6.Оксиди, їх номенклатура, класифікація, способи добування, властивості.

Оксиди – бінарні сполуки елементів з Оксигеном, в яких він проявляє ступінь окиснення -2.

За хімічними властивостями оксиди поділяють на:

Несолетворні оксиди – реакційно здатні сполуки, які не утворюють солей.

Оксиди солетворні – оксиди, які утворюють солі.

Основні оксиди – це оксиди металічних елементів, їм відповідають основи, де металічний елемент виявляє той самий ступінь окиснення, що й в оксиді.

Основні оксиди взаємодіють з розчинами кислот з утворенням солей і води.

Кислотні оксиди – це оксиди неметалічних елементів та оксиди деяких металічних елементів, в яких металічні елементи виявляють високі ступені окиснення (+5, + 6, +7).

Кислотним оксидам відповідають оксигеновмісні кислоти, де елемент виявляє той самий ступінь окиснення, що й в оксиді.

Хімічні властивості основних і кислотних оксидів подано в табл...

Амфотерні – це такі оксиди, які взаємодіють і з розчинами кислот, і з розчинами лугів з утворенням солей і води.

Амфотерні властивості виявляють оксиди металічних елементів, які у періодичній системі розміщені між високоактивними металічними і неметалічними елементами:

Якщо металічний елемент виявляє кілька можливих ступенів окиснення, то характер його оксидів у міру збільшення ступеня окиснення змінюється від основного через амфотерний до кислотного:

Хімічні властивості амфотерних оксидів

Добування оксидів

7.Кислоти, їх номенклатура, класифікація, способи добування, властивості.

Складні речовини, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням катіонів Гідрогену H+ і ніяких інших позитивно заряджених йонів не утворюють, називаються кислотами.

Класифікують кислоти за різними ознаками.

1. За наявністю Оксигену в їх складі:

2. За основністю: Основність кислот визначається числом атомів Гідрогену, здатних заміщуватися атомами металу з утворенням солі.

одноосновні – HCl, CH3COOH, H3PO2 або H(H2PO2);

трьохосновні – H3PO4

3. За силою:

Більшість кислот добре розчиняються у воді. Водні розчини кислот кислі на смак. Кислоти – речовини молекулярної будови, в їх молекулах атоми Гідрогену зв’язані з кислотним залишком ковалентним полярним зв’язком.

Хімічні властивості кислот

1. Кислоти у водних розчинах дисоціюють на йони – сильні кислоти повністю, слабкі – мало:

2. Кислоти змінюють забарвлення індикаторів

Індикатор	Забарвлення індикатора в
	лужному	нейтральному	кислому
	середовищі
Лакмус	синій	Фіалковий	Червоний
Метиловий оранжевий	Жовтий	Оранжевий	Рожевий
Фенолфталеїн	Малиновий	Безбарвний	Безбарвний
Універсальний індикаторний папір	від зеленого до синьо-фіолетового (зі збільшенням концентрації йонів ОH- у розчині)	Жовте	від оранжевого до червоного(зі збільшенням концентрації йонів H+ у розчині)

3. Кислоти реагують з основами, утворюючи солі й воду:

Взаємодія кислоти з основою, в результаті якої утворюються сіль і вода, називається реакцією нейтралізації.

5. Кислоти реагують з металами, які в електрохімічному ряді напруг знаходяться лівіше від водню з утворенням солей та витісненням водню:

6. Деякі кислоти (нітратна і концентрована сульфатна) реагують з неметалами:

7. Кислоти реагують із солями:

Нелеткі кислоти витискують леткі кислоти з їх солей:

Сильніші кислоти витискують слабкіші кислоти з розчинів їх солей:

Деякі кислоти під час нагрівання розкладаються:

2. Безоксигенові кислоти добувають розчиненням у воді сполук відповідних неметалічних елементів з Гідрогеном:

3. Оксигеновмісні та безоксигенові кислоти добувають в результаті дії на їх солі (в твердому агрегатному стані) інших кислот – сильніших або менш летких: