Тема (іі): курація – скарги, анамнез.

Актуальність теми: Розпізнання хвороби ґрунтується на обстеженні хворого і вивченні проявів, або симптомів хвороби. Дані, одержані при опитуванні пацієнта можуть стати ключовими в подальшому визначенні діагнозу. Методично правильно послідовно проведене розпитування хворого дає 70% підстави для встановлення попереднього діагнозу. Розуміння методики опитування хворого необхідне для подальшої діагностики захворювання.

МЕТА. Вміти розпізнавати і оцінювати значення симптомів і синдромів в діагностиці захворювань. Знати: основні розділи схеми історії хвороби (паспортна частина, скарги хворого, анамнезу хвороби, анамнез по системах, анамнез життя), які важливі для постановки діагнозу захворювання;

Вміти: проводити опитування конкретного хворого згідно схеми історії хвороби для написання учбової історії хвороби, демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.

Конкретне завдання.

1. Скарги: основні та загальні. Деталізація та аналіз отриманих скарг. Оцінка скарг.

2. Анамнез захворювання. Динаміка виникнення та перебігу основного та супутніх захворювань зі слів хворого.

3. Анамнез по системах.

4. Анамнез життя (розвиток хворого у дитинстві, перенесені захворювання, спадковість, професійний, гінекологічний, алергологічний анамнез, шкідливі звички).

5. Використовувати деонтологічні навики в спілкуванні з хворим

Практична робота студентів.

Кожний студент отримує хворого для курації. Проводить опитування хворого згідно фрагменту схеми історії хвороби. Провівши аналіз отриманої інформації робить попереднє заключення про ймовірну патологію певного органу чи системи.

Фрагмент історії хвороби (2)

Скарги хворого (Querellae aegroti).

Необхідно перерахувати відчуття хворого з детальним аналізом їх. Описуються всі виявлені у хворого скарги з максимальною деталізацією, наприклад, болю при виразковій хворобі по локалізації, іррадіації, характеру, силі, часу появи чи зникнення, причини появи, їх сезонність і періодичність перебігу, залежність від прийому їжі, хвилювання, фізичного напруження. Куратор записує скарги після повного обстеження, виділяючи основні скарги - ті, що найбільше турбують хворого в даний момент і в зв’язку з чим він звернувся до лікаря, вказують на патологію певної системи, і загальні скарги - ті, що свідчать про загальну реакцію організму на патологічний процес, про інтоксикацію: загальну слабість, недомагання, зниження працездатності, пітливість та інші.

Історія захворювання (Anamnesis morbi).

В даному розділі детально описується перебіг основного захворювання. З’ясовується коли і при яких обставинах виникли перші ознаки захворювання, причини його виникнення, перші прояви, послідовність розвитку, перебіг захворювання до моменту обстеження хворого. Виявити періоди погіршення та покращення, можливі причини загострення, появу ускладнень, чи звертався хворий медичною допомогою, які результати лабораторного, інструментального дослідження. При хронічному перебігу захворювання відображають динаміку захворювання: періоди загострення, їх причини, частота рецидивів, результати лабораторних і інструментальних досліджень (при наявності), методи лікування, ефективність. Уточнюють працездатність до госпіталізації, мотиви, причини, порядок (в плановому, ургентному порядку) госпіталізації.

Опитування по системах органів (Anamnesis communis).

В цьому розділі описуються скарги, не пов'язані з його основним захворюванням, а є проявом супутнього захворювання. Скарги необхідно висвітлювати в певній послідовності по органах та системах.

- серцево-судинна система: Задишка. Серцебиття, час і характер їх появи. Перебої в роботі серця. Біль чи неприємні відчуття в ділянці серця в спокої, при фізичному навантаженні, іррадіація болю, його характер, інтенсивність і тривалість, чим знімається. Набряки, їх локалізація, час появи, після чого проходять;

- дихальна система: Біль в ділянці грудної клітки при диханні, чи не пов'язаний з диханням. Кашель сухий, з харкотинням, характер харкотиння: слизисте, гнійне, кров'янисте; колір, запах, кількість. Кровохаркання. Задишка, умови виникнення, тривалість, після чого проходить;

- травна система: Апетит, спрага, сухість, гіркота в роті, спотворення смаку, ковтання. Диспепсичні прояви: печія, відрижка, нудота , блювання. Біль в животі: локалізація, залежність від часу прийому і характеру їжі, інтенсивність, характер болі, тривалість, сезонність болів. Стілець: частота, колір, характер, домішки слизу, крові, гною ,гельмінти. Гази: здуття живота, гурчання, тенезми;

- органи сечовиділення: Болі в поперековій ділянці: характер (тупі, гострі), іррадіація, тривалість, фактори, що сприяють появі чи підсиленні болів і їх полегшенню. Сечопуск вільний, болісний, частота (вдень, вночі), кількість сечі за добу, колір, запах, осад сечі. Мимовільний сечопуск;

- нервова система: головні болі: локалізація, інтенсивність, тривалість, чим полегшуються. Головокружіння. Сон. Працездатність, подразливість;

- локомоторний апарат: біль в суглобах, кістках, м'язах, летючість, зв'язок із зміною погоди. Припухлість, деформація суглобів, болі при рухах в хребті.

Історія життя (Anamnesis vitae).

Матеріально-побутові умови в різні періоди життя. Професійний анамнез, шкідливості, режим дня. Перенесені захворювання, травми, операції, туберкульоз, фактори ризику СНІД.

Сімейний анамнез. Стан здоров'я родичів, причини смерті близьких родичів хворого. Спадковість.

Алергологічний анамнез. Алергічні реакції на харчові продукти, лікарські засоби, промислові чи побутові алергени. Алергічні захворювання у родичів.

Шкідливі звички. Куріння, вживання алкоголю, наркотиків, міцного чаю, кофе та інші.

Програма самостійної підготовки студента до наступного заняття.

1. Оформити отримані при збиранні даних анамнезу хворого у вигляді фрагменту учбової історії хвороби.

6. Підготовитись до проведення об’єктивного обстеження конкретного хворого (огляду, пальпації, перкусії, аускультації).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ НДРС

1. Види алергенів.

2. Складання спадкового анамнезу (родоводу) хворого.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ - див. попередню тему.