Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга ціла 06.04.2013.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

1Г вуглеводів 19,6 кДж

1г жирів 38,9 кДж

Людина при легкому фізичному навантаженні потребує 8370-10500 кДж на добу

при середньому 12000-15000 кДж

при важкій праці. 16700-25000 кДж

Звідси можна розрахувати, що добова потреба дорослої людини при нормальних фізичних навантаженнях:

в білках - 80-100 г

в жирах - 60-70 г

у вуглеводах - 380-390 г

Основні енергетичні затрати організму людини покриваються за рахунок вуглеводів. Акумулятором енергії харчових продуктів в енергію біосистеми є молекули АТФ. Знаючи склад окремих харчових продуктів і теплоти окислення їх компонентів, можна розрахувати маси необхідних для людини харчових продуктів при різному фізичному навантаженні і при призначенні функціональної та лікувальної дієт.

Хімічний склад і калорійність харчових продуктів

Назва продукту

Вміст,%

Калорійність

кДж/кг

білки

жири

вуглеводи

Хліб житній

6,3

1,3

46,1

9500

Хліб пшеничний

7,9

0,8

52,6

10670

Крупа гречана

12,5

2,5

67,2

14690

Крупа манна

11,2

0,2

73,3

14810

Макаронні вироби

11

0,9

74,2

14980

Картопля

2

-

21

3900

Цукор

-

-

99,9

17150

Олія соняшникова

-

99,8

-

38830

Масло вершкове

0,5

83,0

0,5

32470

Молоко

3,3

3,7

4,7

2800

Сир нежирний

16,1

0,5

2,8

3600

Яйця

12,5

12,0

0,5

6900

Риба

26,0

1,2

-

4940

М’ясо волове

18,0

10,5

-

7150

Яблука

0,4

-

11,3

2130

Горіхи

16,8

66,9

9,9

2946

Хліб житній має менше калорій ніж пшеничний, а найбільш калорійним продуктом є соняшникова олія. Раціональне і достатнє харчування лежить в основі «якості життя».

Другий закон термодинаміки дає можливість з’ясувати напрямок перебігу самовільних процесів.

Термодинамічні процеси є зворотніми і незворотніми. Всі реальні процеси, що протікають в природі термодинамічно незворотні. Незворотні процеси можуть бути несамовільними, для здійснення яких необхідно прикласти енергію ззовні і самовільні, що протікають без затрати енергії ззовні.

Всі самовільні процеси протікають тільки до певної границі - до вирівнювання концентрацій, температур, потенціалів. Напрямок протікання самовільних процесів: встановлює другий закон термодинаміки. Він має багато визначень (більше 20), але всі характеризують незворотні процеси, визначають їх напрямки.

Деякі формулювання 2-го закону:

  • самовільно можуть протікати тільки ті процеси, при яких система переходить в найбільш імовірний стан;

  • теплота не може самовільно переходити від тіла з меншою температурою до тіла з більшою температурою;

  • різні види енергії прагнуть перейти в теплоту, а теплота прагне рівномірно розподілитись між всіма тілами.

Мірою імовірності стану системи в термодинаміці прийнято ентропію - S. Ця величина пропорційна логарифму числа рівноймовірних мікростанів, якими може бути реалізований даний макростан.

S=RlgW

Ентропія є мірою хаотичності розміщення частинок в речовині, або тіл в системі. Ентропія характеризує ту частину внутрішньої енергії, яка в роботу перетворена бути не може.

Значення ентропії розраховують при стандартних умовах Т=298 К, р=1атм=101325 Па. S298 приведена в «Довідниках хіміка» має розмірність Дж/моль К. Зміну ентропії хімічної реакції можна розраховувати так само як ентальпію.

S = Σ S кінц.прод.- Σ S вих.реч.

Об’єднаний перший і другий заккони термодинаміки можна відобразити рівнянням G= H-T S

де G- це є функція, яка відображає вплив ентропії та ентальпії на напрямок протікання хімічної реакції і має назву енергії Гіббса або ізобарно - ізотермічного потенціалу. Розмірність кДж/моль.

При постійній температурі і тиску хімічні реакції можуть самовільно протікати тільки в такому напрямку, при якому енергія Гіббса системи зменшується.

G<0

Так коли Н<0 (екзотермічна реакція), а S>0 – ентропія зростає, то з рівняння G= H-T S витікає, що при всіх температурах G <0, а це значить, що реакція може протікати при будь-яких температурах.

Коли Н>0 (реакція ендотермічна), S<0 ентропія зменшується, то G>0 і реакція неможлива при будь-яких умовах.

Таким чином знаючи H, S, G, які залежать від природи речовини, їх агрегатного стану і концентрацій, можна розраховувати параметри і оцінювати дану реакцію. Наприклад, визначити яка це реакція – екзотермічна чи ендотермічна, може вона протікати самовільно чи ні. Ці розрахунки можна проводити і для біохімічних реакцій, що дозволить зрозуміти протікання процесів, що проходять у відкритій системі, яка і є людським організмом.

Приклад розрахунку термодинамічних параметрів процесу, який відбувається в організмі людини - це процес окислення цукру:

С12Н22О11(к)+12О2(г) ↔ 12СО2+11Н2О

H = (12* Н298 (СО2)+11* Н (Н2О)) - ( Н298 (С12Н22О11)+12* Н (О2)) =

= (-12*393,77 – 11*286,021) + 2220,867 = - 5650,69 кДж/моль

S = (12*S (СО2) + 11*S (Н2О)) – (S (С12Н22О11) +12* S (О2)) = (12*213,82 + 11*70,00) – (359,82 + 12*205,17) =2978,02 Дж/моль*К

G= H-T S = - 5650,69 – 298*2,978 = - 5817,5 кДж/моль

Виходячи із одержаних даних можна зробити висновок, що при окислені цукру виділяється велика кількість тепла, цей процес самовільний і можна розраховувати питому калорійність, враховуючи, що М(С12Н22О12) = 342,3 г/моль

Такий самий характер мають основні термодинамічні параметри в процесі перетравлення білків і жирів.

Приклади розв’язування задач.

Задача 1

Визначити теплоту реакції переводу безводного купруму(ІІ) сульфату у кристалогідрат СuSO4*5H2O, якщо теплоти розчинення безводного і кристалогідрату купрум(ІІ) сульфату відповідно рівні – 66,1 кДж/моль і +11,7 кДж/моль.

Розв’язок.

СuSO4(т) + аq = СuSO4(р) H1= - 66,1 кДж/моль

СuSO4(т)*5Н2О(т) + аq = СuSO4(р) H2= + 11,6 кДж/моль

де аq – це велика кількість води.

різниця цих двох рівнянь і теплових ефектів і буде описувати перетворення безводної солі в кристалогідрат:

СuSO4(т) + 5Н2О = СuSO4*5Н2О

Hр = H1 - H2 = - 66,1 – 11,7 = - 77,8 кДж/моль

Задача 2

Визначити скільки енергії може виділитись в організмі людини при окисленні 10г цукру.

Розв’язок.

Окислення вуглеводів в організмі здійснюються складним шляхом, однак згідно закону Гесса ентальпія цього процесу залежить тільки від початкового і кінцевого стану реакції і не залежить від проміжних процесів. Отже, ми можемо вважати, що кінцевим продуктами реакції є СО2 і Н2О.

С12Н22О11 + 12О2 = 12СО2 + 11Н2О

Hр = ∑ Hпрод. - ∑ Нвих.реч. = (12* H (СО2) + 11* H (Н2О)) – ( H (С12Н22О11 + 12* H (О2))

Використавши дані ”Довідника хіміка” розрахуємо Hр

Hр = [12(-393,777) + 11(-286,021) – (-2220,867)] = 5650,69 кДж/моль

Знаючи, що Hр = - Q можна сказати, що ця реакція є екзотермічною і при окисленні 1моля цукру виділяється 5650,69 кДж теплоти.

М(С12Н22О11) = 342,3 г/моль

а отже питома калорійність:

Висновок: із 10 г цукру буде виділятись 165,1 кДж тепла.