- •Техніка безпеки при роботі в лабораторії.
- •Перша допомога.
- •Розділ і Біогенні s- та р-елементи, біологічна роль, застосування в медицині
- •Вміст у організмі та значення для організму макроелементів
- •Якісна реакція на катіони лужних металів - фарбування полум'я в наступні кольори:
- •Загальні хімічні властивості
- •Біологічна роль та застосування в медицині s та р – елементів
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Заняття №1 Тема: Біогенні s-елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Контрольні питання.
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •3.Фізичні властивості :
- •4. Хімічні властивості d-елементів і їх сполук виходячи з будови атомів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання:
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 3 Комплексні сполуки
- •Класифікація та номенклатура комплексних сполук
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 4 Вчення про розчини. Кислотно-основна рівновага біологічних рідин в організмі
- •Приклади розв’язування задач за темою «Розчини»
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 5. Розчини електролітів
- •Слабкі електроліти.
- •Сильні електроліти.
- •Теорія кислот і основ.
- •Дисоціація води.
- •Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу
- •Буферні розчини.
- •Біохімічні буферні системи.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Відповідно, визначивши експериментальну різницю в температурах кипіння розчину і чистого розчинника
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 7
- •Основні поняття:
- •1Г вуглеводів 19,6 кДж
- •Хімічний склад і калорійність харчових продуктів
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Різниця цих рівнянь і дасть рівняння утворення кристалогідрату
- •Розділ 8. Хімічна кінетика
- •Залежність швидкості реакції від різних факторів.
- •Теорія активних комплексів.
- •Теорії каталізу
- •Ферментативний каталіз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9
- •Гальваноз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Йонообмінна хроматографія. В основі лежить процес йонного обміну
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографія на папері.
- •Заняття№15
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Заняття 16
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9 Дисперсні системи
- •Самостійна робота на занятті.
- •Класифікація за ступенем дисперсності подідяють:
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Оптичні властивості колоїдних систем.
- •Явища, що супроводжують коагуляцію.
- •Коагуляція в біологічних системах.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 10 Розділ 9. Високомолекулярні сполуки
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 11 класифікація і номенклатура органічних сполук. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів.
- •Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:
- •Класифікація органічних сполук
- •Основні класи органічних сполук
- •Номенклатура органічних сполук
- •Класифікація реакцій в органічній хімії
- •Насичені вуглеводні (алкани)
- •Гомологічний ряд алканів
- •Будова молекули Метану
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені вуглеводні (Алкени, алкадієни, алкіни)
- •Алкени. Гомологічний ряд алкенів.
- •Електронна будова подвійного зв’язку
- • Подвійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і одного π-зв’язку. Подвійному зв’язку відповідає sp2- гібридизація. Ізомерія
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Алкадієни.
- •Хімічні властивості алкадієнів
- •Електронна будова потрійного зв’язку
- • Потрійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і двох π- звязків. Потрійному зв’язку відповідає sp гібридизація. Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції приєднання:
- •Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Будова молекули бензолу (бензену)
- •Гомологи бензолу. Ізомерія. Гомологи бензолу можна розглядати як похідні бензолу, в яких один або декілька атомів вуглецю заміщені різними вуглеводневими радикалами.
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •І. Реакції заміщення:
- •1) Галогенування
- •1) Гідрування:
- •2) Галогенування
- •Правила орієнтації в бензольному ядрі
- •Заняття 21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Заняття №22.
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Розділ 12 оксигенвмісні органічні сполуки
- •Спирти.
- •Одноатомні спирти
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Фізичні властивості
- •Заняття 23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті.
- •Одержання
- •Гідратація алкінів: Хімічні властивості
- •1) Реакції приєднання
- •2) Реакція відновлення:
- •4) Реакції полімеризації:
- •Реакції поліконденсації
- •Застосування
- •Заняття 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Номенклатура
- •Ізомерія карбонових кислот
- •Одержання
- •3) Промисловий синтез оцтової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Дикарбоновимі кислотами називають похідні вуглеводнів, які містять в своєму складі дві карбоксильні групи.
- •Естери (складні ефіри) – це сполуки, що складаються із залишку карбонової кислоти і спирту.
- •Номенклатура
- •Види ізомерії
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Ліпіди (жири)
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Перший синтез жиру здійснив Бертло (1854 р.) при нагріванні гліцерину і стеаринової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Біологічна роль (функції) жирів у людському організмі
- •Заняття 25.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 15 дослідження хімічних властивостей моно- і полісахаридів.
- •Значення
- •Моносахариди. Будова. Ізомерія
- •Класифікація
- •Генетичний d- ряд сахаридів
- •Формули хеуорса
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції по карбонільній групі
- •1. Окиснення (для альдегідів)– призводить до утворення відповідних кислот.
- •2. Ацилювання (утворення складних ефірів).
- •III. Специфічні реакції
- •Класифікація і номенклатура
- •Застосування
- •Полісахариди
- •Крохмаль Будова молекули (розгалужений ланцюг)
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Целюлоза (клітковина) Будова молекули (лінійний ланцюг)
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Заняття № 26
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Розділ 16 дослідження реакційної здатності гетерофункціональних сполук. Амінокислоти
- •Найважливіші представники гідроксикислот.
- •Амінокислоти
- •Класифікація амінокислот.
- •Класифікація α-амінокислот
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Одержання амінокислот
- •Хімічні властивості
- •Біполярний йон
- •Пептиди. Білки
- •Склад і будова молекули
- •Поширення в природі
- •Хімічні властивості
- •Заняття 28
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Заняття 29 Тема: α-Амінокислоти, пептиди, білки.
- •3. Конкретні цілі,вміти:
- •Самостійна робота на занятті..
- •Гетероциклічні сполуки Класифікація гетероциклів
- •Номенклатура гетероциклічних сполук
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли Властивості і реакції шестичленних гетероциклічних сполук
- •2 Окиснення піридину і алкілпіридинів
- •Шестичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Біциклічні гетероцикли
- •Розділ 18 нуклеїнові кислоти
- •Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти.
1Г вуглеводів 19,6 кДж
1г жирів 38,9 кДж
Людина при легкому фізичному навантаженні потребує 8370-10500 кДж на добу
при середньому 12000-15000 кДж
при важкій праці. 16700-25000 кДж
Звідси можна розрахувати, що добова потреба дорослої людини при нормальних фізичних навантаженнях:
в білках - 80-100 г
в жирах - 60-70 г
у вуглеводах - 380-390 г
Основні енергетичні затрати організму людини покриваються за рахунок вуглеводів. Акумулятором енергії харчових продуктів в енергію біосистеми є молекули АТФ. Знаючи склад окремих харчових продуктів і теплоти окислення їх компонентів, можна розрахувати маси необхідних для людини харчових продуктів при різному фізичному навантаженні і при призначенні функціональної та лікувальної дієт.
Хімічний склад і калорійність харчових продуктів
Назва продукту |
Вміст,% |
Калорійність кДж/кг |
|||
білки |
жири |
вуглеводи |
|||
Хліб житній |
6,3 |
1,3 |
46,1 |
9500 |
|
Хліб пшеничний |
7,9 |
0,8 |
52,6 |
10670 |
|
Крупа гречана |
12,5 |
2,5 |
67,2 |
14690 |
|
Крупа манна |
11,2 |
0,2 |
73,3 |
14810 |
|
Макаронні вироби |
11 |
0,9 |
74,2 |
14980 |
|
Картопля |
2 |
- |
21 |
3900 |
|
Цукор |
- |
- |
99,9 |
17150 |
|
Олія соняшникова |
- |
99,8 |
- |
38830 |
|
Масло вершкове |
0,5 |
83,0 |
0,5 |
32470 |
|
Молоко |
3,3 |
3,7 |
4,7 |
2800 |
|
Сир нежирний |
16,1 |
0,5 |
2,8 |
3600 |
|
Яйця |
12,5 |
12,0 |
0,5 |
6900 |
|
Риба |
26,0 |
1,2 |
- |
4940 |
|
М’ясо волове |
18,0 |
10,5 |
- |
7150 |
|
Яблука |
0,4 |
- |
11,3 |
2130 |
|
Горіхи |
16,8 |
66,9 |
9,9 |
2946 |
|
Хліб житній має менше калорій ніж пшеничний, а найбільш калорійним продуктом є соняшникова олія. Раціональне і достатнє харчування лежить в основі «якості життя».
Другий закон термодинаміки дає можливість з’ясувати напрямок перебігу самовільних процесів.
Термодинамічні процеси є зворотніми і незворотніми. Всі реальні процеси, що протікають в природі термодинамічно незворотні. Незворотні процеси можуть бути несамовільними, для здійснення яких необхідно прикласти енергію ззовні і самовільні, що протікають без затрати енергії ззовні.
Всі самовільні процеси протікають тільки до певної границі - до вирівнювання концентрацій, температур, потенціалів. Напрямок протікання самовільних процесів: встановлює другий закон термодинаміки. Він має багато визначень (більше 20), але всі характеризують незворотні процеси, визначають їх напрямки.
Деякі формулювання 2-го закону:
самовільно можуть протікати тільки ті процеси, при яких система переходить в найбільш імовірний стан;
теплота не може самовільно переходити від тіла з меншою температурою до тіла з більшою температурою;
різні види енергії прагнуть перейти в теплоту, а теплота прагне рівномірно розподілитись між всіма тілами.
Мірою імовірності стану системи в термодинаміці прийнято ентропію - S. Ця величина пропорційна логарифму числа рівноймовірних мікростанів, якими може бути реалізований даний макростан.
S=RlgW
Ентропія є мірою хаотичності розміщення частинок в речовині, або тіл в системі. Ентропія характеризує ту частину внутрішньої енергії, яка в роботу перетворена бути не може.
Значення ентропії розраховують при стандартних умовах Т=298 К, р=1атм=101325 Па. S298 приведена в «Довідниках хіміка» має розмірність Дж/моль К. Зміну ентропії хімічної реакції можна розраховувати так само як ентальпію.
S = Σ S кінц.прод.- Σ S вих.реч.
Об’єднаний перший і другий заккони термодинаміки можна відобразити рівнянням G= H-T S
де G- це є функція, яка відображає вплив ентропії та ентальпії на напрямок протікання хімічної реакції і має назву енергії Гіббса або ізобарно - ізотермічного потенціалу. Розмірність кДж/моль.
При постійній температурі і тиску хімічні реакції можуть самовільно протікати тільки в такому напрямку, при якому енергія Гіббса системи зменшується.
G<0
Так коли Н<0 (екзотермічна реакція), а S>0 – ентропія зростає, то з рівняння G= H-T S витікає, що при всіх температурах G <0, а це значить, що реакція може протікати при будь-яких температурах.
Коли Н>0 (реакція ендотермічна), S<0 ентропія зменшується, то G>0 і реакція неможлива при будь-яких умовах.
Таким чином знаючи H, S, G, які залежать від природи речовини, їх агрегатного стану і концентрацій, можна розраховувати параметри і оцінювати дану реакцію. Наприклад, визначити яка це реакція – екзотермічна чи ендотермічна, може вона протікати самовільно чи ні. Ці розрахунки можна проводити і для біохімічних реакцій, що дозволить зрозуміти протікання процесів, що проходять у відкритій системі, яка і є людським організмом.
Приклад розрахунку термодинамічних параметрів процесу, який відбувається в організмі людини - це процес окислення цукру:
С12Н22О11(к)+12О2(г) ↔ 12СО2+11Н2О
H = (12* Н298 (СО2)+11* Н (Н2О)) - ( Н298 (С12Н22О11)+12* Н (О2)) =
= (-12*393,77 – 11*286,021) + 2220,867 = - 5650,69 кДж/моль
S = (12*S (СО2) + 11*S (Н2О)) – (S (С12Н22О11) +12* S (О2)) = (12*213,82 + 11*70,00) – (359,82 + 12*205,17) =2978,02 Дж/моль*К
G= H-T S = - 5650,69 – 298*2,978 = - 5817,5 кДж/моль
Виходячи із одержаних даних можна зробити висновок, що при окислені цукру виділяється велика кількість тепла, цей процес самовільний і можна розраховувати питому калорійність, враховуючи, що М(С12Н22О12) = 342,3 г/моль
Такий самий характер мають основні термодинамічні параметри в процесі перетравлення білків і жирів.
Приклади розв’язування задач.
Задача 1
Визначити теплоту реакції переводу безводного купруму(ІІ) сульфату у кристалогідрат СuSO4*5H2O, якщо теплоти розчинення безводного і кристалогідрату купрум(ІІ) сульфату відповідно рівні – 66,1 кДж/моль і +11,7 кДж/моль.
Розв’язок.
СuSO4(т) + аq = СuSO4(р) H1= - 66,1 кДж/моль
СuSO4(т)*5Н2О(т) + аq = СuSO4(р) H2= + 11,6 кДж/моль
де аq – це велика кількість води.
різниця цих двох рівнянь і теплових ефектів і буде описувати перетворення безводної солі в кристалогідрат:
СuSO4(т) + 5Н2О = СuSO4*5Н2О
Hр = H1 - H2 = - 66,1 – 11,7 = - 77,8 кДж/моль
Задача 2
Визначити скільки енергії може виділитись в організмі людини при окисленні 10г цукру.
Розв’язок.
Окислення вуглеводів в організмі здійснюються складним шляхом, однак згідно закону Гесса ентальпія цього процесу залежить тільки від початкового і кінцевого стану реакції і не залежить від проміжних процесів. Отже, ми можемо вважати, що кінцевим продуктами реакції є СО2 і Н2О.
С12Н22О11 + 12О2 = 12СО2 + 11Н2О
Hр = ∑ Hпрод. - ∑ Нвих.реч. = (12* H (СО2) + 11* H (Н2О)) – ( H (С12Н22О11 + 12* H (О2))
Використавши дані ”Довідника хіміка” розрахуємо Hр
Hр = [12(-393,777) + 11(-286,021) – (-2220,867)] = 5650,69 кДж/моль
Знаючи, що Hр = - Q можна сказати, що ця реакція є екзотермічною і при окисленні 1моля цукру виділяється 5650,69 кДж теплоти.
М(С12Н22О11) = 342,3 г/моль
а отже питома калорійність:
Висновок: із 10 г цукру буде виділятись 165,1 кДж тепла.
