Введення математичних виразів (формул)
При введенні математичного виразу запускається вбудований редактор формул, що перетворює блок з формулою в структуру, реалізовану на мові програмування високого рівня.
Формули – основні об’єкти робочого листа. Щоб почати введення формули, треба встановити хрестоподібний курсор в потрібне місце і почати введення букв, цифр, знаків математичних операцій (операторів). При цьому створюється область формули, в якій з’являється кутовий курсор, що охоплює поточний елемент формули, наприклад ім’я змінної (функції) або число.
При введенні оператора по іншу сторону знаку операції автоматично з’являється заповнювач у вигляді чорного прямокутника (маркер, або мітка-заповнювач). У це місце вводять черговий операнд (число чи вираз на яке діє оператор).
Для управління порядком операцій використовують дужки. Кутовий курсор дозволяє автоматизувати такі дії. Щоб виділити елементи формули, які в рамках операції повинні розглядатися як єдине ціле, використовують клавішу ПРОБІЛу. При кожному її натисканні кутовий курсор „розширюється”, охоплюючи елементи формули, що примикають до даного.
Після введення наступного знаку операції елементи в межах кутового курсору автоматично поміщуються у дужки.
Елементи формул можна вводити з клавіатури або за допомогою спеціальних панелей управління (дивись рис. 18).
Рис. 18. Панелі управління програми MathCAD
Панелі управління відкривають за допомогою Меню View (Вигляд).
Робота з областями MathCad
Математичний вираз у MathCAD це „картинка” зображення на екрані і одночасно множина інструкцій для обчислення, оскільки редактор рівнянь є унікальною сумішшю текстового процесора та генератора кодів, які покликані вірно представляти та правильно обчислювати вирази.
Кожне рівняння, текстовий абзац або графік у робочому аркуші MathCAD є окремим об’єктом, що зветься область. Для ілюстрації сказаного наберіть на листку MathCAD слово, окремо цифру. В іншому, порожньому місці листка виставте хрестоподібний курсор, та натиснувши ліву кнопку миші (ЛКМ) протягніть курсор у бік так, щоб набрана інформація опинилася всередині пунктирного чотирикутника, який з’явиться на кінці курсору-стрілки.
Після того як ви вибрали (селектували) область за допомогою описаної процедури, кожні окремі введені блоки інформації опиняться у оточенні прямокутників зі сторонами створеними пунктирними лініями. Всі ці виділені області можна перемістити одночасно у будь яке місце робочого аркуша при натиснутій ЛКМ, коли курсор набуває форми відкритої чорної долоні. За допомогою такої долоні можна переносити і кожен окремий блок.
Селектовані області можна вирізати та видаляти.
Побудова графіків
Щоб утворити графік функції у прямокутній (декартовій) системі координат, встановіть курсор-хрест у вільне місце вашого робочого аркуша і натисніть комбінацію клавіш Shift+@, або виберіть команду Меню Insert, Grapf, X-Y Plot, або натисніть кнопку „графік” на палітрі графіків, яка розміщена на панелі інструментів Math (Математика).
Ви побачите на екрані великий подвійний прямокутник з системою координат, що містить три мітки-заповнювача на кожній осі.
З її допомогою можна створити:
різноманітні дво- та трьохмірні графіки,
діаграми,
будувати графік функції двох змінних у вигляді поверхні в трьохмірному просторі,
будувати лінії рівня,
будувати графіки функцій заданої в полярних координатах,
переглядати ділянки двохмірного графіку та відслідковувати еволюцію двовимірної кривої (трасування графіку).
Потрібно пам’ятати, що:
ім’я функції відкладається по осі ординат (вертикальна вісь у),
ім’я її аргументів функції – по осі абсцис (горизонтальна вісь х).
Для переміщення графіка необхідно спочатку клікнути мишкою на його області, після чого навкруг нього з’явиться чорна рамка, яка визначає межі графічного блоку. Потім показник миші підвести до границі графічного блоку, доки він не змінить вид з стрілки на долоню. Натиснувши та придержуючи ліву кнопку миші можна перемістити графік в любу область робочого листа.
Для зміни розміру графіку необхідно підвести покажчик миші до одного з чорних квадратиків (маркерів) на границі графічного блоку та виконати потрібні зміни.
Для розміщення на одному графіку декількох кривих одночасно необхідно при переліку функцій розділити комами визначники цих функцій. Натиснувши клавішу „кома” після першої функції, отримаємо ще одну клітинку для вставки другої функції.
Редагувати графіки можна за допомогою діалогового вікна, що містить ряд закладок (рис.19), та яке викликається подвійним „кліком” на області графіка.
Рис. 19. Діалогове вікно форматування графіків
Під час роботи у системі можливе виникнення помилок, пов’язаних з неправильним записом даних користувачем, помилками введення та інші. Система самостійно аналізує такі помилки та виводить на екран повідомлення для користувача. На жаль, ці повідомлення, виведені на екран англійською мовою, не завжди сприймаються вірно. Для полегшення задачі правильного перекладу повідомлень можна звернутися до Таблиці 4.