- •Курсове проектування деталей машин Методичні рекомендації до виконання курсового проекту
- •1. Загальні вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки проекту
- •2. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту
- •1. Вступ
- •2. Кінематичний і силовий розрахунки приводу
- •3. Розрахунок зубчастої (черв'ячної) передачі редуктора Циліндричні зубчасті передачі
- •Конусні зубчасті передачі
- •3.6. Число зубів шестерні рекомендується приймати в межах: z1 ≈ 18 ÷ 32.
- •Рекомендовані матеріали для виготовлення вінця черв’ячного колеса
- •Черв'ячна передача
- •Значення кута підйому γ на ділильному циліндрі черв’яка
- •Коефіцієнт деформації черв’яка θ
- •Коефіцієнт динамічності навантаження Кv
- •4. Проектний розрахунок валів редуктора
- •5. Конструкційні розміри шестерні і колеса
- •Ширина канавки на шевронному колесі
- •6. Конструкційні розміри корпуса редуктора
- •7. Перша ескізна компоновка
- •8. Визначення реакцій опор та підбір підшипників
- •Осьове навантаження радіально-упорних підшипників
- •9. Розрахунок з’єднань деталей з валами
- •10. Другий етап ескізної компоновки
- •11. Перевірка міцності валів
- •12. Вибір посадок основних деталей редуктора
- •13. Змащення зубчастого зачеплення і підшипників. Тепловий розрахунок черв’ячного редуктора
- •14. Складання редуктора
- •15. Графічна частина проекту
- •Додатки
- •Динамічний коефіцієнт кНv (контактна міцність)
- •Динамічний коефіцієнт кFv (міцність на згин)
- •Ефективні коефіцієнти концентрації напружень на згинання та скручування валів
- •Масштабні фактори εσ та ετ
- •На курсове проектування з деталей машин
- •Календарний план
- •Завдання на курсове проектування
- •Література
2. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту
1. Вступ
У вступній частині студент має описати роль курсового проектування в справі підготовки молодих фахівців, описати склад та можливе застосування приводу, що проектується. Вступ виконується на одній сторінці пояснювальної записки.
2. Кінематичний і силовий розрахунки приводу
2.1. Кінематична схема приводу.
Кінематична схема виконується у відповідності до виданого завдання із застосуванням прийнятих умовних позначень. На рис. 2.1(с. 9) наведені приклади виконання кінематичних схем. На кінематичній схемі необхідно вказати потужність електродвигуна та частоту його обертання. Ці параметри вказуються після вибору двигуна.
2.2. В завданні на проектування може бути задане тягове зусилля транспортера, конвеєра чи каната підйомника. Тоді необхідно визначити потужність на вихідному валу робочого органу (барабана транспортера чи барабана підйомника)
(кВт)
F – тягове зусилля транспортера (конвеєра, каната підйомника), (кН)
V – робоча швидкість транспортера (конвеєра, каната підйомника), (м/с).
В завданні може бути задане значення потужності на виході приводу Рв.
2.3. Загальний коефіцієнт корисної дії привода
η1 – ККД з’єднувальної муфти,
η2 – ККД зубчастої або черв’ячної передачі,
η3 – ККД пасової чи ланцюгової передачі,
η4 – ККД пари підшипників (у нашому випадку привід має 3 пари підшипників).
а) б)
г)
в)
д)
Рис. 2.1. Кінематичні схеми: а) - приводу транспортера, що скла-дається з косозубого циліндричного редуктора і ланцюгової пере-дачі; б) - приводу транспортера, що складається з шевронного редуктора і пасової передачі; в) - приводу транспортера, що складається з конусного редуктора і ланцюгової передачі; г) - приводу канатного підйомника, що складається з черв’ячного редуктора з нижнім розташуванням черв’яка і ланцюгової пере-дачі; д) - приводу гвинтового транспортера, що складається з черв’ячного редуктора з верхнім розташуванням черв’яка і ланцюгової передачі.
Значення ККД окремих елементів приводу можна прийняти за рекомендаціями таблиці Д1 (с. 78).
Так як ККД черв’ячної передачі залежить від число заходів черв’яка, то необхідно прийняти орієнтовне число заходів. Число заходів z1 призначається залежно від передаточного числа черв’ячної передачі. Рекомендується: z1 = 4 при ір = 8÷15; z1 = 2 при ір = 15÷30; z1 = 1 при ір = >30. Застосування однозахідних черв’яків без крайньої необхідності не рекомендується.
2.4. Необхідна потужність електродвигуна
(кВт)
2.5. Частота обертання вала робочого органу
(об/хв.)
Dб – діаметр барабана транспортера (мм).
Якщо в завданні вказана кутова швидкість робочого органу, то частота обертання на виході приводу визначається за формулою:
2.6. Орієнтовне передаточне число приводу. Для визначення орієнтовного передаточного числа приводу необхідно прийняти передаточні числа окремих передач приводу. При цьому можна використати рекомендації таблиці Д2 (с. 78).
і1 та і2 – орієнтовні передаточні числа редуктора і ланцюгової чи пасової передачі.
2.7. Необхідне число обертів вала електродвигуна
2.8. За визначеними необхідними потужністю та числом обертів вибираємо асинхронний електродвигун. Можна викорис-тати таблиці П1 [3], 19.27 [2]. Для приводів рекомендуються електродвигуни з синхронною частотою 1000 та 1500 об/хв. Перевантаження асинхронних електродвигунів не може переви-щувати 8 %. Необхідно вказати марку прийнятого електродвигуна, його потужність та асинхронну частоту обертання.
2.9. Визначимо дійсне передаточне число привода
n1 – число обертів ведучого вала привода, тобто число обертів вибраного електродвигуна.
2.10. Приймаємо передаточне число редуктора ір із рекомендо-ваних по стандарту.
Циліндричні і конусні редуктори
1-й ряд: 1; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0; 6,3; 8,0; 10,0; 12,5.
2-й ряд: 1,12; 1,4; 1,8; 2,24; 2,8; 3,55; 4,5; 5,6; 7,1; 9,0; 11,2.
Черв’ячні редуктори
1-й ряд: 8; 10; 12,5; 16; 20; 25; 31,5; 40; 50; 63; 80.
2-й ряд: 9; 11,2; 14; 18; 22,4; 28; 35,5; 45; 56; 71.
Переважаючим є перший ряд.
2.11. Передаточне число ланцюгової чи пасової передачі
2.12. Кутова швидкість ведучого валу приводу:
(рад/с)
2.13. Обертовий момент на ведучому валу редуктора
(Н·м)
Потужність Р1 = Рдв підставляти у Вт.
2.14. Обертовий момент на веденому валу редуктора
(Н·м)
