2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою проведення порівняльно-правового аналізу є дослідження закономірностей виникнення та розвитку інституту адвокатури у різних правових системах світу, виявлення загальних рис та відмінностей у організації та діяльності адвокатури, особливості діяльності адвокатури у сучасних зарубіжних країнах.

Значення курсу „Порівняльна адвокатура” полягає у засвоєнні студентами матеріалу, передбаченого програмою курсу, вивченні основних інститутів та положень адвокатської діяльності у європейських країнах, СНД, США та ін.

З урахуванням високої інтенсивності інтеграційних процесів у Європейському Союзі студенти також повинні уважно стежити за поточними подіями в житті цього утворення і його правової системи, що відображаються у відповідних публікаціях на сторінках періодичної преси, у повідомленнях по телебаченню й інших засобах масової інформації. Основним джерелом знань про нові явища в праві Європейського Союзу можуть служити документи, статті, огляди законодавства й інші матеріали, які розташовуються на офіційному сайті ЄС у мережі Інтернет.

Після вивчення курсу „Порівняльна адвокатура” студент повинен:

Знати: історію розвитку та становлення інституту адвокатури у різних країнах світу; стандарти адвокатської діяльності, які існують у світовій практиці; форми адвокатської діяльності та особливості організації діяльності адвокатури у різних країнах світу; участь та правовий статус адвоката у спеціалізованих судах сучасних зарубіжних країн; законодавче регулювання та правове положення адвокатури у країнах СНД та окремо звернути увагу на адвокатуру РФ та значення європейського досвіду для розвитку адвокатури України.

Вміти: проводити порівняльний аналіз законодавства, яким регулюється адвокатська діяльність у сучасних країнах світу; проводити порівняльний аналіз стандартів адвокатської діяльності та правового положення адвокатів у різних країнах світу; застосовувати знання та досвід зарубіжної адвокатури до розвитку адвокатської діяльності України.

При вивченні курсу „Порівняльна адвокатура” використовуються такі форми проведення занять: лекції, практичні та семінарські заняття, самостійна робота студентів за темами лекцій. Кінцевий контроль проводиться у вигляді заліку.

2. Тематичний план

Тема 1. Вступ до курсу „Порівняльна адвокатура”. Становлення інституту адвокатури у контексті розвитку світової історії: порівняльно-правовий аспект

Поняття, роль та задачі адвокатури та адвокатської діяльності. Поняття «адвокатура». Правовий статус адвоката, захисника. адвоката як захисника у кримінальному процесі, адвокат а– представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. Основні засади законодавства про адвокатуру: незалежності, законності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Адвокатська діяльність у структурі правових систем сучасності. Передумови виникнення інституту адвокатури. Зародження адвокатури у містах Стародавньої Греції, Єгипту, Месопотамії та країн сходу. Школи ораторського мистецтва. Становлення адвокатури у Стародавньому Римі. Розвиток адвокатури за часів Республіки та Імперії.

Еволюція інституту адвокатури у період Середньовіччя. Характеристика адвокатури періоду раннього та пізнього Середньовіччя.

Порівняльна характеристика становлення інституту адвокатури у країнах Європи.

Історія виникнення адвокатури в Російській імперії. Запровадження адвокатури як самостійного правового інституту за судовою реформою 1864 року. “Судові статути” щодо організації діяльності присяжних і приватних повірених. Правове становлення інституту адвокатури в ХІХ–ХХ ст. Організація захисту від обвинувачення за Тимчасовим положенням про народні суди і революційні трибунали УРСР 1919 року. Перехід до колективних форм праці захисників; скасування приватної адвокатської діяльності. Конституція УРСР 1978 року і розвиток законодавства про адвокатуру в радянський період. Адвокатура України.