Тема 13. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою

Навчальна мета: з’ясувати причини й наслідки циклічного характеру економічного розвитку й безробітті, методах державного регулювання економіки.

Раціональна – зайнятість, яка має місце в суспільстві з урахуванням доцільності перерозподілу та використання трудових ресурсів, їх статевої, вікової та освітньої структури.

Ефективна – здійснюється відповідно до вимог інтенсивного типу відтворення та критеріїв економічної доцільності й соціальної результативності, зорієнтована на скорочення ручної, непрестижної, важкої праці.

Розрізняють основну й спеціальну форми. Основна - регулюється трудовим законодавством і типовими правилами внутрішнього розпорядку щодо різних категорій працівників. Спеціальні - здійснюються відповідно до спеціальних правових норм (робота вдома, за сумісництвом, і т. ін.).

Безробіття. Альтернативні трактування причин і форм. Протилежною стороною ринку PC є безробіття. Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

Альтернативні трактування причин безробіття:

1. Класична школа – високий рівень з/пл.

2. Мальтус – швидке зростання населення.

3. Маркс – зростання органічної будови капіталу (нагромадження капіталу).

1. Кейнс – недостатній попит на товари та послуги, що зумовлене схильністю людей до заощадження та недостатніми стимулами до інвестицій.

2. Сучасні теорії – глибокі структурні зрушення в економіці, спади і кризи, постійний розвиток НТР.

Форми безробіття:

Фрикційна – пов'язана з пошуками та очікуваннями роботи тих, хто або загубивши колишнє місце роботи, або бажає його змінити на вище оплачуване, або шукає її вперше.

Структурна – пов'язана із зміною структури загального попиту на PC через зміни в споживчому попиті і технології. PC повільно реагує на зміни, потрібна перепідготовка або зміна місця проживання.

Циклічна – виникає через економічний спад.

Інституціональна – викликана змінами в гарантованому мінімумі з/пл, у законах, звичаях.

Технологічна – виникає в результаті вивільнення PC у зв'язку із введенням нових технологій.

В умовах сучасного НТП здійснюються постійні структурні зміни, тому частина робітників змінює професію та місце роботи ( для цього робітник повинний або підвищити кваліфікацію, або змінити професію). Ця частина незайнятих робітників потрібна для розвитку народного господарства. Цей необхідний резерв PC створює природній рівень (норму) безробіття. Вона дорівнює фрикційній і структурній, або фрикційній і добровільній (3-7%).

Зайнятість вважається повною, якщо безробіття не перевищує природного рівня.

Забезпечення зайнятості має спиратися на комплекс державних гарантій, який передбачає: добровільність праці та вибір діяльності, захист від незаконного звільнення, виплату вихідної допомоги і збереження середньої зарплати в передбачених законодавством умовах, безплатне володіння.

Вона характеризується передусім посиленням його соціальної спрямованості. Це потребує пріоритетного спрямування результатів розвитку господарства на задоволення соціальних потреб суспільства.

Головні завдання – поліпшення використання всіх чинників зростання.

Циклічність як загальна закономірність розвитку економіки.

Економіка розвивається циклічно: підйом, криза, депресія, пожвавлення.

Циклічні коливання мають синхронний характер, відбуваються зі сталою послідовністю й, як правило, у чітко визначених часових межах. Це дає можливість розглядати циклічність як загальну закономірність економічного розвитку.

Неприпустимо спрощено підходити до розвитку аналізу економічного циклу. Криза несе на собі як руйнівну, так і конструктивну функцію (є необхідною ланкою економічного оновлення, інструментом формування нової системи структурних зв'язків, найважливішою умовою самовдосконалення господарського механізму).

У розвитку економіки кризи виконують функцію специфічного інструментарію подолання диспропорцій, що виникли, і відновлення порушеної рівноваги. Однак, це не дає підстав стверджувати, що циклічність економічного розвитку неминуче містить кризи як невід'ємний елемент. Порушена рівновага може відновлюватись і еволюційно – без яскраво виражених кризових спадів (антициклічна політика).

З урахуванням тривалості розрізняють короткочасні (короткі) – 3-4 роки, середні – 7-11 років і великі – 40-60 років економічні циклі.

Типи циклів розрізняють також з неоднозначної матеріальної основи їхнього розвитку й характеру впливу на економічні процеси.