Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата

Навчальна мета: з’ясувати економічні закони виробництва й нагромадження капіталу, причини соціально-економічної нерівності в суспільстві ринкової економіки на базі марксистської теорії додаткової вартості й альтернативних теорій про джерела й механізми одержання доходу, збільшення багатства.

При вивченні даної тими слід перш за все вияснити походження й сутність капіталістичних виробничих відношень, які знаходять своє вираження в категорії доданої вартості, уяснити історичний зв'язок між поясненням товарного виробництва, грошей та капіталу, а також процес перетворення грошей у капітал, як самозростаючу вартість: Д – Т – Д*.

З’являється питання – де джерело самозростання вартості, тому що збільшення вартості (Д*) повинне здійснюватися на основі закону вартості, тобто принципу еквівалентного обміну між двома сторонами; роботодавця та найманим робітником.

При підготовці до семінару студенти повинні звернутися до роботи К.Маркса, т. 1 "Капітал". Вияснити сутність робочої сили та умови її перетворення в товар, показати специфіку цього товару, особливості споживчої вартості товару та його вартості.

На основі вивчення першого тому "Капітал", студент повинен прийти до висновку, що споживча вартість робочої сили, її користь полягає в тому, що вартість, яка утворюється працею робітника та вартість робочої сили не одне й теж, що найманий робітник виробляє своєю працею на протязі робочого дня вартість, яка більше величини вартості його робочої сили. Ця нова вартість називається додана вартість. Перетворення робочої сили в товар – результат розвитку суспільства. Умови перетворення такі: 1) юридична воля власника робочої сили; 2) власник робочої сили має бути позбавлений засобів виробництва й засобів існування.

Робоча сила – особливий специфічний товар, який має вартість й споживчу вартість. Таким чином, категорії капітал і наймана праця органічно пов'язані між собою, водночас характеризують складні відносини, які виникають і функціонують між власниками капіталу й власниками робочої сили. "Капітал не річ, відношення: суспільне, належне, певне й історичне, формалізація суспільства, яку представлене в речі й надає цій речі специфічного суспільного характеру."

Важливе місце в темі посідає тлумачення сутності заробітної плати,студент повинен самостійно оцінити теорію заробітної плати К. Маркса, як "перерозчинена форма вартості або ціни робочої сили". Завершуючи вивчення тими розгляньте структуру промислового капіталу, постійний і змінний капітал, додаткову вартість, форми, норми й масу додаткової вартості. Частина робочого дня, протягом якої найманий робітник створює вартість, що дорівнює вартості його робочої сили, – необхідний робочий час, а праця, що витрачається протягом цього часу, – необхідна праця. Інша частина робочого часу, протягом якої створюється додаткова вартість, має назву додаткового робочого часу, а праця, що витрачається при цьому – додаткова праця.

Маркс назвавши відношення W\V*100% нормою додаткової вартості. Збільшення може бути досягнутим двома шляхами.

1-ий шлях заснувань на абсолютному збільшенні тривалості робочого дня. Воно може бути явним і прихованим.

2-ий шлях заснувань на відносному збільшенні додаткового часу за порівнянням з необхідним.

Там, де впроваджується нова техніка, отримують надлишкову додаткову вартість (окрім звичайної). Це пов'язано з тим, що ціни визначаються не індивідуальними, а суспільними витратами. На відміну від відносної додаткової вартості вона носить тимчасовий характер, тому що конкуренція не дозволяє зберігати досягненні технологічні переваги.