5.Програми-посередники

• Програма-компілятор (сотріlе - компонувати, збирати) перетворює текст програми на машинні коди і записує його на диск у вигляді виконуваного файлу. Після цього програма виконується незалежно від тексту програми, записаного в текстовому редакторі. Програми-компілятори ще називають трансляторами (перекладачами).

• Програма-інтерпретатор завжди працює спільно з первинним текстом програми. Вона інтерпретує (тлумачить) кожну вказівку програми і відразу її виконує (тобто файл на машинній мові не створюється).

Програма в режимі інтерпретації працює значно повільніше, ніж в машинних кодах, тому що кожну вказівку інтерпретує безпосередньо перед виконанням (а не заздалегідь, як при компіляції). Багато вказівок в програмі повторюється і в кожному випадку інтерпретуються заново. Але під час налагоджування програми це має свої переваги. Для прискорення інтерпретації використовують псевдокомпіляцію (інтерпретовані команди запам'ятовуються і при повторному виконанні заново не перекладаються).

Лекція №2: Основні поняття та елементи мови Turbo Pascal План

1. Опис мови.

2. Структура програми.

3. Ідентифікатори.

4. Розділи оголошення сталих і змінних.

5. Перша програма.

1. Опис мови.

Мову Паскаль створив на початку 70-х років професор Н.Вірт зі Швейцарії. Вона названа на честь французького математика і філософа Блеза Паскаля (1623-1662) — винахідника першої у світі механічної обчислювальної машини. Мова вважається найбільш досконалою порівняно з іншими мовами програмування, її використовують для розв'язування різноманітних задач.

Програми складаються з синтаксичних конструкцій, які називають командами (операторами, вказівками, реченнями). Команди будуються з лексем — неподільних елементів мови: слів, чисел, символів операцій тощо. Слова поділяються на службові, стандартні імена та імена (ідентифікатори), які користувач дає різним об'єктам. Розглянемо основні службові слова мови. їх можна записувати як великими, так і малими літерами:

and — i mod — остача

array — масив nil — нуль

begin — початок not — ні

case — вибір of — з

const — cталi or — або

div — ділення без остачі packed — стиснутий

do — виконати procedure — процедура

downto — униз до program — програма

else — інакше record — запис

end — кінець repeat — повторювати

file — файл set — множина

for — для then — то

function — функція to — до

go to — перейти до type — тип

if — якщо until — доки

in — в var — змінні

label — позначка while — доки та інші.

Стандартні імена. Великий набір слів є проміжним між службовими словами та іменами користувача. Це стандартні імена. їх є Декілька груп:

1. назви стандартних типів даних: boolean (логічний), char (символьний), integer (цілий), rеаl (дійсний), tехt; (текстовий файл) тощо;

2. назви стандартних сталих: false (хибність), true (істинність), maxint (максимальне ціле), рі (число л) тощо;

3. назви стандартних функцій: abs, аrctan, соs, ехр, ln, sіn тощо;

4. назви стандартних процедур: геаd, геаdln, write, writeln тощо.

Стандартні імена користувач може використати для позначення інших об'єктів, однак тоді вони втрачають основне призначення.

Імена, які користувач надає величинам (сталим, змінним), програмі, підпрограмам тощо, мають складатися з латинських літер, цифр, символу "_". В імені цифра не може бути першим символом. Наприклад, програму можна назвати так: myprogram_1.