- •Техніка безпеки при роботі в лабораторії.
- •Перша допомога.
- •Розділ і Біогенні s- та р-елементи, біологічна роль, застосування в медицині
- •Вміст у організмі та значення для організму макроелементів
- •Якісна реакція на катіони лужних металів - фарбування полум'я в наступні кольори:
- •Загальні хімічні властивості
- •Біологічна роль та застосування в медицині s та р – елементів
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Заняття №1 Тема: Біогенні s-елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
- •Контрольні питання.
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •3.Фізичні властивості :
- •4. Хімічні властивості d-елементів і їх сполук виходячи з будови атомів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання:
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 3 Комплексні сполуки
- •Класифікація та номенклатура комплексних сполук
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання лабораторної роботи
- •Розділ 4 Вчення про розчини. Кислотно-основна рівновага біологічних рідин в організмі
- •Приклади розв’язування задач за темою «Розчини»
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 5. Розчини електролітів
- •Слабкі електроліти.
- •Сильні електроліти.
- •Теорія кислот і основ.
- •Дисоціація води.
- •Гідроліз солей. Ступінь та константа гідролізу
- •Буферні розчини.
- •Біохімічні буферні системи.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Відповідно, визначивши експериментальну різницю в температурах кипіння розчину і чистого розчинника
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 7
- •Основні поняття:
- •1Г вуглеводів 19,6 кДж
- •Хімічний склад і калорійність харчових продуктів
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Різниця цих рівнянь і дасть рівняння утворення кристалогідрату
- •Розділ 8. Хімічна кінетика
- •Залежність швидкості реакції від різних факторів.
- •Теорія активних комплексів.
- •Теорії каталізу
- •Ферментативний каталіз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9
- •Гальваноз.
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Йонообмінна хроматографія. В основі лежить процес йонного обміну
- •Тонкошарова хроматографія
- •Хроматографія на папері.
- •Заняття№15
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Заняття 16
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 9 Дисперсні системи
- •Самостійна робота на занятті.
- •Класифікація за ступенем дисперсності подідяють:
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Оптичні властивості колоїдних систем.
- •Явища, що супроводжують коагуляцію.
- •Коагуляція в біологічних системах.
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання.
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Самостійна позааудиторна робота студентів
- •Контрольні питання
- •Приклад завдань для тестового контролю:
- •Самостійна робота на занятті.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 10 Розділ 9. Високомолекулярні сполуки
- •Контрольні питання.
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 11 класифікація і номенклатура органічних сполук. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів.
- •Теорія будови органічних сполук а.М. Бутлерова:
- •Класифікація органічних сполук
- •Основні класи органічних сполук
- •Номенклатура органічних сполук
- •Класифікація реакцій в органічній хімії
- •Насичені вуглеводні (алкани)
- •Гомологічний ряд алканів
- •Будова молекули Метану
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Ненасичені вуглеводні (Алкени, алкадієни, алкіни)
- •Алкени. Гомологічний ряд алкенів.
- •Електронна будова подвійного зв’язку
- • Подвійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і одного π-зв’язку. Подвійному зв’язку відповідає sp2- гібридизація. Ізомерія
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Алкадієни.
- •Хімічні властивості алкадієнів
- •Електронна будова потрійного зв’язку
- • Потрійний зв’язок – це ковалентний зв’язок, який складається з одного - і двох π- звязків. Потрійному зв’язку відповідає sp гібридизація. Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції приєднання:
- •Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Будова молекули бензолу (бензену)
- •Гомологи бензолу. Ізомерія. Гомологи бензолу можна розглядати як похідні бензолу, в яких один або декілька атомів вуглецю заміщені різними вуглеводневими радикалами.
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •І. Реакції заміщення:
- •1) Галогенування
- •1) Гідрування:
- •2) Галогенування
- •Правила орієнтації в бензольному ядрі
- •Заняття 21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Заняття №22.
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Розділ 12 оксигенвмісні органічні сполуки
- •Спирти.
- •Одноатомні спирти
- •Гомологічний ряд спиртів
- •Фізичні властивості
- •Заняття 23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті.
- •Одержання
- •Гідратація алкінів: Хімічні властивості
- •1) Реакції приєднання
- •2) Реакція відновлення:
- •4) Реакції полімеризації:
- •Реакції поліконденсації
- •Застосування
- •Заняття 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Номенклатура
- •Ізомерія карбонових кислот
- •Одержання
- •3) Промисловий синтез оцтової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Дикарбоновимі кислотами називають похідні вуглеводнів, які містять в своєму складі дві карбоксильні групи.
- •Естери (складні ефіри) – це сполуки, що складаються із залишку карбонової кислоти і спирту.
- •Номенклатура
- •Види ізомерії
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Ліпіди (жири)
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Перший синтез жиру здійснив Бертло (1854 р.) при нагріванні гліцерину і стеаринової кислоти:
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Біологічна роль (функції) жирів у людському організмі
- •Заняття 25.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Методика виконання роботи
- •Розділ 15 дослідження хімічних властивостей моно- і полісахаридів.
- •Значення
- •Моносахариди. Будова. Ізомерія
- •Класифікація
- •Генетичний d- ряд сахаридів
- •Формули хеуорса
- •Фізичні властивості
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •I. Реакції по карбонільній групі
- •1. Окиснення (для альдегідів)– призводить до утворення відповідних кислот.
- •2. Ацилювання (утворення складних ефірів).
- •III. Специфічні реакції
- •Класифікація і номенклатура
- •Застосування
- •Полісахариди
- •Крохмаль Будова молекули (розгалужений ланцюг)
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Целюлоза (клітковина) Будова молекули (лінійний ланцюг)
- •Знаходження в природі
- •Застосування
- •Заняття № 26
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Розділ 16 дослідження реакційної здатності гетерофункціональних сполук. Амінокислоти
- •Найважливіші представники гідроксикислот.
- •Амінокислоти
- •Класифікація амінокислот.
- •Класифікація α-амінокислот
- •Ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Одержання амінокислот
- •Хімічні властивості
- •Біполярний йон
- •Пептиди. Білки
- •Склад і будова молекули
- •Поширення в природі
- •Хімічні властивості
- •Заняття 28
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Заняття 29 Тема: α-Амінокислоти, пептиди, білки.
- •3. Конкретні цілі,вміти:
- •Самостійна робота на занятті..
- •Гетероциклічні сполуки Класифікація гетероциклів
- •Номенклатура гетероциклічних сполук
- •П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Шестичленні гетероцикли Властивості і реакції шестичленних гетероциклічних сполук
- •2 Окиснення піридину і алкілпіридинів
- •Шестичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Біциклічні гетероцикли
- •Розділ 18 нуклеїнові кислоти
- •Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти.
Класифікація та номенклатура комплексних сполук
І. Неорганічні комплекси
Залежно від заряду комплексного йона комплексні сполуки поділяють на катіонні [Ag(NH3)2]Cl, аніонні K4[Fe(CN)6] та нейтральні [Fe(CO)5] комплекси. Якщо заряд комплексної сфери комплексу позитивний, як у випадку [Ag(NH3)2]+, комплекс називають катіонним. Відповідно негативний заряд комплексного йону [Fe(CN)6]4- зумовлює появу аніонного комплексу. Комплексну сполуку, яка не має йонів зовнішньої сфери і заряд її комплексного йона дорівнює нулю, називають нейтральним комплексом. Нейтральними є комплекси карбонілів металів [Fe(CO)5], [Ni(CO)4], [СО2(CO)8], деякі комплекси Платини [Pt(NH3)2Cl2], Кобальту [Co(NH3)3Cl2] та інших d-елементів.
При класифікації комплексних сполук велику увагу приділяють природі лігандів. За природою лігандів розрізняють такі типи комплексних сполук:
Аквакомплекси – сполуки, у яких лігандами є молекули води: [Co(H2O)6]Cl3, [Cr(H2O)6]2(SO4)3, [Ca(H2O)6]Cl2. У водному розчині всі катіони d-елементів утворюють стійкі аквакомплекси.
Аміакати містять комплексні йони, лігандами яких є молекули аміаку або амінів: метиламіну СН3NH2, етиламіну С2Н5NH2, етилендіаміну Н2NСH2СH2NH2. Аміакати [Ag(NH3)2]ОН, [Cu(NH3)4](OH)2 є сильними основами.
Ацидокомплекси містять ліганди, які є кислотними залишками. Наприклад, K[BiI4], Na2[NiCl4], Na3[AlF6], Na[Ag(S2O3)2]
Гідроксокомплекси – сполуки, лігандами яких є гідроксид-йони. Наприклад, Na2[Be(OH)4], K3[Al(OH)6], Na2[Sn(OH)6].
Полігалогеніди як ліганди містять нейтральні молекули галогенів. Комплексоутворювачем у таких сполуках є негативно заряджений йон галогену. Наприклад K[I-(I02)], Cs[I-(I02)2], Rb[I-(I02)4]. Для зручності ці сполуки записують так: KI3, CsI5, RbI9.
Комплексі сполуки змішаного типу містять різні ліганди: як йони, так і нейтральні молекули. Наприклад, [Co(H2O)(NH3)4Cl]Cl2, [Pt(NH3)3Cl3].
ІІ. Органічні комплекси (хелати)
Циклічні або хелатні (клешнеподібні) комплекси містять ді- та полідентантні ліганди, які утворюють з центральним атомом декілька зв’язків. Конфігурація такого комплексного йона нагадує клешню рака, тому їх називають клешнеподібними:
У халатних сполуках центральний атом входить до складу циклу. У внутрішньокомплексних сполуках комплексоутворювач зв’язаний з лігандами ковалентним зв’язком як донорно-акцепторним, так і за обмінним механізмом. Комплексні сполуки такого типу характерні для амінокарбонових кислот. Так, аміноацетатна кислота Н2N – СН2 – СООН (гліцин) утворює з катіонами Cu2+, Pt2+ внутрішньокомплексні сполуки:
До внутрішньокомплексних сполук відносять гемоглобін і хлорофіл.
Номенклатура комплексних сполук. Для назви комплексних сполук застосовують номенклатуру, створену Міжнародним союзом по чистій (теоретичній) та прикладній хімії – IUPAC.
Комплексні сполуки читають справа наліво, тобто першим називають аніон, а потім катіон.
У комплексних йонах першими справа наліво називають ліганди у тому порядку, як вони записані, незалежно від їх заряду. Аніонним лігандам дають закінчення –о, нейтральні ліганди називають як відповідні молекули, за винятком Н2О – аква, NH3 – амін, СО – карбоніл, NО – нітрозил. Нижче наведені назви деяких лігандів:
Аніонні ліганди |
Назва |
Аніонні ліганди |
Назва |
F- |
фторо- |
SCN- |
тіоціанато- |
Cl- |
хлоро- |
NO2- |
нітро- |
Br- |
бромо- |
S2O32- |
тіосульфато- |
I- |
йодо- |
CO32- |
карбонато- |
S2- |
сульфідо- |
C2O42- |
оксалато- |
OH- |
гідроксо- |
NO3- |
нітрато- |
CN- |
ціано- |
SO42- |
сульфато- |
Число лігандів кожного виду вказують числовими префіксами: ди-, три-, тетра-, гекса-, гепта-, окта-, нона-, дека-. Якщо ліганди складні і їх назви уже містять приставки ди-, три- тощо, то для позначення їх числа 2, 3, 4, використовують префікси біс-, трис-, тетракис-. Назву складного ліганда інколи заключають у круглі дужки. Наприклад, комплекс [Co(NH2С2Н4NH2)2Cl2]NО3 називають нітрат дихлоробіс (етилендіамін) кобальту (ІІІ).
У нейтральних комплексах спочатку називають ліганди, а потім комплексоутворювач. Записують назву такої координаційної сполуки у називному відмінку одним словом. Наприклад, [Pt(NH2)2Cl2] – дихлородіамінплатина, [Co(NH3)3(NО2)3] – тринітротриамінкобальт.
Якщо координаційна сполука є катіонним комплексом, то спочатку називають у називному відмінку називають аніон, потім у родовому - комплексний катіон. Комплексний катіон називають справа наліво, вказуючи ліганди та їх число. Останнім називають комплексоутворювач, для якого у круглих дужках римськими цифрами вказують його ступінь окиснення. Назву аніона та катіона записують окремо. Наприклад, катіонний комплекс [Co(NH3)5Cl]Cl2 називають – хлорид хлоропентаамінкобальта (ІІІ).
Якщо комплексна сполука є аніонним комплексом, то спочатку називають у називному відмінку комплексний аніон, потім у родовому – катіон зовнішньої сфери. Комплексоутворювач називають, додаючи до кореня латинської назви елемента суфікс –ат. Ступінь окиснення центрального атома вказують у дужках римськими цифрами. Наприклад, аніонні комплекси називають: К[AuCl4] - тетрахлороаурат (ІІІ) калію.
K4[Fe(CN)6] – гексаціаноферат(ІІ) калію
K3[Fe(CN)6] - гексаціаноферат(ІІІ) калію
