Засуджено осіб за вчинення злочинів у складі організованих злочинних груп у 2001 - 2002 рр.

Злочини, за вчинення яких засуджені особи	2001 р.		2002 р.		2002 р. у відношенні до 2001 р.,%
	кількість засуджених осіб	питома вага, %	кількість засуджених осіб	питома вага, %
Засуджено осіб за вчинення злочинів у складі організованих злочинних груп.	1042	100,0	1036	100,0	- 0,6
у тому числі за:	-	-	-	-	-
умисне вбивство	45	4,3	46	4,4	2,2
грабіж	47	4,5	45	4,3	- 4,3
розбійний напад	171	16,5	225	21,7	31,6
крадіжка майна	269	25,8	258	24,9	- 4,1
вимагання	76	7,3	47	4,5	- 38,2
шахрайство	33	3,2	78	7,5	2,4р.
привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем	11	1,0	30	2,9	2,7 р.
контрабанда	3	0,3	11	1,1	3,7р.
бандитизм	98	9,4	88	8,5	- 10,2
злочини, пов’язані з наркотиками	40	3,8	56	5,4	40,0
інші злочини	249	23,9	152	14,8	- 39,0

Дані таблиці показують, що у 2002 р., за злочини, вчинені у складі організованої злочинної групи, було засуджено 1036 осіб, або 0,53% від загальної кількості засуджених.

Найбільше, із застосуванням цієї кваліфікуючої ознаки, було засуджено осіб за вчинення крадіжок майна (24,9%), розбійних нападів (21,7%), бандитизм (8,5%), шахрайств (7,5%). Серед злочинців цієї категорії також превалює корислива спрямованість. Порівняно з попереднім роком, у 2002 р. на 40,0% більше засуджено осіб за злочини, пов’язані із незаконним обігом наркотиків, на 31,6% більше засуджено осіб за вчинення розбійних нападів у складі організованої злочинної групи.

Важливим для вивчення стійкості антисуспільної поведінки та суспільної небезпеки злочинців є аналіз мір покарання, до яких засуджені особи, які вчинили злочини у складі організованих груп. Результати такого аналізу можуть бути використані для оцінки роботи правоохоронних органів та судів.

Таким чином, результати вивчення особи злочинця за соціально-демографічними та правовими ознаками дають досить повне уявлення про ступінь розповсюдженості злочинців серед населення, склад, структуру та суспільну небезпеку злочинців. Ці дані містять у собі профілактичний заряд, який необхідно використовувати в оперативно-профілактичній діяльності правоохоронних органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, у тому числі з її організованими формами.

Завершальним етапом використання статистичного аналізу злочинності у діяльності правоохоронних органів є розробка комплексних скоординованих заходів, спрямованих на локалізацію та нейтралізацію злочинності. В основу цих заходів повинні бути покладені результати вивчення стану, динаміки, структури злочинності та причин і умов, що сприяють її розвитку.

Ці заходи умовно можна поділити на два види: загальнодержавні та відомчі.

Загальнодержавні заходи боротьби зі злочинністю розробляються на рівні держави Кабінетом Міністрів України за участю усіх центральних органів державної виконавчої влади, органів самоврядування, наукових установ та інших. Частіше вони мають характер державної програми, яка включає в себе такі заходи боротьби, як:

• правові, які спрямовані на законодавче та нормативно-правове забезпечення боротьби зі злочинністю;

• соціально-економічні, які спрямовані на підвищення економічного, соціального та культурного рівня населення;

• організаційно-управлінського характеру, які спрямовані на удосконалення діяльності суб’єктів господарювання, виховних та культурних закладів, громадських об’єднань тощо;

• фінансово-матеріального характеру, які полягають у повному забезпеченні органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю грошовими коштами, транспортом, технічними засобами тощо.

Відомчі заходи, які спрямовані на попередження та боротьбу зі злочинністю, можуть розроблятися кожним окремим міністерством та відомством з урахуванням компетенції та особливостей діяльності. Здебільшого ці заходи спрямовуються на попередження конкретних злочинів.

При розробці заходів боротьби зі злочинністю необхідно забезпечувати і враховувати єдність дій усіх учасників боротьби зі злочинністю, перш за все правоохоронних органів. Практика виробила певні форми такої взаємодії, зокрема:

• спільне вивчення стану злочинності;

• взаємне інформування про злочини та інші правопорушення;

• розробка та реалізація спільних профілактичних та оперативно-розшукових заходів;

• спільні заходи щодо обміну досвідом у боротьбі зі злочинністю та підвищення кваліфікації;

• спільна виховна та правова робота з населенням тощо. Крім цього, відомчі заходи протидії злочинності можуть включати також заходи, спрямовані на підвищення ефективності роботи органів внутрішніх справ, прокуратури, служби безпеки, митної служби, податкової міліції та інших.