6.2. Колективні договори та охорона праці.

Важливе значення у правовому забезпеченні охорони праці на підприємстві, в установі, організації належить колективному договору.

Таблиця №5

зміст колективного договору

за видом положень договору

• інформативні

• нормативні

• зобов’язальні

за сферою правового регулювання

• конкретизація централізованих норм

• заповнення прогалин у правовому регулюванні

• встановлення положень, що передбачають пільги і т.і. у більшому розмірі чи у інші випадки, ніж це передбачено у чинному законодавстві

за видом питань, що регулюються

• змін в організації виробництва і праці;

• режиму роботи, тривалості робочого часу і часу відпочинку;

• форми і системи оплати праці;

• гарантій, компенсацій, трудових та соціально-побутових пільг;

• участі найманих працівників у використанні прибутку підприємства;

• охорони праці;

• умов та гарантій діяльності профспілкових організацій;

• інших питань.

Зобов’язання сторін колективного договору з питань охорони праці передбачають систему інженерно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, їх доведення до нормативних, запобігання виникненню виробничого травматизму і професійних захворювань, зменшенню факторів шкідливого впливу на організм працюючих та скорочення кількості робочих місць з шкідливими та важкими умовами праці, зростання культури виробництва. У колективному договорі доцільно визначати розмір коштів та заходи з охорони праці, на які вони можуть спрямовуватися.

Зобов’язання роботодавця полягають у запровадженні ефективної системи управління охороною праці шляхом створення відповідних служб, які забезпечують комплексне вирішення питань з охорони праці, усунення причин, що приводять до нещасних випадків, у тому числі і виведення з експлуатації будівель та споруд, що перебувають в аварійному стані, проведенні лабораторних досліджень умов праці на їх відповідність встановленим нормативам, стимулюванні запровадження у виробництво екологічно чистих технологій та створення безпечних умов праці. У колективному договорі передбачається періодичність проведення атестації робочих місць за умовами праці

Зобов’язання роботодавця включають своєчасне забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту, проведення навчання з питань охорони праці та обов’язкового медичного огляду, забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою солоною водою, знешкоджуючими і змиваючими засобами, надання інших пільг. Колективний договір може включати зобов’язання, що спрямовані на встановлення додаткових пільг в організації охорони праці для окремих категорій працівників, створення належних умов праці інвалідів, неповнолітніх працівників, поліпшення умов праці жінок, їх побутового та медичного обслуговування на виробництві, вивільнення жінок з важких, шкідливих робіт та нічних змін.

Зобов’язання найманих працівників випливають зі змісту обов’язку кожного працівника виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці. Працівники зобов’язують співпрацювати з роботодавцем та представниками сторін щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, вживати посильні заходи з метою ліквідації виробничої ситуації, що загрожує життю і здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу, виконувати вимоги правил поводження з машинами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, дбати про особисту безпеку і здоров’я.

У колективному договорі необхідно передбачити механізм економічного стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів підвищення безпеки та поліпшення умов праці.

Сторони колективного договору можуть передбачити й інші пільги та гарантії у сфері охорони праці. Наприклад, гарантії, що надаються для осіб, які приймають безпосередню участь в управлінні охороною праці, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, членів комісії з питань охорони праці підприємства.

У колективному договорі сторони встановлюють гарантії та пільги у сфері охорони праці як на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, так і можуть передбачити більш вищі або додаткові.

Структура колективного договору визначається сторонами самостійно. Доцільно у його змісті виділяти окремий розділ “Охорона праці”. В якості додатків до колективного договору можуть долучатися:

• Комплекс заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій,

• Перелік професій і посад працівників, яким видається безплатно спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту,

• Перелік професій і посад, яким видається безоплатно молоко або рівноцінні йому харчові продукти, лікувально-профілактичне харчування,

• Перелік професій і посад працівників, яким видається безплатно мило, миючі та знешкоджуючі засоби,

• Перелік виробництв, цехів, професій і посад, зайняття яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість.

Сторони колективного договору можуть визначити й інші умови з охорони праці, але вони повинні дотримуватися вимоги законодавця щодо заборони погіршення правового становища працівника, порівняно з чинним законодавством.

Таблиця №6

ЗМІСТ КОЛЕКТИВНОГО ДОГОВОРУ: ОХОРОНА ПРАЦІ

• комплекс заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці;

• обсяги та джерела фінансування заходів з охорони праці;

• заходи заохочення та інші види економічного стимулювання;

• гарантії та компенсації: усім працівникам; працівникам, що працюють у шкідливих і важких умовах праці; працюючим жінкам, неповнолітнім, особам з пониженою працездатністю; уповноваженим найманими працівниками з питань охорони праці;

• інші питання

1

2 Ратифіковані Україною 19.10.1973 р.

3 Ратифікована Україною 07.04.1969 р.

4 Ратифікована Україною 03.09.1981 р.

5 Ратифікована Україною 27.09.2001 р.

6 МОП має статус спеціальної установи ООН і є відповідальною за діяльність у галузі міжнародних трудових і соціальних проблем. Вона створена у 1919 році. Структура МОП включає: Міжнародну конференцію праці (Генеральну конференцію МОП), Адміністративну раду та Міжнародне бюро праці (МБТ).

7 Станом на 1999 рік МОП прийняла 182 конвенції та 190 рекомендацій // Див.: Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1999 рр. У двох томах. – Міжнародне бюро праці, 1999. – 1559 с.

8 Більш детальнішу інформацію див. у Додатку “Перелік основних конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці з питань охорони праці”.

9 Рада Європи – створена у 1949 році як регіональна організація європейських держав. Україна приєдналася до Статуту Ради Європи 31 жовтня 1995 р.

10 Європейський Союз створено на основі Європейського об’єднання вугілля і сталі (1951 р.), Європейського Співтовариства з атомної енергії (1957 р.) та Європейського Економічного Співтовариства (1957 р.) шляхом об’єднання цих організацій у 1957 році. У 1992 році прийнято Маастрихтські угоди, якими завершено процес юридичного оформлення ЄС.

11 8 грудня 1991 року керівниками Білорусії, України та Росії прийнята Угода про створення Співдружності Незалежних Держав. Україна ратифікувала цю угоду 10 грудня 1991 року. 14 лютого 1992 року керівники Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменії, Узбекистану та України підписали Декларацію про дотримання принципів співробітництва в рамках Співдружності Незалежних Держав.

12 Європейська соціальна хартія прийнята в м. Турині 18.10.1961 р. і переглянута у м. Страсбурзі 03.05.1996 р. Україна підписала Європейську соціальну хартію 02.05.1996 р., а Європейську соціальну хартію (переглянуту) – 07.05.1999 р.

13 Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 р. за № 132; Рекомендації Держнаглядохоронпраці щодо застосування “Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 р. за № 132”; Положення про розробку інструкцій охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 р. за № 9.