Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка самостійна робота физика.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

2. Поле тороїдальної котушки

На тор рівномірно намотано N витків проводу, по якому проходить струм І. Внутрішній та зовнішній радіуси тора складають R1 та R2 ,відповідно, рис. 1.1.б. Необхідно знайти поле котушки. Магнітна силова лінія, яка проходять через точку, що близько примикає до провідника, замикається навкруг нього. Зате поле на відстані, яка значно перевищує діаметр провідника, є результатом внесків од усіх N витків і його силові лінії пронизують площини цих витків. Ми шукатимемо поле саме в таких, достатньо віддалених од провідників точках. Із симетрії задачі зрозуміло, що вказані силові лінії мають вигляд концентричних кіл. Кругову поверхню, обмежену силовою лінією, N разів перетинає провідник зі струмом. Інтегруючи вздовж силової лінії, отримуємо

тобто

Зміст самостійної роботи:

Розглянути магнітне поле довгого соленоїда та зробити відповідні записи в робочому зошиті.

2. Магнітні властивості речовини. Діа-, пара- та феромагнетики

План

1. Як середовище впливає на магнітне поле.

2. Діа- і парамагнетики.

3. Феромагнетики

1. Як середовище впливає на магнітне поле

Напруженість електричного поля в середовищі завжди менша, ніж у вакуумі. Середовище здійснює впливи й на магнітне поле: будь-яка речовина, поміщена в магнітне поле, намагнічується.

Фізична величина, що характеризує намагнічування, називається на­магніченістю J:

J = B – B0 = В0 – B0 = B0 ( -1),

де B = В0 — магнітна індукція магнітного поля в речовині;B0 — магнітна індукція магнітного поля у вакуумі; — відносна маг­нітна проникність середовища.

Відносна магнітна проникність — це фізична величина, що харак­теризує магнітні властивості речовини й дорівнює відношенню маг­нітної індукції B магнітного поля в речовині до магнітної індукції B0 магнітного поля у вакуумі:

2. Діа- і парамагнетики

Залежно від значення відносної магнітної проникності всі речо­вини можна розділити на дві групи:

1) парамагнетики, для яких більше одиниці ( > 1);

2) діамагнетики, для яких дещо менше одиниці ( < 1). Наприклад, парамагнетики — вольфрам ( > 1,000175), кисень ( > 1,000017 ), ебоніт ( > 1,000014 ). Це означає, що речовина в зо­внішньому магнітному полі створює слабке власне магнітне поле, напрямок якого збігається з напрямком .

Наприклад, діамагнетики — вісмут (0,99983), мідь (0,999912), вода (0,999991). Це означає, що речовина в зовнішньому магнітно­му полі створює слабке власне магнітне поле, напрямок якого протилежний до напрямку .

Розбіжності в намагнічуванні парамагнетиків і діамагнетиків якісно легко виявити, спостерігаючи поводження речовин у силь­ному магнітному полі.

Речовини, у яких , називають феромагнетиками (наприклад, магнітна проникність заліза може бути 5000 і вище). Це означає, що речовина в зовнішньому магнітному полі створює своє, дуже силь­не магнітне поле, напрямок якого збігається з напрямком .

3. Феромагнетики

Феромагнетики зазвичай виділяють в окремий клас речовин че­рез низку міркувань:

• їхня магнітна проникність ;

• у складний спосіб залежить від магнітної індукції намагнічу-вального поля;

• феромагнітні властивості проявляються не в окремих атомах, а в кристалах загалом;

• за певної для конкретного феромагнетика температури феро­магнітні властивості його зникають.

До феромагнетиків належать дев'ять хімічних елементів (залі­зо, кобальт, нікель і ін.), деякі сплави й хімічні сполуки.

Магнітна проникність феромагнетиків непостійна. Вона зале­жить від вектора магнітної індукції. Під час вимикання зовнішньо­го магнітного поля феромагнетик залишається намагніченим, тоб­то створює магнітне поле в навколишньому просторі.

Упорядковані орієнтації елементарних струмів не зникають після вимикання зовнішнього магнітного поля. Завдяки цьому іс­нують постійні магніти.

Необхідно звернути увагу учнів на те, що самі атоми феромаг­нітної речовини, будучи ізольованими один від одного, не проявля­ють жодних феромагнітних властивостей.

Феромагнітні властивості — властивості речовини, а не окремих ізольованих атомів.

Отже, для виникнення феромагнетизму в речовині необхідна особлива кристалічна структура феромагнітних тіл.

За температури, що перевищує певне значення для конкретно­го феромагнетика, феромагнітні властивості його зникають. Цю температуру називають температурою Кюрі. Наприклад, темпера­тура Кюрі для заліза становить 753 °С, для нікелю — 365 °С, для кобальту — 1000 °С.

Легкі удари по торцю сталевого стрижня, розташованого уздовж ліній індукції магнітного поля Землі, полегшують намаг­нічування стрижня. Сильні удари по постійному магніту можуть призвести до його розмагнічування.

Особливу увагу на цьому уроці вчитель повинен приділити за­стосуванню феромагнетиків у різноманітних технічних пристроях: постійні магніти; ферити; порошкові магніти; магнітні підсилюва­чі; магнітний звукозапис; магнітна дефектоскопія; магнітні сепа­ратори.

Питання для самоконтролю:

1. Яка величина характеризує магнітні властивості середовища?

2. Магнітний момент атома деякої речовини дорівнює нулю. До якого класу належить ця речовина?

3. Чому на заводах для перенесення розпечених болванок не за­стосовують електромагнітні підйомні крани?

Завдання для самостійної роботи:

Якісні питання

1. Цвяхи у ящики іноді упаковують у сильному магнітному полі. Чим вигідний такий спосіб упакування?

2. Які переваги дає застосування в магнітних пристроях нових сплавів зі збільшеним значенням ц ?