- •Методичні вказівки
- •Анотація
- •Тема 1. Електричне коло
- •1. Теорема Остроградського-Гауса
- •1. Просторовий (тілесний) кут
- •2. Потік вектора напруженості
- •3 . Теорема Остроградського-Гауса
- •2. Однорідне електричне поле. Еквіпотенціальні поверхні
- •1. Плоский конденсатор
- •2. Ємність циліндричного конденсатора, поодинокої кулі, двопровідної лінії.
- •3. Ємність плоского, циліндричного конденсаторів, поодинокої кулі, двопровідної лінії
- •3. Енергія електричного поля конденсатора
- •Тема 2. Магнітне поле
- •1. Магнітне поле довгого циліндричного провідника зі струмом. Поле тороїдальної котушки.
- •1. Магнітне поле довгого циліндричного провідника із струмом
- •2. Поле тороїдальної котушки
- •2. Магнітні властивості речовини. Діа-, пара- та феромагнетики
- •1. Як середовище впливає на магнітне поле
- •3. Феромагнетики
- •3. Вплив магнітного поля на живі організми
- •1. Чутливість комах до магнітних полів
- •2. Вплив магнітного поля на організм людини
- •3. Магнітне поле служить людині
- •4. Магнітні бурі
- •5. Магнітні аномалії
- •Тема 3. Електромагнітне поле
- •1. Струми Фуко
- •2. Гіпотеза Максвела
- •Тема 4. Електромагнітні хвилі
- •1. Резонанс у колі змінного струму
- •1. Умови виникнення резонансу в електричному колі
- •2. Використання резонансу
- •2. Трансформатор
- •1. Чому напругу необхідно змінювати
- •2. Принцип дії трансформатора
- •3. Холостий хід трансформатора
- •4. Робота трансформатора під навантаженням
- •3. Генератор незатухаючих електромагнітних коливань
- •1. Незатухаючі коливання
- •2. Автоколивальні системи
- •3. Генератор на транзисторі
- •4. Досліди Герца
- •5. Принцип радіотелефонного зв’язку
- •1. Принцип радіозв'язку
- •2. Модуляція
- •3. Детектування
- •4. Принцип радіотелефонного зв'язку
- •6. Радіолокація. Телебачення
- •1. Принцип роботи радіолокатора
- •2. Застосування радіолокації
- •3. Поняття про телебачення
- •4. У чому перевага супутникового телебачення
- •Тема 5. Основи теорії твердого тіла
- •1. Будова твердого тіла
- •2. Енергетична структура кристалів
- •3. Розподіл Максвелла-Больцмана
- •4. Типи електропровідності
- •5. Теплові властивості напівпровідників
- •6. Закон Пті-Дюлонга
- •7. Коефіцієнт дифузії
- •Тема 6. Контактні явища
- •1. Омічний контакт. Тунельний ефект.
- •2. Електронно-дірковий перехід
- •3. Процеси інжекції та екстракції
- •4. Плавний перехід
- •5. Типи пробою
- •Тема 7. Поверхневі властивості напівпровідників
- •1. Абсорбція
- •2. Поверхневий заряд
- •3. Поверхневі центри рекомбінації
- •4. Структура метал-діелектрик-напівпровідник
- •Література для самопідготовки:
3. Процеси інжекції та екстракції
За наявності зовнішнього електричного поля U (« + » підведено до р-ділянки і «-» до n-ділянки) напрям зовнішнього поля буде протилежним внутрішньому Едиф, тому зі збільшенням зовнішнього поля контактна різниця потенціалів Uк зменшуватиметься на U і становитиме Uк- U (рис. 3.1., а), а струм зростатиме (рис. 3.1., б). Таке прикладення напруги називається прямим. За такої умови в ділянки р- та n- типу переходять неосновні носії, а це призводить до звуження переходу. У кожному із шарів з'являються надлишкові неосновні носії заряду. Процес «нагнітання» таких зарядів в ділянки р- та n- типу називається інжекцією.
Якщо до p-n-переходу прикладено зворотну напругу (« + » до п-ділянки і «-» до р-ділянки), ширина ділянки переходу збільшується (рис. 3.1., в). Опір проходженню струму теж збільшується, а потенціальний бар'єр зростає (Uк+U) і струм через перехід буде незначний (рис. 3.1., г). Вольт-амперній характеристиці зворотно-зміщеного переходу притаманне насичення струму. Чим пояснюється сталість значення струму у результаті збільшення зворотного зміщення?
Це відбувається внаслідок того, що електрони в п-ділянці, а дірки в р-ділянці не спроможні рухатися туди, куди їх спрямовує електричне поле. Цьому рухові заважає високий потенціальний бар'єр. Однак, зворотний струм зумовлений переходом неосновних носіїв: електронів, які переходять з р- в п-ділянку і дірок з п- в р-ділянку. В реальних діодах на p-n-переході зворотний струм дещо збільшуватиметься із зростанням напруги за рахунок генерації в ділянці переходу, що виникає внаслідок виділення теплоти під час проходження струму. За умови прикладення зворотної напруги основні носії відтягуватимуться від переходу і шар за рахунок неосновних носіїв розширюється. Процес «відтягування» основних носіїв від переходу називається екстракцією.
Рис. 3.1. p-n-перехід під дією електричного поля.
А тепер з'ясуємо які властивості має р-п-перехід. За вольт-амперною характеристикою можна зробити висновок, що контакт буде випрямляючим. На контакті р- і п-типу напівпровідників виникає потенціальний бар'єр, створений контактним полем, який регулює струм залежно від прикладеної напруги. Лінійною вольт-амперна характеристика не може бути, оскільки на контакті утворюється ділянка об'ємного заряду, що саме створює цей потенціальний бар'єр і визначає нелінійність вольт-амперної характеристики.
Зміст самостійної роботи:
Дайте відповіді на запитання:
1. Чому питомий опір р-п-переходу значно більший, порівняно з напівпровідниками р і л-типу, що контактують?
2. Як зміниться питомий опір р-п-переходу, якщо подати на нього зовнішню напругу в прямому і зворотному напрямах?
3. Що відбуватиметься на р-п-переході, якщо прикладена до нього у прямому напрямі зовнішня напруга дорівнюватиме контактній різниці потенціалів?
4. Плавний перехід
Розглянемо несиметричний р-п-перехід, де концентрація дірок у р-ділянці більша за концентрацію електронів в п-ділянці. Припустимо, що атоми домішки, яка вводиться в р- і п-ділянки, повністю іонізовані, що створює відповідно надлишок дірок і електронів. Тоді n = Nд і p = Na ( де Nд— концентрація донорів, Na — концентрація акцепторів). Об'ємний заряд з боку ділянки р-типу дорівнює Qn = - qNaSd1; в ділянці п-типу він становить Qр = qNдSd2, де S — площа переходу, dl+d2=d — ширина переходу (рис. 4.1.). Перехід, показаний на рисунку, називається ступінчастим чи різким переходом. Ємність такого переходу визначається за формулою:
де U — прикладена напруга, ε —діелектрична стала напівпровідникового матеріалу.
Створюючи р- і п-переходи в інтегральних мікросхемах, використовують метод дифузії. Наприклад, щоб дістати р-п-перехід у рівномірно легованому напівпровіднику п-типу, з одного боку кристала вводиться акцепторна домішка, кількість носіїв якої значно більша за концентрацію електронів. Графік розподілу домішки в р- і п-ділянках показано на рисунку 4.2..
Рис. 4.1. Об'ємний заряд на р-п-переході.
Межа між р- і п-ділянками утворюється в тому місці, де п=р. Ця межа називається металургійною межею р-п-переходу. Чому дорівнюватиме бар'єрна ємність у даному випадку? У тому випадку, коли прикладено зворотну напругу, утворюється ділянка об'ємного заряду завширшки d. Як видно з рисунка, зміна концентрації від р- до п-ділянки в інтервалі d майже лінійна і тому можемо записати:
Рис. 4.2. Плавний р-п-перехід
Такий перехід називають плавним переходом, його ємність становить:
де
= grad
N(x)—
градієнт концентрації носіїв поблизу
металургійної межі. Внаслідок прикладення
значних зворотних напруг може
виникнути пробій р-п-переходу.
Зміст самостійної роботи:
Поясніть пряму і зворотну вольт-амперну характеристику р+-п+-переходу.
