Дослід 2 Дослідження рівня спостережливості

Мета дослідження: встановити рівень розвитку спостережливості.

Матеріал і обладнання: дві нескладні по сюжету і кількості деталей картинки, однакові майже у всьому, окрім заздалегідь передбачених малопомітних десяти відмінностей. Ці відмінності полягають у відсутності або іншому розташуванні якої-небудь деталі на одній з картинок в порівнянні з іншою; окрім картинок потрібний папір для запису, ручка і секундомір.

Процедура дослідження

У дослідженні спостережливості може брати участь один випробовуваний або група за умови, що картинки достатніх для зорового сприйняття розмірів і їх можна вивісити на дошці або стіні.

Обидві картинки пред'являються випробовуваним одночасно протягом 60 с.

Інструкція випробовуваному. "Вам будуть пред'явлено дві картинки. Уважно подивіться на них і знайдіть, в чому їх відмінність. Час для сприйняття картинок обмежений однією хвилиною. Після сигналу "Стоп!" картинки будуть прибрані, а Ви запишіть на папері ті відмінності, які в картинках відмітили. Якщо все зрозуміло, тоді почнемо!"

Після експонування картинок і запису знайдених відмінностей випробовуваного просять дати звіт. З самозвіту потрібно дізнатися, чи добре було видно деталі картинок, чи задоволений випробовуваний результатами своєї спостережливості.

Обробка і аналіз результатів

Мета обробки результатів – отримання коефіцієнта спостережливості. Для цього експериментатор підраховує кількість правильно вказаних відмінностей і з цієї кількості віднімає кількість помилково вказаних, тобто неіснуючих відмінностей. Отримана різниця ділиться на число фактично наявних відмінностей, тобто на 10.

Аналіз результатів здійснюється шляхом порівняння отриманого коефіцієнта спостережливості з максимально можливим, тобто з одиницею. Чим ближче коефіцієнт до 1,0, тим вище рівень спостережливості випробовуваного. Коефіцієнт, що знаходиться в межах 0,5 – 0,9, свідчить про середній рівень спостережливості. Якщо він менше 0,5 – спостережливість випробовуваного погана або слабка.

Спостережливість піддається розвитку, для цього її потрібно тренувати. Можна розробити програму розвитку, підібравши спеціальні вправи для поліпшення спостережливості. Головним моментом в таких вправах повинне стати вирішення завдань знаходження якомога більше ознак предметів, явищ після їх короткочасного сприйняття.

Дослід 3. Дослідження пізнавального контролю при сприйнятті

Мета дослідження: визначити властивості пізнавального контролю при його впливі на процес зорового сприймання.

Матеріал і обладнання: три таблиці, кожна розміром в стандартний лист паперу. На першій таблиці чітко написані слова, що позначають назви чотирьох основних кольорів: червоний, синій, зелений, жовтий. На другій таблиці намальовані різнокольорові зірочки тих же основних кольорів. На третій – написані назви кольорів, але чорнила, якими ці назви написані, не відповідають назві кольору. Слово "червоний" написане жовтим чорнилом, слово "синій" – зеленими і тому подібне У устаткування входить секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження складається з трьох дослідів, перед кожним з яких випробовуваному дається відповідна інструкція.

Дослід №1

Перед початком досліду випробовуваному дають таку інструкцію: "Щонайшвидше прочитайте слова на таблиці, яка Вам буде пред'явлена. Час читання слів контролюється секундоміром. Якщо все зрозуміло і немає питань, приготуйтеся читати слова. Почали!"

Після команди "Почали!" експериментатор пред'являє першу таблицю і фіксує час читання слів випробовуваним.

Дослід №2

Другий дослід проводять безпосередньо після закінчення першого.

Інструкція випробовуваному до другого досліду: "Вам буде пред'явлена таблиця із зображенням зірочок. Щонайшвидше назвіть колір цих зірочок. Приготуйтеся. Почали!"

Час відповіді випробовуваного експериментатор фіксує так само, як і в першому досліді.

Дослід №3

Третій дослід проводять відразу після другого досвіду.

Інструкція випробовуваному до третього досліду. "Вам буде пред'явлена таблиця з написаними на ній словами-назвами. Щонайшвидше назвіть колір чорнил, якими написані ці слова. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся. Почали!"

Слід за інструкцією випробовуваному показують третю таблицю і фіксують час, за який він встигає назвати колір чорнил, якими написані ці слова.

Обробка результатів

Результатами даного дослідження є показники часу виконання випробовуваним завдань кожного досвіду: T1, T2 і Т3.

Для визначення впливу пізнавального контролю на зорове сприйняття потрібно вирахувати величину показника інтерференції по формулі:

П = Т3 – T2

де Т3 і T2 – показники часу виконання завдань відповідних дослідів.

Аналіз результатів

Пізнавальний контроль при зоровому сприйнятті складає умову виконання завдань спостереження. Його функціонування робить сприйняття довільним і наближає перцептивні процеси до мисленнєвих.

Пізнавальний контроль, що актуалізується в даному дослідженні, необхідний для подолання інтерференції зорового сприйняття першого досвіду, в якому випробовуваний читав слова, і другого досвіду, в якому він називав колір зірочок. Чим більше різниця часу виконання випробовуваним третього і другого дослідів (П), тим більше інтерференція. Отже, тим більше виражена вузькість, ригідність пізнавального контролю при сприйнятті. Навпаки, чим ближче показник "П" до нуля, тим гнучкіше вплив пізнавального контролю.

Величина показника пізнавального контролю залежить від часу виконання дослідів. Якщо випробовуваний не був в стані готовності по команді "Почали!" виконувати завдання другого досвіду по інструкції, то показник "П" може бути близьким до нуля, у разі такої готовності в третьому досліді. Нарешті, якщо П виявляється із знаком мінус, тобто час третьої серії (Т3) менше часу виконання другого досвіду (T2), це означає, що випробовуваний не дотримувався вказівок експериментатора називати колір зірочок "щонайшвидше". В цьому випадку дослідження потрібно повторити.

Додатковим способом, що дозволяє встановити причину "відхилення" показника в мінусову сторону, може стати порівняння часу виконання випробовуваним першого і другого дослідів.

Показник інтерференції, тобто впливи, відображає незалежність мовної функції і зорового сприйняття. При виявленні ригідності потрібно досліджувати властивості мислення і розробити комплекс розвиваючих вправ, що дозволяють змінити когнітивний стиль особи.