3. Відвідування сім’ї, контактування з батьками та дитиною

Соціальний працівник та прийомні батьки взаємодіють як партнери в ім’я

безпеки та добробуту дітей.

Зустрічі соціального працівника та прийомних батьків повинні відбуватись

щомісяця, але можуть відбуватись частіше, якщо цього вимагають потреби ди7

тини або про це просять прийомні батьки. Також слід частіше зустрічатись,

якщо прийомні батьки ще не мають досвіду, якщо дитина влаштовується впер7

ше, якщо планується перехід дитини до іншої сім’ї, якщо виникає кризова си7

туація або якщо дитина потребує спеціальної допомоги.

Рідше зустрічатись можна за обопільною домовленістю між соціальним

працівником та прийомними батьками, виходячи з характеру стосунків, які скла7

лися між ними, потреб дітей та їхніх батьків, визначених планом послуг. Ні за

яких обставин не можна зустрічатись рідше ніж один раз на два місяці.

Соціальний працівник веде щоденник роботи з прийомною сім’єю, в яко7

му фіксуються окремі проблеми та питання, що вирішуються в ході соціального

супроводу, форми соціальної допомоги прийомній сім’ї. До таких форм роботи

належать: зустріч з батьками, дитиною, телефонна бесіда з батьками, відвідан7

ня сім’ї, організація консультування спеціалістів, оздоровлення дитини тощо.

Зафіксовані моменти соціальної роботи із сім’єю дають змогу простежувати ви7

никнення та шляхи подолання кризових ситуацій у родині, крім того демонст7

рують практичну роботу соціального працівника в ході реалізації соціального

супроводу.

Ефективність соціального супроводу прийомної сім’ї підвищується за умо7

ви, якщо з прийомною дитиною щодо її проблем і потреб контактує інший

спеціаліст, ніж той, що здійснює соціальний супровід сім’ї і безпосередньо

спілкується з прийомними батьками. Такий розподіл сфер спілкування підви7

щує рівень довіри дитини, дозволяє виявити проблемні питання, які не завжди

розкриваються батькам та соціальному працівнику, котрий з ними постійно

контактує. Цей соціальний працівник повинен підтримувати постійний зв’я7

зок з дитиною, яка перебуває в прийомній сім’ї, для гарантування її безпеки та

задоволення потреб у розвитку. Його зустрічі з дитиною мають відбуватися що7

найменше один раз на місяць, а в разі потреб і частіше.

Соціальний працівник, який контактує з дитиною/дітьми, співпрацює з

соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід, у визначенні

першочергових потреб і проблем дитини.

4. Надання допомоги прийомним батька щодо розв’язання проблем

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді використовують різно7

манітні форми роботи з прийомними батьками: консультації, групи взаємодопо7

моги, тематичні тренінги, тематичні вечори, проведення організованого оздо7

ровлення сімей, в процесі якого провадиться навчання (так звані «літні школи»).

Один з напрямів реалізації соціального супроводу прийомної сім’ї –

посeрeдницька діяльність соціального працівника між прийомними батьками та

службами, які захищають права дитини, налагодження співпраці з різними фахі7

вцями для забезпечення належних умов виховання прийомної дитини в сім’ї.

За необхідності, враховуючи потреби дитини та сім’ї, соціальний праців7

ник може залучати до взаємодії представників та спеціалістів різних структур:

місцевих органи виконавчої влади; огранів опіки та піклування; служби у спра7

вах неповнолітніх; відділу реєстрації актів громадянського стану; паспортного

57

столу; територіального дитячого медичного об’єднання; територіального ме7

дичного об’єднання для дорослих; відділу освіти; служби працевлаштування;

відділу соціального забезпечення; кримінальної міліції; міжнародних та гро7

мадських організацій тощо.

5. Періодична оцінка реалізації соціального супроводу

Періодичне оцінювання ефективності діяльності прийомних сімей прово7

диться соціальним працівником із залученням представників служб у справах

неповнолітніх, органів освіти, вихователів, медичних працівників. Мета обсте7

ження – оцінювання ефективності виховання дитини у прийомній сім’ї та рівень

виконання плану соціального супроводу.

Оцінку слід проводити періодично – через 1 місяць після влаштування ди7

тини у сім’ю, через 6 місяців, 1 рік перебування дитини в прийомній сім’ї, далі

– щорічно. Термін проведення щорічної оцінки – кінець кожного календарно7

го року.

Щорічне обстеження прийомних сімей передбачає аналіз двох аспектів:

оцінювання ефективності функціонування сім’ї та оцінювання розвитку і вихо7

вання дитини у сім’ї. Для визначення фізичного розвитку та медичних показ7

ників здоров’я дитини слід отримати інформацію від дільничного педіатра.

Рівень розвитку дитини, її успіхи у навчанні визначаються соціальним праців7

ником під час зустрічі з педагогами школи або вихователями дитячого садка.

Рівень соціальної адаптації та характер взаємостосунків у сім’ї визначаються в

ході спілкування з прийомними батьками, іншими членами родини.

На підставі отриманої інформації соціальний працівник складає звіт про

ефективність виховання дитини у прийомній сім’ї та рівень виконання плану

соціального супроводу. Звіт готується в довільній формі, орієнтуючись на струк7

туру оцінювання (відповідно з базовою інформацією про дитину). Головна скла7

дова звіту –пропозиції щодо покращення ситуації в сім’ї, вирішення проблем

розвитку та виховання дитини, позиції до розробки плану соціального супрово7

ду на наступний термін.

На підставі оцінки реалізації соціального супроводу соціальний працівник

готує і подає службі у справах неповнолітніх інформацію до щорічного звіту про

стан виховання та спільне проживання дітей7сиріт та дітей, позбавлених бать7

ківського піклування, в прийомній сім’ї.