарій |
Оптимістичний сценарій |
Песимістичний сценарій |
|||
Проект №1 |
Проект №2 |
Проект №1 |
Проект №2 |
Проект №1 |
Проект №2 |
|
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й |
50.1 47.8 48.8 45.9 49.4 |
56.3 50.3 44.5 44.5 47.7 |
57.9 53.8 56.7 55 57.7 |
63.4 59.7 53 53.3 56.3 |
38.2 41.8 40.5 36.1 38.6 |
44 48.6 38.3 38.6 41.3 |
Разом |
242 |
243.3 |
281.1 |
285.7 |
195.2 |
210.8 |
Нормальний сценарій: ЧТВ1 = 242-182=60 тис. грн.
ЧТВ2 = 243.3-182=61.3 тис. грн.
Оптимістичний сценарій: ЧТВ1 = 281.1-177=104.1 тис. грн.
ЧТВ2 = 285.7-177=108.7 тис. грн.
Песимістичний сценарій: ЧТВ1 = 195.2-212=-16.8 тис. грн.
ЧТВ2 = 210.8-218=-1.2 тис.грн.
Розмах варіацій ЧТВ між оптимістичним і песимістичним сценаріями:
проект №1: 104.1-(-16.8)=120.9 тис. грн.
проект №2: 108.7-(-1.2)=109.9 тис.грн.
По розмаху варіацій більш ризиковий проект №1.
Інтегральна чиста теперішня вартість:
проект №1: 600.6+(-16.8) 0.25+104.10.15=47.4 тис. грн.(>0)
проект №2: 61.30.6+(-1.2) 0.25+108.70.15=52.8 тис.грн. (>0)
По розміру чистої теперішньої вартості більш прибутковий і менш ризиковий проект №2.
Метод Монте-Карло дозволяє визначити імовірність отримання запланованих результатів шляхом моделювання багатьох сценаріїв розвитку подій в межах заданих параметрів ключових факторів. Механізм цього методу полягає у побудові прогнозної моделі фінансового результату інвестиційного проекту, визначенні ключових факторів впливу та встановленні їх максимального і мінімального значення за оцінками експертів. Крім того, задається кількість прогонів сценаріїв, тип зв’язку і розподілу значень ключових факторів. Сам процес імітаційного моделювання здійснюється за допомогою спеціальних комп’ютерних програм. Отримані результати імітаційного моделювання аналізуються менеджером по проектах. При цьому співставляються дані про очікувані втрати та доходи інвестора з урахуванням їх імовірності і приймається остаточне інвестиційне рішення.
При
порівнянні альтернативних інвестиційних
проектів перевага надається критерію
“максимізація чистої теперішньої
вартості проекту”. Нарощення цього
показника є пріоритетною цільовою
настановою при
інвестуванні
коштів.
Перевага показника чистої теперішньої вартості у порівнянні з іншими показниками ефективності полягає в цого адитивності, тобто можливості сумування ЧТВ різних проектів з метою оптимізації сукупного інвестиційного портфеля:
ЧТВ(А+В) = ЧТВ(А) + ЧТВ(В) (8.6)
де |
ЧТВ(А+В) |
– |
сумарна чиста теперішня вартість проектів А і В; |
|
ЧТВ(А) і ЧТВ(В) |
– |
індивідуальна чиста теперішня вартість проектів А і В. |
П
оказник
внутрішньої норми прибутковості
непридатний для порівняння альтернативних
проектів. Він характеризує лише
можливість компенсації затрат, пов’язаних
з реалізацією інвести-ційного проекту,
тобто ВНП (А+В) ВНП (А) +ВНП (В).
Важливого задачею фінансового менеджменту є формування оптимального інвестиційного портфеля. Методи оптимізації розподілу інвестицій між декількома проектами залежать від того, піддаються проекти подрібненню чи ні.
Якщо проекти піддаються подрібненню (тобто може бути реалізований як весь проект, так і окрема його частина на дольових засадах з іншими інвесторами), вибір проектів в інвестиційний портфель здійснюється за критерієм “максимізація індексу прибутковості”. Для цього по кожному проекту розраховується індекс прибутковості інвестицій і здійснюється ранжування проектів по мірі зменшення даного показника. В інвестиційний портфель включаються перші по рентабельності проекти, які можуть бути профінансовані в повному обсязі. Наступний проект включається в інвестиційний портфель за залишковим принципом, тобто лише та його частина, яка може бути профінансована.
