- •Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах.
- •Поняття охорони праці у правовому аспекті.
- •Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні.
- •Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці.
- •Конвенції та рекомендації моп з охорони праці.
- •Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці.
- •Правове регулювання охорони праці в ку.
- •Законодавчі акти спеціального характеру у сфері охорони праці:
- •Законодавчі акти загального характеру та їх значення для регулювання охорони праці.
- •Система підзаконних нормативно-правових актів України з охорони праці: поняття, ознаки та види.
- •Нормативно-правові акти з охорони праці Держгірпромнагляду України: поняття, види, порядок опрацювання, прийняття та скасування.
- •Локальні нормативно-правові акти з охорони праці: види, порядок їх опрацювання, прийняття, скасування та обліку.
- •Загальна характеристика актів соціального партнерства з охорони праці.
- •Колективні угоди та охорона праці.
- •Колективні договори та охорона праці.
- •Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.
- •Гарантії прав працівників на охорону праці під час укладення трудового договору.
- •Гарантії прав працівників на охорону праці під час дії трудового договору.
- •Гарантії прав працівників на охорону праці під час припинення трудового договору.
- •Спеціальні гарантії прав працівників на охорону праці: загальна характеристика та види.
- •1) Гарантії працівників, що працюють у шкідливих і важких умовах праці:
- •Забезпечення працівників молоком та рівноцінними харчовими продуктами.
- •Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням.
- •Забезпечення працівників газованою солоною водою.
- •Умови та порядок надання скороченого робочого часу.
- •Умови та порядок надання оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого характеру.
- •Умови та порядок надання щорічної додаткової відпустки за роботу у важких і шкідливих умовах праці.
- •Особливості оплати праці працівників за роботу у важких і шкідливих умовах праці.
- •Гарантії прав жінок з охорони праці.
- •Гарантії прав з охорони праці усіх працюючих жінок.
- •Гарантії прав з охорони праці жінок у зв’язку з їх материнством.
- •Гарантії прав неповнолітніх працівників з охорони праці.
- •Заборона залучення неповнолітніх працівників до окремих видів робіт.
- •Обмеження підіймання і переміщення неповнолітніми працівниками речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
- •Особливості робочого часу та часу відпочинку неповнолітніх працівників.
- •Гарантії прав з охорони праці осіб з пониженою працездатністю.
- •Поняття, цілі та завдання системи управління охороною праці.
- •Методи та функції системи управління охороною праці.
- •Види суб’єктів управління охороною праці на виробничому рівні та їх повноваження.
- •Служба охорони праці: поняття, порядок створення та ліквідації, функції та повноваження.
- •Комісія з питань охорони праці: поняття, порядок створення та ліквідації, функції та повноваження.
- •Додержання вимог з охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств.
- •Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами праці.
- •Правове регулювання проведення медичних оглядів.
- •Правове регулювання проведення навчання з охорони праці.
- •Правове регулювання розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та аварій, що трапилися на підприємстві, в установі, на організації.
- •Правове регулювання фінансування заходів з охорони праці.
Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
Міжнародні трудові стандарти встановлюються також на регіональному рівні, наприклад, у рамках Ради Європи, Європейського Союзу, Співдружності Незалежних Держав.
Регіональні європейські стандарти у сфері праці, що прийняті Радою Європи, закріплені в основному у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод (1950 р.) та Європейській соціальної хартії (1961 р., переглянутій у 1996 р.).
Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод містить дві статті, що присвячені трудовим правам. Вона встановлює заборону примусової та обов'язкової праці (ст. 4) і право на свободу асоціацій, включаючи право створювати профспілки і вступати в них для захисту своїх інтересів (ст. 11).
Європейська соціальна хартія (переглянута) є всеохоплюючим актом, що синтезував міжнародні стандарти у сфері праці.
Європейська соціальна хартія (переглянута) встановила право працівників на справедливі умови праці, що передбачає визначення розумної тривалості щоденної та щотижневої роботи, поступове скорочення робочого тижня, усунення ризиків, що властиві роботам з небезпечними або шкідливим умовами праці, встановлення для таких працівників скороченої тривалості робочого часу або додаткових оплачуваних відпусток, встановлення щорічної оплачуваної відпустки тривалістю не менше чотирьох тижнів, забезпечення працівників, зайнятих на роботах у нічний час, заходами, що враховують особливий характер роботи, тощо.
Важливе місце в системі джерел міжнародного трудового права, що мають своєрідну правову природу, належить документам, які ухвалюються в рамках Європейського Союзу. Ці документи поділяються на такі, що утворюють "первинне" та "вторинне" право. До перших належать установчі документи Європейського Союзу. Специфіка джерел "первинного права" полягає у тому, що вони безпосередньо регулюють трудові відносини в країнах ЄС, мають пріоритет над національним законодавством і не потребують прийняття будь-яких національних нормативних актів для їх реалізації.
Джерела "вторинного права" ЄС приймаються на основі первинних. Такими є регламенти, директиви та рекомендації. Регламенти — це акти прямого застосування, що не потребують ратифікації. За своєю правовою природою вони прирівнюються до "первинного права", оскільки наділені пріоритетом над національними актами. Директиви не є актами прямої дії, тому реалізуються через акти національного законодавства. Вони займають вагоме місце серед вторинного права ЄС. Рекомендації ж за своєю правовою природою є актами рекомендаційного характеру, оскільки містять пропозиції керівних органів ЄС і не є обов'язковими для держав-членів ЄС.
Особливим джерелом права ЄС є Соціальна хартія (Хартія основних соціальних прав працівників), прийнята 9 грудня 1989 року. У ній сконцентровані принципові положення, що стосуються базових соціальних і трудових прав.
Регіональні міжнародні стандарти з охорони праці встановлюються також у актах, що приймаються у рамках Співдружності Незалежних Держав. Наприклад, Угода держав-учасниць СНД про співробітництво в сфері охорони праці від 09.12.1994 р., Угода держав-учасниць СНД про порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, що трапилися з працівниками, які знаходилися поза державою проживання від 09.12.1994 р.