- •1 Товари господарчого вжитку
- •1.1 Пластичні маси та вироби з них
- •1.1.1 Пластичні маси як фактор формування асортименту і якості готових
- •1.1.2 Методи переробки пластичних мас у вироби
- •1.1.4 Вимоги до якості, маркування, пакування та зберіганий виробів із
- •1.2 Товари побутової хімії
- •45 1.2.1 Клейові засоби
- •1.2.2 Лакофарбові товари
- •1.2.3 Мийні засоби
- •1.2.5 Вимоги до якості, маркування, пакування та зберігання товарів
- •1.3 Скляні побутові товари
- •1.3.1 Загальні відомості про скло. Стан виробництва та споживання склиних побутових товарів
- •1.3.2 Фактори, що впливають на формування асортименту і споживних властивостей побутових товарів зі скла
- •1.3.4 Вимоги до якості виробів зі скла
- •1.3.5 Маркування, пакування, транспортування, зберігання виробів зі
- •103 1.4 Керамічні побутові товари
- •1.4.1 Загальні відомості про керамічні товари
- •1.4.2. Споживні властивості керамічних товарів
- •1.4.3 Фактори, що впливають на формування асортименту та споживних властивостей керамічних виробів
- •1.4.4 Вироби з фарфору
- •1.4.5 Вироби з фаянсу
- •1.4.6 Вироби з майоліки
- •1.4.7 Якість побутових виробів з кераміки
- •1.4.8 Маркування, пакування, транспортування і зберігання керамічних виробів
- •126 1.5 Металогосподарчі товари
- •1.5.1. Загальні відомості про металогосподарчі товари
- •1.5.2 Фактори формування асортименту та споживних властивостей металогосподарчих товарів
- •1.5.3 Класифікація і групова характеристика асортименту металогосподарчих товарів
- •1.5.4 Контроль якості, маркування, пакування, догляд за металогосподарчими товарами
- •1.6 Електропобутові товари і домашні машини
- •1.6.2 Вимоги до якості, маркування, пакування, транспортування, зберігання і догляд за побутовими електротоварами і домашніми
- •183 1.7 Будівельні матеріали
- •1.7.1 Загальна характеристика і класифікація будівельних матеріалів
- •1.7.2 Органічні в'яжучі речовини і вироби на їх основі
- •1.7.6 Вироби для облицювання фасадів
- •1.7.9 Будівельна кераміка Загальні відомості та класифікація
- •1.8. Меблеві товари
- •1.8.1. Загальні відомості про меблі
- •1.8.3 Класифікація і групова характеристика асортименту меблів
- •1.8.5 Маркування, пакування та зберігання меблевих виробів
1.3 Скляні побутові товари
1.3.1 Загальні відомості про скло. Стан виробництва та споживання склиних побутових товарів
Скло відноситься до силікатних матеріалів. За хімічним складом силікати - це з'єднання оксиду кремнію з оксидами лужних (наприклад №2О, К2О) і лужноземельних металів (СаО, М§О, РЬО, ВаО, АЬОз, і ін.), тобто солі кремнієвих кислот.
За походженням розрізняють силікати природні (кварцовий пісок, глина, каолін, польовий шпат і ін.) і штучні.
Природні гірські силікатні породи застосовують як будівельні матеріали. Штучні силікати виготовляють з природних силікатів з використанням різних мінеральних домішок. Наприклад, кварцовий пісок є основною сировиною для виробництва силікатного скла і виробів з нього, силікатної цегли і плитки, а глини і каоліни - для керамічних виробів (фарфору, фаянсу, майоліки і ін.), керамічної плитки та ін. Цементи і вироби на їх основі також е штучними силікатами.
Україна володіє багатими запасами гірських порід, зокрема кращими в Європі родовищами глин (Часов-Ярське, Дружковське, Миколаївське, Трошковське і ін.), найкрупнішими покладами пісків с Часов-Ярськс, Новоселівське, Попоснянське.
Наявність численних і крупних родовищ високоякісної сировини забезпечила широкий розвиток виробництва виробів з штучних силікатів, які використовуються в побуті, будівництві, різних галузях науки і техніки. Таке широке використання виробів з силікатних матеріалів пов'язане з їх властивостями: високою хімічною стійкістю, міцністю при стисненні, великим термічним розширенням, низькою теплопровідністю. В той же час штучні силікати характеризуються низькою термостійкістю, невисокою міцністю при ударі, розтягуванні і вигині.
За призначенням вироби з силікатних матеріалів поділяють на три класи: побутові, архітектурно-будівельні, технічні.
До побутових виробів відносять посуд, художньо-декоративні вироби Для прикраси інтер'єру, лампові вироби, дзеркала.
Вироби технічного призначення застосовують для оснащення науково-дослідних і учбових лабораторій і інших цілей (лабораторний посуд, оптичне скло і ін.).
Скло - це тверда речовина аморфно-кристалічної структури, яка одержана переохолодженням розплаву незалежно від хімічного складу і температурної області затвердіння. При постійному збільшенні в'язкості воно придбає механічні властивості твердого тіла. Процес переходу з рідкого стану в твердий обернений. Частинки скла, розташовані в просторі безладно, що викликає однорідність його властивостей при вимірюванні їх в різних напрямах.
Скло не має певної температури плавлення або твердіння; твердне поступово, переходячи через пластичний стан.
Початок виробництва скла відноситься до четвертого тисячоліття до нашої ери. Виробництво скла виникло в Сгипті, звідки в І столітті до н.е. проникло до Італії. Рим в І столітті н.е. стає крупним центром виробництва скла, тут було засновано декілька скляних майстерень, до роботи в яких залучено багато єгипетських склоробів. З Риму виробництво скла розповсюдилося в римські провінції (Південна Британія, Галію і ін.), а потім на північному побережжі Чорного моря і на Русі.
У XVII в. виникають перші скляні заводи у ряді країн Європи, а одним з майстрів виробництва скла стає Чехія, особливу славу в багатьох країнах мав богемський кришталь, популярність якого висока і у наш час. У 1635г. був побудований перший скляний завод в Росії. Проте ще задовго до виникнення цього заводу, в X - XI в. у Києві було розвинуто виробництво скляних і емалевих прикрас. Вони відрізнялися витонченістю обробки, експортувалися за кордон. Цей час вважається початком виробництва скла в Росії. У 1812 р. на території Росії вже нараховувалося 156, а в 1913г. - 275 заводів.
В Україні в 20 роках XX століття був введений в дію завод в Константинівці, обладнаний 20 машинами для вертикального витягування скла. За масштабами виробництва він був найбільшим в Європі. Будувалися заводи пляшкового скла і скляної консервної тари, заводи по виробництву побутових виробів зі скла в містах Київ, Львів, Бережани, Лртемівськ, Константинівка і багатьох інших. У інститутах м. Харкова, Києва, Львова були організовані кафедри технології силікатів.
У теперешній час в Україні випуск виробів зі скла здійснюють ВАТ Бережанський скляний завод, Київські КП "Гута-скло", Львівське ПО "Веселка", ВАТ "Житомирський завод скляних виробів", ЗАТ "Київський склотарний завод", АП "Костянтинівський завод скляних виробів", ВАТ "Песьковський завод скляних виробів", ВАТ "Слов'янський склотарний завод", ТОВ Світловодській завод "Скло", ГП "Херсонський завод скляних виробів", Романівський та ін. (Всього за даними Українського державного інституту скла в Україні практично 20 заводів, що випускають побутові вироби зі скла і 37 підприємств, що виробляють скляну продукцію або що мають безпосереднє відношення до скловаріння.)
Провідним підприємством України по виготовленню посуду є Бережанський скляний завод, учасник міжнародних виставок "Світ скла'. Продукція цього підприємства експортується до багатьох країн світу.
В даний час в Україні широко розвинене виробництво товарів побутового призначення зі скла і кришталю, скляної тари, пляшкового скла, а також листового скла різного призначення, оптичного, хімічно стійкого, зміцненого оптичного, світлотехнічного та інших видів скла. Головні заводи України працюють на обновленому обладнанні і за сучасними технологіями.
83
Класифікують скло за походженням, хімічним складом, основними властивостями і призначенням.
За походженням скло підрозділяють на самородне (грозове, вулканічне, метеоритне) і штучне; за хімічним складом - на органічне (полістирол, поліметилметакрілат й ін.) і неорганічне; за властивостями і призначенням - на оптичне, хімічностійке, термостійке, посудне та ін.
Для виготовлення побутового посуду і декоративних виробів використовують оксидне скло, в якому основними склоутворювачами є оксиди кремнію, бору, алюмінію і ін.
Крім названих кислотних оксидів до складу скла входять оксиди лужних і лужноземельних металів. З лужних оксидів використовують оксиди натрію -№2О, оксиди калію - К2О, оксиди літію - Ьі2О; з лужноземельних - оксиди кальцію - СаО, оксиди магнію - М§О, оксиди цинку - 2пО, оксиди барію - ВаО, оксиди свинцю - РЬО.
Кожен оксид надає склу певні властивості. Тому багато властивостей скла залежать від його хімічного складу.
Скло для побутового посуду і декоративних виробів класифікують на наступні види: натрій - кальцій - силікатне, спеціальне побутове, кришталеве (містить не менше 10 % оксидів свинцю, барію, цинку), малосвинцевий кришталь (18-24 % РЬО), свинцевий кришталь (24- ЗО % РЬО), високосвинцевий кришталь (ЗО % і більш РЬО ), барієвий кришталь (не менше 18 % ВаО). До спеціального побутового скла відносять жаростійке боросилікатне і алюмоборосилікатне скло.
Останніми роками для виготовлення кухонного і столового посуду застосовують також ситали. Це непрозорі білого кольору склокристаллічні матеріали високої термостійкості, їх виготовляють шляхом направленої кристалізації літій-алюмосилікатного скла в процесі спеціальної термічної обробки.