- •Техніка безпеки при роботі в лабораторії.
- •Перша допомога.
- •Розділ і Біогенні s- та р-елементи, біологічна роль, застосування в медицині
- •Вміст у організмі та значення для організму макроелементів
- •Якісна реакція на катіони лужних металів - фарбування полум'я в наступні кольори:
- •Загальні хімічні властивості
- •Біологічна роль та застосування в медицині s та р – елементів
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Заняття №1 Тема: Біогенні s-елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Контрольні питання.
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •3.Фізичні властивості :
- •4. Хімічні властивості d-елементів і їх сполук виходячи з будови атомів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання:
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 3 Комплексні сполуки
- •Класифікація та номенклатура комплексних сполук
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 4 Вчення про розчини. Кислотно-основна рівновага біологічних рідин в організмі
- •Приклади розв’язування задач за темою «Розчини»
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 5. Розчини електролітів
- •Слабкі електроліти.
- •Сильні електроліти.
- •Теорія кислот і основ.
- •Дисоціація води.
- •Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу
- •Буферні розчини.
- •Біохімічні буферні системи.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Відповідно, визначивши експериментальну різницю в температурах кипіння розчину і чистого розчинника
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 7
- •Основні поняття:
- •1Г вуглеводів 19,6 кДж
- •Хімічний склад і калорійність харчових продуктів
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Різниця цих рівнянь і дасть рівняння утворення кристалогідрату
- •Розділ 8. Хімічна кінетика
- •Залежність швидкості реакції від різних факторів.
- •Теорія активних комплексів.
- •Теорії каталізу
- •Ферментативний каталіз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9
- •Гальваноз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Йонообмінна хроматографія. В основі лежить процес йонного обміну
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографія на папері.
- •Заняття№15
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Заняття 16
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9 Дисперсні системи
- •Самостійна робота на занятті.
- •Класифікація за ступенем дисперсності подідяють:
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Оптичні властивості колоїдних систем.
- •Явища, що супроводжують коагуляцію.
- •Коагуляція в біологічних системах.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 10 Розділ 9. Високомолекулярні сполуки
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 11 класифікація і номенклатура органічних сполук. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів.
- •Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:
- •Класифікація органічних сполук
- •Основні класи органічних сполук
- •Номенклатура органічних сполук
- •Класифікація реакцій в органічній хімії
- •Насичені вуглеводні (алкани)
- •Гомологічний ряд алканів
- •Будова молекули Метану
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені вуглеводні (Алкени, алкадієни, алкіни)
- •Алкени. Гомологічний ряд алкенів.
- •Електронна будова подвійного зв’язку
- • Подвійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і одного π-зв’язку. Подвійному зв’язку відповідає sp2- гібридизація. Ізомерія
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Алкадієни.
- •Хімічні властивості алкадієнів
- •Електронна будова потрійного зв’язку
- • Потрійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і двох π- звязків. Потрійному зв’язку відповідає sp гібридизація. Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції приєднання:
- •Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Будова молекули бензолу (бензену)
- •Гомологи бензолу. Ізомерія. Гомологи бензолу можна розглядати як похідні бензолу, в яких один або декілька атомів вуглецю заміщені різними вуглеводневими радикалами.
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •І. Реакції заміщення:
- •1) Галогенування
- •1) Гідрування:
- •2) Галогенування
- •Правила орієнтації в бензольному ядрі
- •Заняття 21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Заняття №22.
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Розділ 12 оксигенвмісні органічні сполуки
- •Спирти.
- •Одноатомні спирти
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Фізичні властивості
- •Заняття 23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті.
- •Одержання
- •Гідратація алкінів: Хімічні властивості
- •1) Реакції приєднання
- •2) Реакція відновлення:
- •4) Реакції полімеризації:
- •Реакції поліконденсації
- •Застосування
- •Заняття 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Номенклатура
- •Ізомерія карбонових кислот
- •Одержання
- •3) Промисловий синтез оцтової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Дикарбоновимі кислотами називають похідні вуглеводнів, які містять в своєму складі дві карбоксильні групи.
- •Естери (складні ефіри) – це сполуки, що складаються із залишку карбонової кислоти і спирту.
- •Номенклатура
- •Види ізомерії
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Ліпіди (жири)
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Перший синтез жиру здійснив Бертло (1854 р.) при нагріванні гліцерину і стеаринової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Біологічна роль (функції) жирів у людському організмі
- •Заняття 25.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 15 дослідження хімічних властивостей моно- і полісахаридів.
- •Значення
- •Моносахариди. Будова. Ізомерія
- •Класифікація
- •Генетичний d- ряд сахаридів
- •Формули хеуорса
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції по карбонільній групі
- •1. Окиснення (для альдегідів)– призводить до утворення відповідних кислот.
- •2. Ацилювання (утворення складних ефірів).
- •III. Специфічні реакції
- •Класифікація і номенклатура
- •Застосування
- •Полісахариди
- •Крохмаль Будова молекули (розгалужений ланцюг)
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Целюлоза (клітковина) Будова молекули (лінійний ланцюг)
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Заняття № 26
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Розділ 16 дослідження реакційної здатності гетерофункціональних сполук. Амінокислоти
- •Найважливіші представники гідроксикислот.
- •Амінокислоти
- •Класифікація амінокислот.
- •Класифікація α-амінокислот
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Одержання амінокислот
- •Хімічні властивості
- •Біполярний йон
- •Пептиди. Білки
- •Склад і будова молекули
- •Поширення в природі
- •Хімічні властивості
- •Заняття 28
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Заняття 29 Тема: α-Амінокислоти, пептиди, білки.
- •3. Конкретні цілі,вміти:
- •Самостійна робота на занятті..
- •Гетероциклічні сполуки Класифікація гетероциклів
- •Номенклатура гетероциклічних сполук
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли Властивості і реакції шестичленних гетероциклічних сполук
- •2 Окиснення піридину і алкілпіридинів
- •Шестичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Біциклічні гетероцикли
- •Розділ 18 нуклеїнові кислоти
- •Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти.
Самостійна робота на занятті.
Виконати лабораторні роботи:
Якісна реакція на SO42-.
Виявлення аніону S2O32.
Виявлення аніону CO32-.
Характерні реакції NO2-.
Реакції аніонів VІІ-ї групи.
Методика виконання лабораторної роботи
Робота 1. Якісна реакція на SO42-.
В пробірку внести декілька крапель розчину сульфату натрію і додати 1 краплю розчину хлориду барію. Записати рівняння реакції і спостереження.
Робота 2. Виявлення аніону S2O32-.
В пробірку внести декілька крапель розчину тіосульфату натрію і додати 1 краплю розчину хлоридної кислоти. Записати рівняння реакції і спостереження.
Робота 3. Виявлення аніону CO32-.
В пробірку внести декілька крапель розчину карбонату натрію і додати 1 краплю розчину хлоридної кислоти. Записати рівняння реакції і спостереження.
Робота 4. Характерна реакція NO2-
Дія КІ в середовищі H2SO4. В пробірку внести декілька крапель розчину нітриту натрію. Додати таку ж кількість розчину йодиду калію і конц. H2SO4. Записати рівняння реакції, скласти електронний баланс, визначити окисник і відновник.
Робота 5. Реакції аніонів VІІ-ї групи.
В три пробірки внести по декілька крапель розчинів солей з аніонами Cl-, Br-, I- і додати по краплині розчину нітрату срібла.
До одержаних осадів додати розчин гідроксиду амонію. Відмітьте, які із осадів розчинилися внаслідок утворення комплексних сполук.
Напишіть рівняння відповідних хімічних реакцій, зробіть висновк.
Література:
Клименко А.О., Мельник М.В., Павлюк В.М., Нечитайло Л.Я., Хопта Н.С., Коцаба М.В. Навчально-методичний посібник з фізичної та колоїдної хімії для студентів вищих медичних навчальних закладів. Івано-Франківськ, 2004.
Мороз А.С., Луцевич Д.Д., Яворська Л.П. Медична хімія, Вінниця, «Нова книга», 2006.
Хімія. Під ред. Слободяника М.С., К., 2003.
Ерстенюк А.М., Сиротинська І.Д., Мельник М.В., та інші. Навчально-методичний посібник з хімії. Івано-Франківськ, 2010.
РОЗДІЛ 2
Біогенні d-елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
1.Розміщення d- елементів в періодичній системі .
До d-елементів відносяться елементи побічних підгруп І-VIII груп .
2.Особливості електронної структури:
В атомах d-елементів заповнюється електронами d-підрівень передостаннього енергетичного рівня.
Валентні електрони (електрони, що беруть участь в утворенні хім. зв’язків) у d-елементів розміщені на s-підрівні останнього енергетичного рівня і на d-підрівні передостаннього енергетичного рівня.
Відносно великі атомні радіуси.
Невисоке значення потенціалу іонізації.
Ці особливості визначають металічні властивості d-елементів. Отже, всі d-елементи – метали, легко віддають валентні електрони при утворенні хім. зв’язку.
Напр.: 56 Fe +26 1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 3d6 4s2
3.Фізичні властивості :
значна твердість і міцність;
високі температури плавлення і кипіння;
високі тепло-і електропровідності;
металічний блиск.
4. Хімічні властивості d-елементів і їх сполук виходячи з будови атомів
4.1. Прості речовини мають металічні властивості, які проявляються різною мірою в залежності від активності металу. За розміщенням в електрохімічному ряді напруг металів більшість d-елементів відноситься до металів середньої активності, а деякі – до неактивних ( мідь, ртуть, срібло, золото, платина).
Електрохімічний ряд напруг металів
Li |
K |
Ba |
Ca |
Na |
Mg |
Al |
Mn |
Cr |
Zn |
Fe |
Co |
Sn |
Pb |
H2 |
Cu |
Hg |
Ag |
Au |
Взаємодія з неметалами:
2Сu + O2 = 2CuO
Zn + Cl2 = ZnCl2
Взаємодія з розчинами кислот ( метали, що стоять до Н2 ) :
Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2 ↑
Взаємодія з водою при нагріванні ( метали, що стоять до Н2 ) :
3Fe + 4H2O =Fe3O4 +4H2 ↑
Взаємодія з розчинами солей ( метали, що стоять ближче до початку ряду витісняють тих, що стоять за ними із розчинів їх солей):
Fe + Cu SO4 = Fe SO4 + Cu
4.2. Атоми d-елементів віддають валентні електрони при утворенні хімічного зв’язку, тому мають виключно позитивні ступені окислення. Найнижчий ступінь окиснення «0» - у простих речовин металів, найвищий – відповідає № групи. Для d-елементів характерна змінна валентність і ступінь окиснення.
Наприклад. : елемент Хром ( №24) група VI В :
Валентність: |
ІІ |
ІІІ |
VI |
Cr0 |
Cr+2 |
Cr+3 |
Cr+6 |
Проста речовина |
Оксид CrO |
Оксид Cr2O3 |
Оксид CrO3 |
|
Основний |
Амфотерний |
Кислотний |
Такі високі ст. ок. (+5; +6; +7) нехарактерні для металів головних підгруп. У d-елементів вони з’являються тому, що всі d-елементи віддають 2 зовнішні s-електрони ( ст. ок. +2), а також d-електрони передостаннього рівня ( ст. ок. +3; + 4; +5; +6; +7).
Змінна валентність d-елементів, тобто їх здатність утворювати сполуки з різними ступенями окиснення визначають окисно-відновні властивості d-елементів, які пов’язані з приєднанням або віддачею електронів.
Наприклад : елемент Манган ( № 25, група VII В ) утворює сполуку перманганат Калію KMn+7O4 - це сильний окисник. Залежно від рН середовища приєднує різне число електронів:
У кислому ( рН<7 ) Mn+7 + 5 e-→ Mn+2; утв. MnSO4.
У нейтральному ( рН=7 ) Mn+7 + 3 e-→ Mn+4: утв. MnО2.
У лужному (рН>7 ) Mn+7 + 1 e-→ Mn+6. утв. К2MnО4.
Отже, аніони металів d-елементів у найвищому ступені. окиснення є відомими і сильними окисниками : KMn+7O4 ; K2Cr2 +6O7 .
Окисники – у хімічних реакціях приєднують електрони і при цьому відновлюються (переходять у нижчий ступінь окиснення).
Відновниками є катіони металів d-елементів у найнижчому та проміжних ступенях окиснення:
Fe+2 – 1 e- → Fe+3
Cr+2 – 1 e- → Cr+3
Cr+2 – 4 e- → Cr+6
Відновники – у хімічних реакціях віддають електрони і при цьому окиснюються
( переходять у вищий ступінь окиснення).
Сполуки металів d-елементів у проміжних ст. ок. можуть виступати як окисниками, так і відновниками.
Кислотно-основні властивості сполук також залежать від ступеня окиснення d-елементів:
у найнижчому – основні властивості;
у найвищому – кислотні властивості;
у проміжному – амфотерні властивості.
Cr+2 |
CrO |
Основний оксид |
Cr(OH)2 |
Основа |
Cr+3 |
Cr2O3 |
Амфотерний оксид |
Cr(OH)3 |
Амфотерна основа |
Cr+6 |
CrO3 |
Кислотний оксид |
H2CrO4 K2CrO4 K2Cr2O7 |
Кислота не стійка, існують солі хромати і дихромати |
Характерним є утворення комплексних (координаційних) сполук.
Біологічна роль та застосування в медицині найважливіших d-елементів
Група. |
Елемент |
Біологічна роль і застосування в медицині
|
І В гр |
Cu мікроелемент Добова потреба 2-3 мг |
Посилює дію інсуліну, гормонів гіпофізу, які стимулюють розвиток статевих залоз. Впливає на ріст і розвиток організму. Сприяє синтезу білків (гемоглобіну), утворенню еритроцитів. Має інсуліноподібну дію. Впливає на водний і мінеральний обмін. Металокомпонент ферментів. Сприяє утворенню глікогену. CuSO4- антисептичний, кровоспинний засіб, очні краплі. Солі міді застосовують для лікування анемій, ендемічного зобу |
|
Ag |
Ферментна отрута. Біороль мало вивчена. Бактерицидна дія (при конц.10-8мг∕л). Перев’язочний матеріал. AgNO3 –ляпіс, антисептичний засіб (офтальмологія, урологія, дерматологія, хірургія). Протаргол, коларгол. |
|
Au |
Біороль мало вивчена. Бактерицидна дія. Солі пригнічують ферменти. Сплави Au використовуються в стоматології. 198Au - лікування лейкозів. Міститься у жіночому волоссі. |
ІІІ В гр |
Zn мікроелемент Добова потреба 10-15 мг |
Впливає на діяльність ЗВС, розмноження, ріст і розвиток, статеве дозрівання. Участь у обміні білків. Входить до складу інсуліну і 40 інших ферментів. З віком вміст зменшується. Солі у великих концентраціях отруйні. ZnSO4 – очні краплі, бактерицидна дія. ZnCl2- антисептичний і припікаючий засіб. ZnО-мазі, присипки в дерматології. |
|
Cd |
Біороль мало вивчена. Концентрується в печінці і нирках. Пригнічує більшість ферментів. Солі Cd знижують вміст аскорбінової кислоти і холестерину в крові. Токсичний, накопичується в організмі. Антагоніст цинку. |
|
Hg Добова потреба 0,02-0,05мг |
Біороль мало вивчена. Концентрується в печінці. Впливає на процеси кровотворення. Блокує дію ферментів. Ртуть і розчинні солі дуже отруйні, накопичуються в організмі. HgCl2-сулема (отрута! ) дезинфекція, антисептичний засіб. Hgl2- для лікування сифілісу. Hg2Cl2 – каломель, послаблюючий, жовчо- і сечогінний засіб. HgО- в дерматології і офтальмології (мазь) . |
ІІІ В гр |
Y |
Біороль мало вивчена. Радіоактивні нукліди застосовують для лікування злоякісних пухлин. |
ІV B гр |
Ti мікроелемент
|
Біороль мало вивчена. Міститься в жіночому молоці. Каталізує синтез гемоглобіну. Має протипухлинну дію. Сполуки нешкідливі (парфумерія). ТіО2- мазі, креми в косметології, дерматології. |
V B гр |
мікроелемент
|
Біороль мало вивчена. Вплив на вуглеводний, жировий обмін. Введення в організм викликає перерозподіл всіх мікроелементів. У великих дозах отруйний. Сполуки V використовуют для лікування туберкульозу. |
VI Вгр |
Cr мікроелемент
|
Вплив на кровотворення, ферменти, обмін глюкози. Входить до складу трипсину. Солі отруйні. |
|
Мо мікроелемент Добова потреба 0,15-0,3мг |
Входить до складу ферментів. Посилює синтез гемоглобіну. Надлишок викликає ендемічну подагру, знижує концентрацію в крові заліза, міді, цинку, в кістках - фосфору. Вивчається взаємодія з вітамінами С і В12. |
VII B гр |
Mn мікроелемент Добова потреба 5-7 мг |
Зв’язаний з ферментами, гормонами, вітамінами (В, Е). Впливає на жировий, білковий, вуглеводний обмін. Бере участь у синтезі аскорбінової кислоти. Позитивний вплив на розмноження, ріст і розвиток. Знижує відкладання жиру в організмі (дефіцит в раціоні – ожиріння). Інсуліноподібний ефект (знижує рівень глюкози, посилює синтез глікогену). Попереджує розвиток авітамінозу. |
VIIІ B гр |
Fe Добова потреба 15-20 мг |
В складі гемоглобіну – 60-73%. Участь в окисно-відновних процесах (дихання). Недостача викликає анемії. В складі ферментів – каталази, пероксидази. Протианемічні засоби – препарати Fe з Cu, Co. Mn. FeCl2 – знижує проникність шкіри. FeCl3 – кровоспинний засіб. «Феррамід» - комплекс FeCl3 з амідом нікотинової кислоти.
|
|
Со мікроелемент Добова потреба 0,05- 0,1 мг
|
Вплив на діяльність ферментів, гормонів, білковий, жировий, вуглеводний і мінеральний обмін. Збільшує кількість еритроцитів. Позитивний вплив на обмін вітамінів (С, РР,В12). Ціанкобаламін ( вітамін В12) містить 4,5% Со - кобальтопорфіриновий комплекс, роль в кровотворенні. Знижує тиск крові. Препарати Со з Mn застосовують при хворобах судин, печінки, гіпертонії. СоSO4 – при анеміях пов’язаних з вагітністю і пологами. |
|
Ni мікроелемент Добова потреба 0,7мг |
Впливає на склад крові (збільшує кількість юних форм лейкоцитів і еритроцитів). У інфекційних хворих нормалізує вміст гемоглобіну. У здорових прискорює регенерацію білків плазми крові. Не впливає на кров’яний тиск. Входить до складу деяких ферментів (аргіназа). В малій конц. викликає гіпоглікемію, у великій – гіперглікемію. |
РОСЛИНИ, ЩО МІСТЯТЬ В ЗНАЧНИХ КІЛЬКОСТЯХ СПОЛУКИ d – ЕЛЕМЕНТІВ
Cu |
Злаки, чай, фрукти, горіхи, соя, кава, корені алтеї лікарської, кропива, мати-й-мачуха, м’ята, подорожник, ожина, цикорій, обліпиха, шипшина. |
Ag |
мати-й-мачуха, чистотіл, брусниця, кріп городній, женьшень, арніка гірська. |
Zn |
Алоє, береза, перстач прямостоячий, чистотіл, смородина, бобові, лимонник китайський, овочі. |
Cr |
подорожник, м’ята, алтея лікарська, листя чорниці, конвалія, наперстянка. |
Mn |
Горіхи, мигдаль, м’ята перцева, петрушка, череда, конвалія звичайна, звіробій, алоє, обліпиха. |
Mo |
Бобові, злакові, плоди: шипшини, глоду, горобини, калини, бузини; спориш, барбарис, кропива, м’ята перцева. |
Fe |
Квасоля, гречка, шипшина. |
Co |
Бобові, злакові, суниці лісові, шипшина, ромашка аптечна. |
Ni |
Беладонна, кропива, м’ята перцева, плоди лимонника китайського, квіти глоду, чай, фрукти. |
ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ - ОТРУТИ ДЛЯ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ
ПЕРІОД |
ГРУПА |
||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VI |
VIII |
|
2 |
|
Be |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
As |
Se |
Ni |
5 |
Ag |
Cd |
|
|
Sb |
Te |
Pd |
6 |
Au |
Ba/Hg |
Tl |
Pb |
Bi |
|
Pt |
Заняття №3
Тема: Біогенні d-елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
Актуальність теми: Переважна кількість d-елементів міститься в органах і тканинах у вигляді комплексних сполук з білками і іншими біополімерами. З біологічної точки зору комплексоутворюючі елементи є “організаторами життя”. Важливо знати будову і властивості комплексних сполук, оскільки металоорганічні комплекси приймають найактивнішу участь в обмінних процесах (залізопорфіриновий комплекс входить в склад гемоглобіну, кобальтопорфіриновий – головна частина вітаміну В12). Відомо також, що шкідливі речовини виводяться з організму за допомогою лігандів, які зв’язують їх в комплекси. Встановлено, що каталітична дія мікроелемента зростає в мільйони разів при утворенні ним комплексів. Більшість d-елементів IV періоду мають гемопоетичні властивості (впливають на процеси кровотворення), багато з них беруть участь в окисно-відновних процесах, проявляють позитивну дію на імуногенез. Порушення певної рівноваги між мікроелементами в організмі призводить до виникнення патологічних станів, тому ці зміни можуть служити діагностичним тестом, а також прогнозом того чи іншого захворювання. Велика кількість d-елементів і їх сполук отруйні для живих організмів, - вони проявляють несприятливу біологічну дію (Ni, Pd, Ag, Hg, Cd,та інші).
Навчальні цілі:
Знати: Особливості хімічних властивостей d-елементів, пов’язані з будовою їх атомів, біологічну роль і застосування в медицині сполук d-елементів; аналітичні реакції на катіони і аніони d-елементів.
Вміти: Проводити якісні реакції на катіони і аніони d-елементів (Mn 2+, Cu 2+, Ag+ , Fe2+, Fe3+), записувати рівняння відповідних реакцій.
