3.2. Тендерні стереотипи в суспільстві

Тендерна соціологія охоплює велике коло проблем — осмислення соціальних аспектів статі і взаємовідносин між представниками різних статей, аналіз соціальних і культурних відмінностей у житті чоловіків і жінок, вплив тендерних аспектів на соціалізацію особистості на різних етапах її становлення та життєдіяльності.

Дуже цікавим, на наш погляд, є питання про те, яким чином тендерні стереотипи впливають не лише на особисте життя тієї чи іншої людини, але й нажиття суспільства. Щоб дослідити цю залежність необхідно розглянути процес соціалізації особистості з точки зору тендерного підходу. Тендерна соціологія орієнтована на вивчення психологічних, соціальних, культурних відмінностей між чоловіками та жінками, тобто тих відмінностей, які не мають біологічної основи. Тендерну соціологію цікавлять саме соціальні аспекти статі.

Як відомо, соціалізація особистості починається з раннього дитинства. Тендерна соціалізація починається з моменту народження дитини та встановлення її біологічної статі. Саме біологічна стать дає напрямок у вихованні дитини. Дівчинку виховують так, як "прийнято" виховувати дівчат і чекають від них відповідної поведінки. Хлопчика виховують так, як "прийнято" виховувати хлопців і також чекають від них відповідної поведінки.

Перше осмислення свого "я" проходить саме на тендерній основі: дитина ідентифікує себе з відповідною біологічною статтю.

Отже, дитина бере на себе виконання відповідних тендерних ролей, які відображають чіткі соціальні очікування та проявляються в поведінці. Ці ролі є соціальними та нормативними. Вони визначають диференціацію діяльності, статусів та обов'язків особистості в залежності від її статевої приналежності. Тендерні ролі, в силу своєї соціальності, завжди пов'язані з відповідною нормативною системою, яка засвоюється особистістю. І потім вже засвоєну нормативну систему, засвоєну тендерну роль особистість переломлює в своїй свідомості та поведінці.

Тендерна "нормативна" система функціонує через ряд стереотипів - стандартних моделей поведінки, які напрацьовані у суспільстві і базуються на відповідному тлумаченні понять "чоловіче" і "жіноче". Тендерні стереотипи справляють великий вплив на процес соціалізації як дитини, так і дорослої людини, визначають напрямок соціалізації.

Вчені виділяють три умовні групи тендерних стереотипів. Перша група стереотипів базується на відповідних уявленнях про психологічні риси та якості особистості чоловіків та жінок - стереотипи "таБсЬіІе — feminnile". Згідно з цими стереотипами чоловіки та жінки є протилежностями. Чоловікам приписується активне, творче начало, здатність вирішувати проблеми, застосовувати розвинуте логічне мислення та власну компетентність. Жіноче ж начало - природно- репродуктивне і тому жінка повинна бути покірною, залежною, емоційною.

В основу виокремлення другої групи стереотипів покладені соціальні начала. Дана група стереотипів закріплює професійні ролі чоловіків і жінок. Для жінки головними є ролі сімейні (жінка, мати, господарка), а для чоловіків - ролі професійні.

До третьої групи тендерних стереотипів вчені відносять стандартизовані уявлення, які пов'язані з відмінностями у змісті праці - жіночої та чоловічої. Місце жінки - у сфері виконавчої та обслуговуючої праці, чоловіка - у сфері інструментальної праці, тобто творчої.

Усі три групи стереотипів тісно переплетені між собою, мають міцні позиції в суспільстві, а тому суттєво впливають на нього. При цьому вплив є прихованим і тому дуже важко піддається коригуванню. Приваблює той факт, що в Україні нарешті почали звертати увагу на цю проблему не тільки вчені, а й представники державної влади.

Яким же чином зазначені вище стереотипи можуть впливати на різноманітні

сфери життєдіяльності суспільства? Розглянемо деякі аспекти такого впливу.

//

Як відомо, сім'я - соціальний осередок суспільства. Крім того, сім'я - це ще й перший плацдарм соціалізації особистості. Саме у рамках сім'ї здійснюється перший етап ідентифікації особистості, у тому числі тендерної. Саме у сім'ї дитина отримує перші уявлення про себе, про суспільство. Саме у сім'ї дитині починають прищеплювати перші діяльнісні навички, а також і перші стереотипи. Тендерні ж стереотипи як соціальні норми мають надзвичайну стійкість і відтворюються з покоління в покоління. Найстійкіші тендерні стереотипи засвоюються саме у дитинстві: у сімейному колі, у дитячих садках та в школі. Засвоєні стереотипи дитина "бере" з собою у доросле життя, "принесе" їх у свою власну родину. При цьому тендерні стереотипи нерівності між чоловіками та жінками більш притаманні чоловікам , ніж жінкам. Як засвідчує В. Бондаровська, 70% юнаків віком 15-17 років і лише 21% дівчат вважають, що домашнє господарство - справа жінки. Жоден з респондентів, які брали участь у соціологічному дослідженні не відповів, що в сім'ї має бути паритет.

Більш загально розглянути вплив тендерних стереотипів на сімейне життя можна крізь аналіз чоловічих та жіночих сімейних ролей. Зміст цих ролей визначається не лише історичним і культурним контекстом, але й значною мірою тендерними стереотипами, які панують в соціальному середовищі тієї чи іншої людини. Саме відповідно до панування тендерних стереотипів у родині можна виділити три типа сімей: традиційна, егалітарна, змішана.

До традиційних слід віднести родини, у яких згідно з їх тендерними установками всі господарські обов'язки строго поділяються на жіночі та чоловічі. При цьому жіночих обов'язків набагато більше, ніж чоловічих. Жінка виконує у такій родині функції обслуговування, а це є одним з найстійкіших тендерних стереотипів. До того ж переважна більшість жінок з таких сімей виконують традиційно чоловічі ролі, котрі пов'язані з відповідальністю за життя та

^л 0'7"^гт^тг^т.7ттгг п Л "Г^ттт-г о ^у ч»/о і. iv а^гаііу'і ро^ігжіх-їгх.

Таким чином, змінюється роль жінки у родині. Жінка змушена брати на себе роль лідера у сім'ї, а це є додатковим навантаженням на неї. Тобто у такій сім'ї існує лише міф про рівність чоловіка та жінки, оскільки змінилися тільки професійні ролі жінки, вони прирівняні зараз до чоловічих. Але сімейні ролі у такій сім'ї залишилися незмінними. З'явилася проблема подвійного навантаження жінки: дім та робота.

Природно, що в сім'ях, де основні домо господарські та матеріальні обов'язки перекладені на плечі жінки, вона змушена виконувати різні соціальні ролі (шлюбну, батьківську, домо господарську та професійну). Така жінка, як правило, зазнає численних перевантажень. До того ж, виконувані нею ролі частіше є несумісними за багатьма параметрами, а це призводить до виникнення рольового конфлікту. Наслідком найчастіше стає "синдром хронічної втоми", зниження працездатності, дратівливість, пригніченість, депресія.

Необхідно підкреслити і той факт, що лідерство жінки у сім'ї найчастіше обумовлено не лише пасивністю чоловіків у сім'ї, але й впливом тендерних стереотипів на рівні сім'ї.

Сучасні традиційні сім'ї завдають багато ускладнень і чоловікам. За самим поширеним стереотипом «мускуліности», а також стереотипами закріплення сімейних та професійних ролей, соціальний успіх чоловіка перш за все пов'язаний з його професійним успіхом, як правило, чоловік, який не зміг реалізувати себе у професійній сфері, не може цього зробити й у сім'ї, такий чоловік губить позиції

лідера та й свій авторитет. Щоб заповнити ці прогалини чоловік ще більше відхиляється від сім'ї, її проблем, шукає собі нові види самоствердження - хобі, релігія, алкоголь, наркотики тощо.

В егалітарних сім'ях панують тендерні установки протилежні традиційним. Тут не має традиційного розподілу господарських обов'язків на жіночі та чоловічі. Як правило, такі сім'ї є двокар'єрними. Сімейні ролі розподіляються взаємно, тому подружжя є взаємозамінним.

У змішаних сім'ях діють як традиційні, так і новітні тендерні установки щодо розподілу сімейних ролей. У сучасних умовах поширеного безробіття, часто жінка є єдиним годувальником сім'ї, а чоловіки виконують обов'язки домогосподарок.

Як бачимо, тендерні стереотипи мають великий резонанс і суттєво впливають як на життєдіяльність сім'ї, так і на особистісну самореалізацію жінки та чоловіка. Крім того, вони призводять до негативних явищ у суспільстві.

В приватному секторі також яскраво проявляються застарілі тендерні стереотипи. Більшість приватних підприємств створюються чоловіками, бо жінка має більше перешкод на цьому шляху (з боку банків, адміністрацій, кримінальних структур, тощо). Дуже часто жінка працює у сімейному приватному бізнесі, не отримуючи навіть зарплатні (особливо у сільськогосподарському підприємстві). При прийомі на роботу переваги надаються, в першу чергу, чоловікам. Крім того, якщо жінку беруть на роботу, то, як правило, пропонують їй короткотерміновий контракт, щоб уникнути проблем у випадку материнства. Таким чином, тендерна нерівність є однією з суттєвих причин такої соціальної проблеми як зменшення народжуваності та старіння націй. Молоді жінки відкладають заміжжя, народжування дитини. Саме суспільство ставить перед жінкою жорстку дилему: кар'єра, або сім'я.

Однак, якщо не діють конституційні норми, необхідно розробити і впровадити

тт т ті т^ттттт """^{1 г} ' " ' ~" !•» т" о ґї т*т 1 ~ ~ т-т л г ї лт, г т-т ' 1™" ^ : ^т - - тттт

ІЮ.ІІІ і 11 іі'і.1 іа -1ІЖХ ІУ1СЛ£ііі.іОІУ1Іі. і-і,хіА ЛІ^ріУ].. і ІСіі-ілЛіііС рО Д,

розробка програми сприяння зайнятості жінок, однією з складових якої має стати програма сприяння само зайнятості, програма впровадження неповного робочого тижня, неповного робочого дня, гнучкого графіку роботи. Вирішенню жіночих проблем на ринку праці допомогла б і нова система організації догляду за дітьми.

Тендерні стереотипи є досить живучими і суттєво впливають на суспільство в цілому та на його окремі сфери.

Отже, як бачимо, історично сформовані стереотипи поведінки жінок зазнають змін. У сучасному суспільстві жінці доводиться більше домінувати, ніж підкорятися, що вносить певний дисонанс в характер взаємовідносин між статями.

Сім'я, школа формують тендерні стереотипи, що існують в суспільній свідомості і одночасно залишаються провідними інститутами в пошуку нових форм тендерної соціальної політики, виховання особистості дівчинки.

Виходячи із сучасних тенденцій, в перспективі вбачаємо за необхідне більш глибоке дослідження проблеми тендерного виховання дівчат-підлітків в умовах сім'ї, школи та інших спеціальних інститутів.