- •1. Комплексне вивчення людини - теоретична основа практичного вирішення проблем розвитку людини
- •2. Основні етапи та особливості розвитку наук про людину
- •3. Структура людинознавства
- •4. Сучасні погляди на предмет психології
- •5. Підготовка практичних психологів
- •Тема 2. Структура та основні проблеми прикладної психології
- •1. Сучасна система психології як науково-практична сфера суспільної діяльності
- •2. Специфіка і взаємозв'язок наукової, практичної та побутової психології
- •3. Структура і завдання прикладної психології
- •4. Перспективи розвитку прикладної психології. Національна система соціально-психологічної служби.
- •Тема 3. Міжнародні та регіональні документи про права людини
- •1. Забезпечення прав людини як умова іі самовдосконалення
- •2. Основні групи прав людини, що фіксуються документами оон
- •3. Регіональні угоди про права людини
- •4. Документи про права дитини
- •Тема 4. Законодавчі акти україни про соціально-психологічну службу
- •1. Основні положення Концепції про Національну систему соціально-психологічної служби України
- •2. Законодавча та правова база психологічної служби в галузі освіти
- •3. Порядок атестації практичних психологів освіти
- •4. Специфіка нормативної та правової бази психологічної служби у інших сферах суспільної практики
- •Модуль 2. Професія практичного психолога та її особливості в різних сферах суспільної практики Тема 5. Характеристика професії практичного психолога
- •1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика практичного психолога
- •2. Освітньо-професійна програма підготовки практичного психолога
- •3. Система типових функцій і задач практичного психолога
- •4. Уміння практичного психолога
- •5. Обов'язки і права практичного психолога
- •Тема 6. Особистість практичного психолога
- •1. Критерії професійної придатності практичного психолога
- •2. Модель особистості практичного психолога
- •3. Вміння спілкуватися з клієнтом - стрижнева спеціальна здібність практикуючого психолога
- •4. Етичний кодекс практичного психолога
- •5. Формування особистості практикуючого психолога у внз
- •Тема 7. Психологічна служба промислових підприємств та організацій малого бізнесу
- •1. Специфіка змісту діяльності, завдань та функцій психологічної служби на підприємстві
- •2. Характеристика досвіду роботи психологічної служби підприємства
- •3. Психологічна служба організацій малого бізнесу
- •Тема 8. Психологічна служба системи освіти
- •1. Історія розвитку шкільної психологічної служби (шпс)
- •2. Роль шпс у вирішенні проблем школи
- •3. Специфіка змісту діяльності, завдань та функцій психологічної служби системи освіти
- •4. Структура, напрямки та форми діяльності шкільної психологічної служби в Україні
- •Модуль 3. Види діяльності практичного психолога Тема 9. Основні види діяльності соціально-психологічної служби: просвітницько-пропагандистська, профілактична
- •1. Основні цілі та види діяльності практичного психолога. Взаємозв'язок видів та напрямів діяльності практичного психолога
- •2. Просвітницько-пропагандистська робота практичного психолога
- •3. Профілактична робота практичного психолога
- •Тема 10. Основні види діяльності соціально-психологічної служби: психологічне консультування
- •1. Специфіка, мета і завдання психологічного консультування
- •2. Принципи й умови психологічного консультування
- •3. Види психологічного консультування
- •4. Інтерв'ю як основний метод психоконсультування
- •Тема 11. Основні види діяльності соціально-психологічної служби: психодіагностична робота і психологічна корекція
- •1. Психодіагностична робота практичного психолога
- •2. Поняття психокорекції, її мета та завдання
- •3. Способи і прийоми психологічної корекції
- •4. Особливості психокорекції з дітьми
- •Тема 12. Загальна характеристика психотерапії як складової практичної психології
- •1. Поняття психотерапії. Її специфіка, мета та завдання
- •2. Загальна характеристика психологічних моделей психотерапії
- •3. Групова психотерапія. Поняття психотерапевтичної групи
- •Тема 13. Характеристика основних напрямів психотерапії
- •1. Психодинамічний напрям
- •2. Біхевіоральна (поведінкова) психотерапія
- •3. Гуманістичний напрям психотерапії
- •4. Когнітивний напрям психотерапії
4. Інтерв'ю як основний метод психоконсультування
Основним методом психологічного консультування, за Г. С. Абрамовою, є інтерв'ю. Інтерв'ю - це метод психологічного консультування, воно є ситуацією прийняття психологом професійних рішень стосовно проблеми клієнта. Воно спрямоване на те, щоб в процесі обговорення різноманітних тем зробити більш динамічним ставлення людини до різних властивостей її психічної реальності. Інтерв'ю пропонує здійснення впливу за допомогою запитань і спеціальних завдань, які розкривають активні та потенційні можливості іншої людини.
Зазвичай описують покрокову модель інтерв'ю :
1 крок - "Привіт" - стадія інтерв'ю, на якій відбувається структурування, досягнення взаєморозуміння. Триває перша стадія від кількох секунд до десяти хвилин і завершується досягненням між клієнтом і психологом відповідності позицій. На цій стадії психолог демонструє клієнтові свою позицію у взаємодії.
Консультант стосовно клієнта може займати такі позиції:
- позиція "над клієнтом", коли мудрий, досвідчений, сильний консультант простягає руку допомоги слабкому, дезадаптованому, недосвідченому клієнту;
- позиція "на рівних", коли зникла дистанція між консультантом і клієнтом, консультування приймає форму буденної розмови;
- позиція "радника", за якої консультант виступає в ролі особи більш компетентної у проблемі клієнта і допомагає йому розібратися в ній.
Остання позиція консультанта є найбільш ефективною. Вона відповідає зазначеним принципам та характеризується відсутністю оцінок, відмовою від прямого виховного тиску, створенням атмосфери довіри, співчуття і доброзичливості.
У процесі консультування позиція психолога може змінюватися.
2 крок - "У чому проблема?". Ця стадія інтерв'ю розпочинається зі збору інформації про контекст теми, відбувається виділення проблеми, розв'язується питання про ідентифікацію потенційних можливостей іншої людини.
3 крок - "Чого ви прагнете досягти?". На цій стадії психолог кваліфікує запит клієнта, орієнтуючись на будову його психічної реальності й її можливу модальність. Відбувається формулювання проблеми для клієнта і визначення вектора бажаних змін у проблемі клієнта.
4 крок - "Що ще можна зробити?". Це стадія, на якій відбувається пошук альтернативних рішень.
5 крок - "Чи будете ви це робити?" полягає в узагальненні всіх попередніх кроків й у переході від навчання до дії. Психолог докладає зусиль для зміни думок, дій і почуттів клієнта в його повсякденному житті, поза ситуацією інтерв'ю.
Тема 11. Основні види діяльності соціально-психологічної служби: психодіагностична робота і психологічна корекція
1. Психодіагностична робота практичного психолога.
2. Поняття психокорекції, її мета та завдання.
3. Способи і прийоми психологічної корекції.
4. Особливості психокорекції з дітьми.
1. Психодіагностична робота практичного психолога
Психодіагностична робота практичного психолога - це одне з найскладніших напрямків та форм діяльності практичного психолога, яке потребує спеціальної підготовки та сформованості діагностичних, прогностичних та організаторських вмінь спеціаліста-психолога. Психодіагностика може реалізовуватися як самостійна форма роботи (психологічна експертиза), так і входити як структурна складова у психокорекцію та психоконсультування.
Психодіагностика передбачає обстеження психіки індивіда (або соціально-психологічних характеристик соціальної групи) за допомогою спеціальних методик з метою встановлення психологічного діагнозу.
Психологічний діагноз - це опис індивідуальних особливостей психіки конкретної людини (або соціально-психологічних особливостей конкретної соціальної групи).
Для психодіагностичного обстеження використовують психо-діагностичні методи, тобто дослідницькі методи психологічної науки. Особливістю психодіагностичних методів є їх вимірювально-дослідницька спрямованість, що й забезпечує кількісну та (або) якісну оцінку явища, яке вивчається. Основними вимогами до психодіагностичних методів є:
а) стандартизація інструментарію, в основі якої лежить поняття норми;
б) надійність і валідність інструментарію;
в) жорстка регламентація процедури обстеження. Психодіагностичні методи конкретизуються у трьох основних
діагностичних підходах, які практично охоплюють все різноманіття діагностичних методик:
1. "Об'єктивний" підхід - діагностика здійснюється на уснові успішності (результативності) і способу (особливостей) виконання діяльності. Це переважно тести особистості та тести інтелекту, а також тести спеціальних здібностей та тести досягнень.
2. "Суб'єктивний" підхід - діагностика здійснюється на основі даних, які повідомлює про себе досліджуваний, самоописів особливостей особистості, поведінки в конкретних ситуаціях. Це різноманітні опитувальники.
3. "Проективний" підхід - діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії з нейтральним, ніби безособовим матеріалом, який в силу його певної невизначеності стає об'єктом проекції. Це різноманітні проективні методики дослідження особистості.
Психодіагностичне обстеження може проводитися у індивідуальній та груповій формі. Вибір форми психодіагностичного обстеження залежить від мети та методик, які використовуватиме практичний психолог.
Індивідуальне обстеження передбачає роботу практичного психолога з людиною впродовж визначеного терміну. При груповому обстежені кожна людина отримує бланк відповіді та стимульний матеріал. Розміщення людей в приміщенні при груповому психодіагностичному обстеженні повинно забезпечувати необхідні умови для зосередженої роботи.
Перевагами індивідуального психодіагностичного обстеження є можливість отримувати додаткову інформацію, оскільки практичний психолог може спостерігати за процесом роботи людини під час діагностики, її поведінкою, емоційними реакціями на завдання тощо.
Перевагами групового психодіагностичного обстеження є економія часу на обстеження значної групи осіб. Але через це страждатиме точність і якість отримуваної інформації. Тому, як правило, після групового психодіагностичного обстеження застосовується індивідуальне психодіагностичне обстеження для уточнення даних.
Процедура психодіагностичного обстеження передбачає реалізацію трьох етапів:
а) збір даних відповідно до задачі дослідження;
б) обробка та інтерпретація отриманих даних;
в) постановка діагнозу або прогнозу.
Якщо деталізувати ці основні етапи процедури психодіагностичного обстеження, то ми отримуємо такий покроковий її опис :
1. 3апит, завдяки якому формулюється мета обстеження.
2. 3бір анамнезу - відомостей про особливості розвитку до моменту обстеження. Можливо збір інформації про обстежуваного у батьків, педагогів, колег по роботі та керівництва. Спостереження за обстежуваним у різних ситуаціях.
3. Складання програми психодіагностичного обстеження, яка повинна містити мету, перелік методик діагностики, обладнання, опис умов та режиму обстеження.
4. Встановлення психологічного контакту з обстежуваним.
5. Реалізація програми писхологічного обстеження з фіксацією результатів у протоколі.
6. Обробка результатів обстеження.
7. Первинна інтерпретація результатів окремо за кожною методикою.
8. Цілісна інтепретація результатів, за якої беруться до уваги відомості з анамнезу та спостережень.
9. Складання психологічного діагнозу, який крім опису індивідуальних даних психіки людини повинен містити аналіз психологічних механізмів виникнення і прояву її проблем та рекомендації щодо форми і змісту допомоги, якої потребує людина.
Підвищити ефективність психодіагностичного обстеження можна реалізовуючи такі принципи :
o добровільність участі у психодіагностичному обстеженні та зацікавленість ним;
o забезпечення фізичного та психологічного комфорту під час психодіагностики;
o емпатійне ставлення психолога до клієнта;
o всебічність та комплексність діагностики;
o врахування індивідуально-типологічних особливостей досліджуваного: динаміки втомлюваності, темпу діяльності, інтересів, контактності, властивостей темпераменту тощо;
o підтримка позитивної мотивації впродовж психодіагностичного обстеження.
