2 Ширина стрічки

, (1)

де Q – продуктивність транспортера, т/год.;

К_п – коефіцієнт продуктивності;

k_ – коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності з-за зсипання вантажу, k_ = 0,9;

 – насипна маса вантажу,  = 0,6 т/м³;

v – робоча швидкість транспортера, м/с.

Вибір типу та форми транспортерної стрічки залежить від фізико-механічних властивостей вантажу. Для переміщення ячменя і надання стрічці форми жолобу приймаємо трьох роликову опору з кутом нахилу α = 20°. Для гладкої стрічки, розташованій на трьох роликовій опорі, К_п = 380 [7].

Рисунок 2 – Схема розташування роликоопор

Для транспортування ячменя приймаємо v = 2,0 м/с.

Приймаємо В = 0,4 м.

Приймаємо діаметр роликів d = 63 мм, довжину опорних роликів l₁ = 150 мм.

3 Вибір стрічки

Вибір типу стрічки та числа прокладок визначають в залежності від виду вантажу та ширини стрічки. Вибираємо лавсано-бавовняну стрічку К-4-3 з границею міцності прокладок [К_Р] = 150...200 Н/мм. Приймаємо кількість прокладок і = 4.

4 Товщина стрічки

, (2)

де а – середня товщина прокладки, а = 1,25 мм;

₁ – товщина обкладки з робочої сторони, ₁ = 5 мм;

₂ – товщина обкладки з холостої сторони, ₂ = 2 мм.

мм.

5 Визначення опору руху стрічки

Сила ваги погонного метру стрічки

, (3)

де g – прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с².

= 52 Н/м.

Потужність транспортерного привода витрачається на корисну роботу і на подолання сил опору, які виникають в частинах транспортера, що рухаються. Визначення цих сил опору зручно робити методом обходу по контуру транспортера.

Розбиваємо трасу транспортування на окремі ділянки. Опір стрічки на прямолінійних ділянках визначаємо з урахуванням ваги стрічки та вантажу, на перегинах стрічки ураховуємо коефіцієнтом с.

Ділянка 1-2. Холоста стрічка переміщається по похилому настилу.

, (4)

де f – коефіцієнт тертя, по дерев’яному настилу

f = 0,4…0,7; по сталевому настилу f = 0,35…0,6.

Приймаємо f = 0,5.

Н.

Ділянка 3-4. Холоста стрічка переміщається по горизонтальному настилу.

; (5)

Н.

Ділянка 5-6. Стрічка з вантажем переміщається по роликам горизонтально.

, (6)

де q_в – сила ваги погонного метру вантажу, Н/м;

_р – коефіцієнт опору, для прямих роликових опор

_р = 0,022; для жолобчатих _р = 0,025.

, (7)

де А – площа поперечного перетину вантажу, м².

Площа поперечного перетину вантажу визначається в залежності від форми стрічки за даними додатка Б. Для форми стрічки з трьох роликовою опорою площа перетину вантажу складе:

А = 0,25[k² ּtgφ + (k² – k₀²)ּtgα]ּB², (8)

де k, k₀ – коефіцієнти, k = 0,8; k₀ = 0,4;

α – кут нахилу роликів, α = 20º.

А = 0,25ּ[0,8²ּtg27° + (0,8² – 0,4²)ּtg20°]ּ0,4² = 0,02 м².

q_в = 0,02ּ0,6ּ10³ּ9,8 = 118 Н/м.

Н.

Ділянка 7-8. Стрічка з вантажем переміщається по роликам під кутом β.

, (9)

Н.

Загальний опір стрічки

, (10)

де с – коефіцієнт, що враховує втрати на перегинах стрічки

.

Н.

6 Тяговий розрахунок. Виконується методом обходу по кінематичному контуру.