- •1.Предмет і методи хімії. Роль хімії в розвитку галузей промисловості і сільського господарства.
- •2.Основні закони хімії (закон збереження маси речовин, закон кратних відношень, закон сталості складу сполук, закон еквівалентів, закон Авогадро).
- •3.Будова атома. Періодичний закон і періодична система елементів д.І.Менделєєва.
- •4.Ковалентний зв’язок (полярний, неполярний). Механізм утворення ковалентного зв’язку.
- •5. Іонний зв’язок.
- •6.Оксиди, їх номенклатура, класифікація, способи добування, властивості.
- •7.Кислоти, їх номенклатура, класифікація, способи добування, властивості.
- •10.Солі, їх номенклатура, класифікація, способи добування, властивості.
- •11. Швидкість хімічної реакції та її залежність від різних факторів. Каталіз і каталізатори.
- •8.Основи, їх номенклатура, класифікація, способи добування, властивості.
- •9. Аморфні гідроксиди, їх номенклатура, класифікація, способи добування, властивості.
- •12. Незворотні і зворотні реакції. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги. Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.
- •13. Розчини та їх класифікація. Гідратна теорія розчинів д.І.Меделєєва.
- •14. Способи вираження концентрації розчинів (масова частка розчиненої речовини, молярна концентрація, еквівалентна концентрація).
- •15.Теорія електролітичної дисоціації. Дисоціація основ, кислот, солей. Ступінчаста дисоціація.
- •16.Ступінь і константа дисоціації. Сильні і слабі електроліти.
- •17. Реакція обміну між електролітами, умови їх необоротності.
- •18.Гідроліз. Ступінь гідролізу.
- •19.Окислювально –відновні реакції (овр), їх класифікація. Найважливіші окисники і відновники, їх використання.
- •20.Неметали сьомої групи
- •21.Неметали шостої групи.
- •22.Неметали п’ятої групи.
- •23.Неметали четвертої групи.
- •24.Положення металів в періодичній системі елементів, будова їх атомів. Фізичні та хімічні властивості металів. Ряд напруг металів.
- •25.Метали головної підгрупи першої групи. Натрій і Калій, знаходження їх в природі, добування, властивості, застосування.
- •26.Метали головної підгрупи другої групи. Магній і Кальцій, їх природні сполуки, властивості, добування, застосування.
- •27.Метали головної підгрупи третьої групи. Алюміній, його властивості, добування, застосування. Амфотерність оксиду і гідроксиду Алюмінію.
- •28.Метали побічної підгрупи шостої групи. Хром та його сполуки.
- •29.Метали побічної підгрупи сьомої групи. Манган та його сполуки.
- •30.Метали побічної підгрупи восьмої групи. Ферум та його сполуки.
- •31.Метали побічної підгрупи першої групи. Купрум та його сполуки.
27.Метали головної підгрупи третьої групи. Алюміній, його властивості, добування, застосування. Амфотерність оксиду і гідроксиду Алюмінію.
До ІІІА групи, або головної підгрупи ІІІ групи входять елементи Бор B, Алюміній Al, Галій Ga, Індій In, Талій Tl.
Електронна конфігурація зовнішнього енергетичного рівня їх атомів - ns2np1 . Це – р-елементи. У складних речовинах вони виявляють ступінь окиснення +3 (Бор також –3, а Талій +1).
Зі збільшенням радіуса їх атомів металічні властивості посилюються: Бор – неметалічний елемент , Алюміній – металічний елемент , але не типовий (його оксид і гідроксид – амфотерні), а Талій вже типовий металічний елемент , близький за властивостями до лужних та лужноземельних металів. На відміну від них у елементів ІІІА групи нема тенденції до посилення реакційної здатності.
Формула оксидів цих елементів Е2О3 , гідроксидів - Е(ОН)3.
Алюміній
Електронна конфігурація атома Алюмінію 1s22s22p63s23p1, це – р-елемент. На зовнішньому енергетичному рівні він має три валенті електрони та вільні р-орбіталі. Це означає, що атом Алюмінію може переходити у збуджений стан:
У збудженому стані атом Алюмінію може утворювати три ковалентні зв’язки або віддавати три валентні електрони, виявляючи ступінь окиснення +3. Отже, в окисно-відновних реакціях Алюміній поводить себе як відновник.
У природі Алюміній дуже поширений, трапляється тільки у вигляді алюмосилікатів. Це різні глини, слюда, польовий шпат, каолін тощо. Основною алюмінієвою рудою є
Фізичні властивості
Алюміній – сріблясто-білий метал, доволі легкоплавкий tпл = 660oC, і дуже легкий r = 2,7 г/см3. Має високу електричну і теплову провідність, дуже пластичний.
Хімічні властивості.
Алюміній – активний метал. Його поверхня вкрита тонкою, щільною і дуже міцною оксидною плівкою Al2O3, яка захищає його від подальшого окиснення і зумовлює високу корозійну стійкість:
4Al + 3O2 = 2Al2O3
Якщо зняти оксидну плівку, алюміній енергійно реагує з водою:
Алюміній за стандартних умов взаємодіє з хлором і бромом:
А під час нагрівання – з багатьма неметалами:
За стандартних умов алюміній реагує з хлоридною і розбавленою сульфатною кислотою:
Концентровані сульфатна й нітратна кислоти пасивують алюміній: під дією цих кислот збільшується товщина оксидної плівки на металі, і він не взаємодіє з ними.
Алюміній взаємодіє з лугами завдяки легкості розчинення в них оксидної плівки:
Алюміній – добрий відновник багатьох оксидів металів:
Спосіб відновлення оксидів металів алюмінієм називають алюмінотермією (різновид металотермії).
Добування і застосування алюмінію.
Спочатку з бокситу добувають глинозем, а потім електролізом розчину алюміній оксиду у розплавленому криоліті Na3[AlF6] добувають металічний алюміній.
Алюміній за використанням у промисловості посідає друге місце після заліза. Основна маса його йде на виготовлення сплавів – дюраль, або дюралюміній. Це сплав алюмінію з міддю і невеликими кількостями магнію, мангану та інших компонентів. Використовується як конструктивний матеріал в авіа- і машинобудуванні, як розкисник (вилучає надлишковий кисень) під час виплавляння сталі, для добування кальцію, барію, мангану, хрому алюмінотермічним способом, для виготовлення фольги у виробництві конденсаторів, у радіотехніці та для упакування шоколаду, чаю, інших продуктів і виготовлення алюмінієвого дроту, “срібної” фарби. Зі сплавів алюмінію роблять різні предмети побуту.
Алюміній оксид: Алюміній оксид (глинозем) Al2O3- біла тугоплавка (tпл=2044oC), нерозчинна у воді речовина. Хімічний зв’язок Al – O ковалентний полярний, близький за полярністю до зв’язку О – Н. Тому алюміній оксид може виявляти як основні, так і кислотні властивості залежно від кислотно-основних властивостей речовини, з якою реагує. З кислотами він взаємодіє як основний оксид, а з основами (лугами) – як кислотний.
Тільки свіжодобутий алюміній оксид розчиняється в кислотах і лугах:
Під час сплавляння з лугами також утворюються алюмінати:
Алюміній гідроксид: Алюміній гідроксид Al(OH)3 - біла тверда речовина нерозчинна у воді, виявляє амфотерні властивості. Свіжоосаджений алюміній гідроксид взаємодіє і з кислотами, і з лугами (сухий не взаємодіє):
Залежно від молярного співвідношення речовин, що реагують, утворюються або тетра-, або гексагідроксиалюмінат.
Під час сплавляння утворюються або мета-, або ортоалюмінат:
