- •Лекція 1
- •2. Механіка. Основна задача механіки. Фізичні моделі у механіці (матеріальна точка, абсолютно тверде тіло).
- •3. Поступальний рух матеріальної точки (система відліку, радіус-вектор, траєкторія, шлях, переміщення). Кінематичні рівняння поступального руху. Швидкість, прискорення та його складові.
- •4. Швидкість, прискорення та його складові
- •Зв’язок лінійних та кутових параметрів руху. Кінематичні рівняння обертального руху.
- •Закони Ньютона
- •Лекція 3. Робота. Енергія. Потужність
- •Потужність
- •Лекція 04 Електростатичне поле та його характеристики
- •1. Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду замкненої системи
- •Р обота при обертальному русі.
- •Закони збереження енергії в механіці
- •2. Закон Кулона
- •3. Електростатичне поле та його напруженість. Лінії напруженості поля
- •4. Робота сил електростатичного поля по переміщенню точкового заряду
- •5. Потенціал електростатичного поля
- •6. Різниця потенціалів. Принцип суперпозиції електростатичних полів
- •7. Еквіпотенциальні поверхні
- •Лекція 05 Теорема Остроградського-Гаусса
- •Теорема Остроградського-Гауса для електростатичного поля у вакуумі
- •1. Поле рівномірно зарядженої нескінченної площини
- •2. Поле рівномірно зарядженої сферичної поверхні
- •3. Поле об'ємно зарядженої кулі
- •4. Поле рівномірно зарядженого нескінченного циліндра (нитки)
- •Лекція 06 Діелектрики в електричному полі
- •2. Поляризація діелектриків. Вектор поляризації
- •3. Лінії електричного зміщення і потік електричного зміщення.
- •Потік електричного зміщення для замкненої поверхні
- •4. Теорема Остроградського-Гаусса для електростатичного поля в діелектриці
- •5. Сегнетоелектрики, їх властивості та використання
- •Лекція 07 Провідники в електричному полі
- •Електростатична індукція
- •Електрична ємність відокремленого (самотнього) провідника
- •Конденсатори, їх типи та ємність
- •Сторонні сили. Електрорушійна сила і напруга
- •Закон Ома
- •Опір і провідність провідників
- •Робота та потужність електричного струму
- •Закон Джоуля–Ленца
- •Правила Кірхгофа для розгалужених кіл
- •Під час розрахунку складних кіл із застосуванням правил Кірхгофа необхідно:
- •Лекція 09. Магнітне поле постійного струму Загальний опис магнітного поля
- •2. Потік вектора магнітної індукції. Теорема Остроградського-Гаусса для поля в
- •Магнітний потік крізь довільну поверхню s
- •3. Закон Біо-Савара-Лапласа та приклади його застосування (визначення індукції магнітного поля прямолінійного провідника зі струмом і магнітне поле в центрі кругового струму)
- •4. Теорема про циркуляцію векторів магнітної індукції та напруженості магнітного поля
- •Лекція 10 Дія магнітного поля на рухомі заряди
- •1. Магнітне поле рухомого заряду
- •2. Дія магнітного поля на рухомий заряд. Сила Лоренца
- •3. Рух зарядженої частинки в магнітному полі
- •4. Формула Ампера
- •Робота по переміщенню контуру із струмом. Робота dА сил Ампера при даному переміщенні контуру (рис. 10.7) дорівнює сумі робіт по переміщенню провідників авс (dА1) і cda (dА2), тобто
- •Лекція 11 Магнітне поле в речовині
- •1. Магнітний момент електрона і атома
- •2. Типи магнетиків
- •Намагніченість. Магнітне поле в речовині Намагніченість – це фізична величина, яка визначається магнітним моментом одиниці об'єму магнетика:
- •Феромагнетики та їх властивості Феромагнетики
- •Е.Р.С. Індукції в нерухомих провідниках.
- •Самоіндукція
- •Індуктивність нескінченно довгого соленоїда. Соленоїд – це згорнутий в спіраль ізольований провідник, по якому протікає електричний струм. Повний магнітний потік соленоїда (потокозчеплення)
- •2. Механічні вільні гармонічні коливання, їх диференціальне рівняння та розв'язок
- •3. Енергія гармонічних коливань
- •Кінетична енергія
- •4. Електричний коливальний контур. Диференціальне рівняння власних електричних коливань та його розв'язок
- •Додавання гармонічних коливань
- •1. Метод векторних діаграм
- •2. Додавання гармонічних коливань одного напрямку
- •3. Биття
- •4. Додавання взаємно перпендикулярних гармонічних коливань. Поняття про фігури Ліссажу
- •Лекція 14 Згасаючі коливання
- •1. Згасаючі механічні коливання
- •2. Диференціальне рівняння вільних згасаючих коливань лінійної системи
- •Вимушені коливання
- •Електричні коливання. Електричний коливальний контур Згідно з законом Ома
- •Лекція 15 Вимушені коливання
- •1. Вимушені механічні коливання, диференціальне рівняння і його розв'язок. Характеристики вимушених коливань (частота, амплітуда, фаза)
- •3. Вимушені електромагнітні коливання, диференціальне рівняння і його розв'язок і характеристики
- •4. Електричний резонанс і його використання в техніці
- •Резонанс напруг – це явище різкого зростання амплітуди сили струму в контурі при збігу циклічної частоти зовнішньої змінної напруги з власною частотою 0 коливального контура.
2. Механіка. Основна задача механіки. Фізичні моделі у механіці (матеріальна точка, абсолютно тверде тіло).
Механіка – розділ фізики про найпростішу форму руху - механічний рух, взаємодії, рівновагу тіл (під тілом розуміється будь-яке фізичне тіло, об’єкт). Область застосування механіки представлена на рис.2.1 (˜1026 м видима область Всесвіту)
Рис.2.1
Класична механіка грунтується на на законах Ньютона. У класичній механіці розглядаються рухи макроскопічних тіл, швидкості яких малі порівняно із швидкістю світла у вакуумі с=3·108 м/с. Такі рухи називають нерелятивістськими рухами. Макроскопічні тіла – це тіла, які складаються з дуже великої кількості атомів і молекул.
Релятивістська механіка – це механіка матеріальних обєктів, що рухаються зі швидкостями близькими до швидкості світла у вакуумі. Закони релятивістської механіки описуються спеціальною теорією відносності і справедливі при будь-яких швидкостях аж до с=3·108 м/с.
Рух мікрочастинок (атомів, протонів, електронів та ін.) описується законами квантової механіки. Мікрочастинки мають двоїсті корпускулярно-хвильові властивості із-за яких виникають невизначеності положення у просторі і швидкості мікрочастинки в даний момент часу. Тому закони квантової механіки мають імовірнісний характер. Квантова механіка поділяється на нерелятивістську та релятивістську.
За підходом до вивчення механічних рухів механіку поділяють на кінематику, динаміку, статику. У кінематиці розглядають рух незалежно від причин, який зумовили цей рух. У динаміці вивчають механічні взаємодії тіл, які спричиняють рух або приводять до зміни механічного стану тіл. У статиці розглядають умови рівноваги тіл.
Основна задача механіки полягає у визначенні положення тіла і його швидкості у будь-який момент часу за відомими початковими умовами.
Механіка для опису руху тіл залежно від умов конкретних задач використовує різні фізичні моделі. Найпростішою такою моделлю є матеріальна точка. Матеріальна точка – це тіло, яке має масу, але розмірами, якого в даній задачі можна знехтувати. Це абстрактне поняття, що спрощує розв’язок практичних задач.
Якщо довільне макроскопічне тіло мисленно розділити на малі взаємодіючі між собою частини, кожна з яких може розглядатися як матеріальна точка (МТ), то вивчення руху такої системи тіл зводитимесь до вивчення системи МТ. В механіці спочатку вивчають рух однієї МТ, а потім переходять до вивчення руху системи МТ.
При взаємодії, тіла можуть змінювати свою форму та розміри- деформуватися. Тому в механіці є ще одна модель – абсолютно тверде тіло.
Абсолютно тверде тіло (ТТ)– це тіло, яке ні при яких умовах не може деформуватися і при всіх умовах відстань між двома точками (частинками) такого тіла залишається постійною.
3. Поступальний рух матеріальної точки (система відліку, радіус-вектор, траєкторія, шлях, переміщення). Кінематичні рівняння поступального руху. Швидкість, прискорення та його складові.
Кінематика - розділ механіки, який вивчає геометричні властивості механічного руху тіл – встановлює зв’язок між просторовими характеристиками руху і часом без урахування взаємодій між тілами та їх інертності.
Механічний рух відбувається у просторі і часі. Тому основними поняттями фізики є простір і час. Простір - виражає відокремленість об’єктів та їх протяжність. Простір при великих гравітаційних полях викривляється (підтведжуєтья дослідом). На Землі з великим ступенем точності можна використовувати евклідову геометрію. Для викривлених просторів потрібно користуватися іншими геометріями (Лобачевського-Больяі, Рімана). Час – характеризує послідовність існування явищ і відокремленість різних стадій розвитку, тривалість, періодичність та швидкість процесів. В класичній механіці простір і час абсолютні - не залежні від матеріальних об’єктів. Абсолютний простір – безмежна порожнеча, нерухома і проникна, безперервна і однорідна у всіх напрямках (ізотропна). Абсолютний час – безвідносний до будь-чого зовнішнього, безперервний і однорідний, плине рівномірно в одному напрямі від минулого до майбутнього. З розвитком науки уявлення про простір і час змінилися. За теорією відносності Ейнштейна простір і час відносні, пов’язані між собою і рухом матерії. Матерія , рух , простір і час розглядаються як одне ціле.
Будь-який рух ТТ можна представити як комбінацію поступального і обертального рухів. Поступальний рух – це рух, при якому будь-яка пряма жорстко звязана з рухомим тілом (МТ) залишається паралельною своєму початковому положенню.
Оскільки рух відбувається у просторі і часі, для опису руху МТ потрібно знати, в яких місцях простору ця МТ перебувала і в які моменти часу вона проходила те, чи інше положення. Положення МТ визначається по відношенню до будь-якого довільно вибраного тіла, яке називають тілом відліку. З тілом відліку зв’язується система відліку. Система відліку – це сукупність системи координат і синхронизований годинник, які зв’язані з тілом відліку.
Способи задання положення МТ в просторі:
Координатний. В декартовій системі координат положення , наприклад т.А в даний момент часу характеризується координатами x,y,z (рис.3.1). при цьому х(t) , y(t), z(t)
2)
Векторний за
допомогою радіус-вектора
(t),
проведеного із початку координат в дану
точку (рис.3.1),
Рис.3.1
(1)
або
через одиничні вектори – орти
(2)
При русі МТ її координати з часом змінюються. В загальному випадку її рух визначається скалярними рівняннями
(3)
які є еквівалентними рівнянню
(4)
Рівняння (3) і (4) називаються кінематичними рівняннями руху МТ.
Кінематика МТ
Траєкторія руху МТ- це лінія , яку описує МТ, рухаючись в просторі. Залежно від форми траєкторії рух може бути прямолінійним або криволінійним. Рівняння траєкторії руху МТ отримують, виключивши з рівнянь (3) і (4) час t.
Розглянемо
рух МТ вздовж довільної траєкторії
рис.3.2. Відлік часу почнемо з моменту,
коли МТ перебувала в т.А. Довжину ділянки
траєкторії АВ, пройденого МТ від моменту
початку відліку часу, називають довжиною
шляху
ΔS, яка є скалярною функцією часу ΔS=S(t).
Вектор
проведений із початкового положення
рухомої МТ в положення її в даний момент
часу (приріст радіус-вектора МТ за
розглядуваний проміжок часу), називається
переміщенням. Тобто переміщення
- це вектор , який з’єднує початкове і
кінцеве положення МТ і характеризує
зміну її положення в просторі з часом.
Рис.3.2
При
прямолінійному русі вектор переміщення
співпадає з відповідною ділянкою
траєкторії і модуль переміщення
дорівнює пройденому шляху.
