Фахове вдосконалення педагогів

Мета: удосконалювати фахову майстерність педагогів та підвищувати ефективність взаємодії ДНЗ з родинами вихованців.

Завдання:

• Забезпечити педагогів ДНЗ науково-методичною інформацією про сучасні форми, засоби й методи взаємодії з батьками.

• Підвищити психолого-педагогічну компетентність педагогів через практичне впровадження в практику роботи отриманих знань.

• Активізувати педагогічний потенціал вихователів під час групової та індивідуальної роботи з родинами вихованців.

• Сприяти підвищенню культури педагогічного спілкування.

№ з/п	Зміст роботи	Форми роботи
1.	Робота з педагогічним колективом: Опрацювання з педагогами законодавчих і нормативних документів, що регламентують юридичні, соціальні аспекти роботи з батьками. Ознайомлення педагогічного колективу із сучасними формами, засобами і методами взаємодії з батьками. Надання методичної допомоги педагогам із планування, організації та проведення різних форм роботи з батьками.	Семінари-практикуми Консультації Бесіди Засідання педагогічної ради Тренінги
2.	Самоосвіта: Опрацювання методичної літератури з проблем сімейного виховання. Вивчення та адаптування до умов своєї групи сучасних методик, технологій взаємодії з родиною й варіативних методів надання допомоги родині.	Опрацювання літератури Творчі проекти Тренінги

Р О З Д І Л 6.

Професійна рефлексія

Мета: аналіз результативності взаємодії ДНЗ з родиною та виявлення

потенціалу вдосконалення співпраці з батьками.

Завдання:

• Вивчити й проаналізувати роботу ДНЗ з організації взаємодії та співпраці з родинами вихованців.

• Спланувати роботу з батьками, враховуючи позитивне і негативне у роботі ДНЗ.

№ з/п	Зміст роботи	Форми роботи
1.	Аналіз роботи з батьками: Збір аналітичного матеріалу Підбиття підсумків проведеної роботи з батьками.	Опитування Анкетування " Батьківська пошта " Зошит відгуків і пропозицій
2.	Розроблення системи психолого-педагогічної допомоги родині. Вироблення стратегії спільної діяльності всіх служб ДНЗ з питань співпраці з родиною Розроблення заходів щодо поліпшення роботи з батьками Внесення коректив у планування роботи з батьками. Планування роботи з родинами на перспективу	Засідання за круглим столом Творчі групи Перспективне і календарне планування

Лекція № 2 Вивчення сім’ї як необхідна умова в організації психолого-педагогічної допомоги батькам і дітям План

1. Методи вивчення сім’ї.

2. Вивчення умов виховання в сім’ї.

3. Система роботи з родиною (самостійно).

1. Методи вивчення сім’ї

Опираючись на дослідження вчених (Л.Поздняк і І.Ляшенко), виділимо низку методів вивчення сім'ї: анкетування; спостереження за дитиною; відвідування сім'ї дитини; обстеження сім'ї з допомогою проективних методик; бесіду з дитиною; бесіду з батьками (див. Додаток Е)

Для спостереження доцільно вибирати ситуації, які відображають взаємовідносини дитини і батьків, способи поведінки один з одним. Достатньо виразно це проявляється в години приходу і відходу з дитячого садка дитини. Щоб утриматися від випадкових вражень і хибних висновків, вихователь повинен поспостерігати одну і ту ж саму ситуацію спілкування рідних з дитиною не менше 7-10 разів. Форми спілкування, незалежні від настрою і умов можна вважати типовими. Бажано свої спостереження фіксувати в спеціальному щоденнику. Про стиль спілкування з дитиною свідчить також реакція дорослих на дитячі пустощі, вередування, впертість, фантазування тощо .

Бесіда з батьками передбачає чітку постановку мети: що саме вихователь хоче з'ясувати, довідатись, а також продумування способу її досягнення. Мета підказує тему, а тема - моделює хід бесіди. Перші бесіди повинні бути короткими і побудованими на значимому для батьків змісті. Питання, які продумані педагогом заздалегідь, вплітаються в хід бесіди. Одне і те ж питання доцільно ставити в різних формах у декількох бесідах, тоді є впевненість в правдивості одержаного матеріалу й значущості прикінцевих результатів (див. Додаток Е ).

Багатим джерелом інформації про сім'ю, про характер взаємовідносин її членів може правити метод виконання дитиною в присутності близького дорослого певного практичного завдання. Така ситуація дозволяє виявити характерний для членів сім'ї досвід взаємодії з дитиною. Вихователь, пояснивши завдання, спостерігає з боку. Предметом його аналізу виступає поведінка дорослого - характер його дій і словесних реакцій, що відносяться до тих чи інших моментів діяльності дитини. Одні батьки, не помічаючи цього, втручаються в дії дитини, пригнічують її ініціативу і самостійність, інші вміють непомітно підказати і направити зусилля дитини, зберігаючи її почуття впевненості ( див. Додаток Е 1 ).

Метод відвідування сім'ї дитини найпоширеніший. Однак останнім часом він неправомірно забутий чи маловживаний. Плануючи відвідування певної сім'ї, вихователь повинен, передусім, поставити мету: ближче ознайомитись з батьками, краще дізнатись про сім'ю, побачивши її в звичайних, домашніх умовах, перевірити свої припущення і спостереження відносно психологічного клімату, в якому живе дитина. Обов'язково слід попереджувати сім'ю про свої візити, узгодивши з батьками день і місце, час відвідин, зручний для обох сторін (див. Додаток Е 2).

Близьке знайомство з батьками дозволяє впровадити анкетування як метод подальшого вивчення сім'ї. Анкета має на меті отримати додаткові дані про особливості й умови виховання дитини у тій чи іншій родині. Недоцільно проводити анкетування, зовсім не знаючи сім'ї. План анкетного опитування за змістом відповідає передусім бесідам. Його мета - уточнити й поглибити почерпнуті відомості зі змісту кожної бесіди. Відтак анкета може бути складена вихователем під керівництвом методиста дошкільного закладу. Формулювання запитань повинні бути чіткими, передбачати однозначні відповіді ( див. Додаток Е3).