- •Предмет «Судоустрій України»
- •Тема 1. Предмет і основні поняття курсу «Судоустрій України»
- •Предмет і система курсу.
- •Поняття про суд і судову систему.
- •Поняття про суд першої, апеляційної, касаційної інстанції.
- •Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Правові джерела курсу
- •Тема 2. Начерк історії судоустрою України
- •Судоустрій Київської Русі.
- •Судоустрій за Литовськими статутами хvi ст.
- •Система козацьких судів.
- •Судова система наприкінці хіх ст.
- •Судова система Української Народної Республіки.
- •Судова система Гетьманщини.
- •Суди Української рср (1922, 1924, 1938 рр.)
- •Суди незалежної України (1991-2008).
- •Тема 3. Конституційні принципи правосуддя
- •Здійснення правосуддя виключно судами.
- •Участь народу у здійсненні правосуддя.
- •Незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону.
- •Одноособовий і колегіальний розгляд справ.
- •Законність.
- •Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
- •Забезпечення доведеності вини
- •Глава 3 Кримінального процесуального кодексу України
- •Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
- •Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором.
- •Забезпечення обвинуваченому права на захист
- •Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
- •Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
- •Обов’язковість рішень суду
- •Презумпція невинуватості.
- •Повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя.
- •Право на свободу та особисту недоторканість.
- •Недоторканість житла
- •Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції
- •Тема 4. Статус суддів
- •Загальні положення статусу судді
- •Призначення на посаду судді
- •Обрання на посаду судді безстроково
- •Забезпечення належного кваліфікаційного рівня судді
- •Дисциплінарна відповідальність судді
- •Забезпечення судді
- •Статус судді у відставці
- •Тема 5. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •Народні засідателі: порядок формування, підстави та порядок звільнення від виконання обов’язків народного засідателя.
- •Суд присяжних: порядок формування, підстави і порядок звільнення від виконання обов’язків присяжного.
- •Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов’язків у суді.
- •Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту.
- •Тема 6. Органи суддівського самоврядування
- •Засади, завдання та організаційні форми суддівського самоврядування
- •Збори суддів.
- •Конференції суддів. Порядок скликання, проведення, повноваження.
- •Ради суддів.
- •Вищі органи суддівського самоврядування. З’їзд суддів України. Рада суддів України.
- •Тема 7. Організаційне забезпечення діяльності судів
- •Особливості забезпечення функціонування судової влади.
- •Система забезпечення функціонування судової влади.
- •Засади фінансування судів.
- •Порядок фінансування судів.
- •Матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи.
- •Тема 8. Державна судова адміністрація України
- •Статус державної судової адміністрації.
- •Повноваження державної судової адміністрації.
- •Права та обов’язки Голови Державної судової адміністрації України
- •Територіальні управління державної судової адміністрації
- •Служба судових розпорядників.
- •Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
- •Тема 9. Місцеві суди
- •Види і склад місцевих судів.
- •Повноваження місцевого суду.
- •Права і обов’язки суддів, голови місцевого суду.
- •Апарат районного суду.
- •Тема 10. Апеляційні суди
- •Види, склад і структура апеляційного суду.
- •Повноваження апеляційного суду.
- •Повноваження судді апеляційного суду.
- •Повноваження голови та заступника голови апеляційного суду.
- •Тема 11. Господарські суди України
- •Завдання і принципи діяльності господарських судів.
- •Організація господарських судів
- •Повноваження місцевих господарських судів.
- •Повноваження апеляційних господарських судів.
- •Статус суді господарського суду.
- •Фінансування та матеріально-технічне забезпечення господарських судів.
- •Тема 12. Вищі спеціалізовані суди
- •Види, склад і структура вищих спеціалізованих судів
- •Повноваження вищого спеціалізованого суду.
- •Повноваження судді, голови та заступників голови вищого спеціалізованого суду.
- •Пленум вищого спеціалізованого суду.
- •Науково-консультативна рада вищого спеціалізованого суду.
- •Тема 13. Верховний Суд України.
- •Верховний Суд України – найвищий судовий орган.
- •Склад Верховного Суду України
- •Пленум Верховного Суду України.
- •Повноваження судді, голови та заступників голови Верховного Суду України.
- •Апарат. Науково-консультативна рада Верховного Суду України.
- •Повноваження Конституційного Суду України.
- •Тема 14. Конституційний Суд України
- •Завдання, принципи діяльності, склад та вимоги до суддів Конституційного Суду України.
- •Звернення до Конституційного Суду України.
- •Провадження в справах Конституційного Суду України
- •Рішення і висновки Конституційного Суду України.
- •Гарантії діяльності суддів Конституційного Суду України.
- •Тема 15. Міжнародні комерційні арбітражі
- •Основні поняття міжнародних комерційних арбітражів.
- •Міжнародний комерційний арбітражний суд.
- •Морська арбітражна комісія.
- •Склад і компетенція третейського суду
- •Арбітражне провадження.
- •Оспорювання, визнання та виконання арбітражних рішень.
Судова система Української Народної Республіки.
Судова система УНР (1917, 1919) – Генеральний Суд УНР, Повітові суди, Робітничі і селянські революційні трибунали, Дільничі суди, Міські суди.
Генеральний Суд УНР, створений Центральною Радою в грудні 1917 року, виконував усі функції Урядового сенату. Складався з 15 суддів, цивільного, карного й адміністративного департаментів. Генеральний Суд УНР діяв і за Гетьманату до липня 1918 року, але в січні 1919 року Директорія скасувала Урядовий сенат на підставі закону УНР від 02.12.1917 під новим найменуванням – Найвищий суд УНР (або Народницький Суд УНР).
Постанова від 04.01.1918 передбачала створення робітничих і селянських революційних трибуналів «з метою нещадного переслідування мародерства і всіх видів зловживань промисловців та інших службовців всіх установ і взагалі рішучої боротьби з ворогами революції».
Революційні трибунали обиралися повітовими і міськими Радами робітничих, солдатських і селянських депутатів у кількості 12 осіб. Справи у трибуналах розглядалися головою трибуналу або одним із його заступників і чотирма членами, обраними жеребкуванням із загальної кількості членів трибуналу.
Міські, повітові і дільничі суди діяли у складі одного судді і 4-х народних засідателів. Рішення цих суддів були остаточними і підлягали негайному виконанню. Справи розслідувались суддею, а накази про затримання, арешт затверджувалися усім складом суду протягом 12 годин.
Судова система Гетьманщини.
Судова система Гетьманщини (1918 р.) втілена в життя частково.
Державний сенат (верховний судовий орган) – Генеральний Суд (вищий судовий орган) – Судові палати – Окружні суди – Мирові суди – З’їзди мирових суддів
За формою правління Гетьманська держава 1918 року була буржуазно-поміщицькою монархією з широкими повноваженнями Гетьмана. Він сам визначав компетенцію як верховного правителя, затверджував закони, призначав склад Уряду (Раду міністрів) і Генерального суду, одноосібно керував зовнішньополітичними і військовими справами, вирішував питання помилування. На випадок смерті чи тривалого перебування Гетьмана за межами України утворювався тріумвірат – колегія верховних правителів держави, одного з яких заздалегідь призначав сам Гетьман, другого обирав Державний сенат, а третього Рада міністрів.
Використовувалась судова система і законодавство Російської імперії, поліційні жандармські функції виконував Департамент державної варти, а судові – Генеральний суд (Державний сенат).
Суди Української рср (1922, 1924, 1938 рр.)
Суди Української РСР (1922):
Народні суди (діяли у складі 1 судді і 2 народних засідателів; 1 судді і 6 народних засідателів).
З’їзди народних суддів (діяли у складі трьох суддів). Переглядали вироки народних суддів.
Революційні трибунали (справи розглядали 3 члени трибуналу). Обиралися губернськими виконавчими комітетами.
Верховний революційний трибунал при ЦВК УРСР.
Верховний касаційний суд у складі Нарком’юсту УРСР (з 1921 року – Верховний касаційний трибунал при ЦВК).
Судова система УРСР (1924 рік, були прийняті Основи судоустрою СРСР і союзних республік)
Верховний суд УРСР, Головний суд АМРСР, Народні суди, Військові транспортні трибунали, Губернські суди, Військові трибунали.
У 1924 році у складі УРСР була створена Автономна Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (АМРСР), судова система якої складалася із народних судів і Головного суду АРМРСР.
У зв’язку зі скасуванням у 1925 році губерній і створенням замість них округів, губернські суди були замінені окружними.
У складі окружних судів і Головного суду АМРСР діяли надзвичайні сесії, які розглядали справи про «Політичний бандитизм». Розслідувало ці справи Головне політичне управління (ГПУ).
У 1924 році був створений Верховний суд СРСР і Об’єднане державне політичне управління (ОДПУ) для боротьби зі злочинами, які загрожували нормальній роботі транспорту.
У 1930 році були створені залізничні суди (замість військових транспортних трибуналів). У 1933 році – морські і річкові транспортні суди «з метою посилення боротьби зі злочинами, які загрожували нормальній роботі транспорту»
Судова система УРСР 1938 року
У 1938 році був прийнятий Закон про судоустрій СРСР, союзних і автономних республік.
Республіканські суди – Верховний Суд УРСР – Головний Суд АМРСР – Обласні суди – Районні (міські) суди
Загальносоюзні суди – Верховний суд СРСР – Лінійні суди залізничного транспорту – Лінійні суди водного транспорту – Військові трибунали.
У 1941-1943 роках в місцевостях, де оголошувався військовий стан, народні й обласні суди перетворювалися у військові трибунали. Лінійні суди залізничного і водного транспорту були реорганізовані у військові трибунали залізничних доріг і водних шляхів сполучень.