- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Чернігівської області
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •Будівельна діяльність
- •Транспорт
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Ціни і тарифи
- •Фінанси
- •Торгівля та ресторанне господарство
- •Доходи населення
- •Ринок праці
- •Демографічна ситуація
- •2. Атмосферне повітря
- •2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря
- •2.5 Використання озоноруйнівних речовин
- •2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря
- •Тов фірми «ТехНова»
- •3. Зміна клімату
- •3.1 Тенденції зміни клімату
- •3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3 Політика та заходи у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1 Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість території Чернігівської області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6 Заходи щодо покращання стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екомережі
- •5.1 Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Заготівля лікарських рослин протягом 2007 – 2011 року не проводилася.
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •Аналіз фітосанітарного стану області по розповсюдженню амброзії полинолистої на території області
- •5.2.6. Стан зелених насаджень Чернігівської області
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського та рибного господарства
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Інвазивні види тварин
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Природно-культурна спадщина
- •5.7 Туризм
- •6. ЗемельнІ ресурси і ґрунти
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Чернігівської області
- •Та землекористувачах
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Стан та якість ґрунтів
- •Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •Перелік показників, за якими велись спостереження в ґрунті і рослинницькій продукції на контрольних ділянках
- •Веде спостереження ду «Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції».
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •Забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів
- •Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм
- •Рівні забруднення рослинницької продукції по районах
- •Деградація грунтів
- •Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області у 2011 році
- •Оптимізація використання та охорона земель
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2 Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2 Екзогенні геологічні процеси
- •На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення небезпечних відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •Екологічна безпека
- •Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Радіаційна безпека
- •Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Тенденції розвитку сільського господарства
- •Чисельність худоби в сільгосппідприємствах Чернігівської області (на кінець 2011 року, голів)
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур’янами в 2011 році:
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •Потужність електростанцій і виробництво електроенергії в регіональному розрізі в 2011 р.
- •Споживання електроенергії промисловими підприємствами
- •12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1 Транспортна мережа Чернігівської області
- •Залізничний транспорт
- •Річковий транспорт
- •13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2 Вплив транспорту на довкілля
- •13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Тенденції та характеристика споживання
- •Індекси споживчих цін в області
- •14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Чернігівській області
- •14.4 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва»
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Національна та регіональна екологічна політика
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6. Державна екологічна експертиза
- •15.7. Економічні засади природокористування
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Європейська та Євроатлантична інтеграція
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Загальновживані поняття
- •Додаток 4
- •Екопоради на кожен день
- •Зміна клімату - факти, які має знати кожен:
- •Відповідальні за підготовку розділів
Забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів
Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ в 2011 році в ґрунті був визначений в 394 зразках ґрунту на територіях, що прилягають до складів пестицидів та орних землях. В 2011 році пестицидами було забруднено: ДДТ – 19% зразків ґрунту, γ ГХЦГ – 4,5% зразків. В 27 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ та в 14 зразках ґрунту – по γ ГХЦГ. Також було досліджено 194 зразка ґрунту на вміст гептахлору, в 36% зразків виявлено перевищення ГДК.
В 394 зразках ґрунту визначали вміст пестицидів симм-тріазинової групи. Так, було виявлено забруднення: прометрином – 2% зразків, симазином – 6%. В 12 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по симазину.
В 1 зразку рослинницької продукції (зерно) визначався вміст ДДТ, γ-ГХЦГ. Залишкових кількостей цих пестицидів не виявлено.
Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм
Щільність забруднення сільгоспугідь радіонуклідами була визначена при їх суцільному обстеженні в 1991-1993 роках.
На фоні загальної тенденції до зниження вмісту радіонуклідів в грунті спостерігаються і протилежні результати, що можна пояснити як різними площами елементарних ділянок, так і переходом стронцію-90 в рухомі форми.
Одержані дані дають можливість більш об'єктивно оцінити радіаційну ситуацію в зоні забруднення, визначити критичні території, прогнозувати рівні забруднення продуктів харчування і кормів а, отже, і приймати належні міри по зменшенню радіаційного навантаження на населення, яке проживає в забрудненій зоні.
Рівні забруднення рослинницької продукції по районах
Забруднення продукції рослинництва радіоцезієм в значній мірі визначається щільністю забруднення ґрунту, його типом та агрохімічними показниками, режимом зволоження тощо. Стан забруднення продукції можна оцінити за показниками, наведеними в таблиці 6.3.2.3.
Найбільшу турботу викликає та продукція, рівень забруднення якої перевищує допустимий. Визначення її кількості дозволяє давати оцінку радіаційної ситуації регіону. Є певна складність в проведенні такої оцінки, так як в ДР-2006 не визначені допустимі рівні сіна, соломи, зеленої маси природних угідь і сіяних трав, зернофуражу - основи кормових раціонів. Контрольні рівні по цих видах продукції часто завищені, на що вказувалось раніше. В той же час інших параметрів оцінки забруднення вище названої продукції немає, тому використані існуючі контрольні рівні.
Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з грунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують “ефект розбавлення”. Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в грунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше нагромаджувати радіонукліди і таке інше.
Контроль за станом антропогенного забруднення довкілля, особливо в зв`язку з Чорнобильською катастрофою, набув в умовах області виключно важливого значення. На часі створення в області експертної мережі агроекологічного моніторингу грунтів та сільськогосподарської продукції, як однієї з найважливіших частин загального комплексу моніторингу довкілля.
Таблиця 6.3.2.3 - Аналіз стану забруднення радіоцезієм рослинницької продукції
№ п/п |
Район |
Кількість досліджених зразків |
Кількість зразків з перевищенням допустимого рівня |
% |
1 |
Козелецький |
25 |
- |
- |
2 |
Корюківський |
7 |
- |
- |
3 |
Ріпкинський |
84 |
- |
- |
4 |
Сосницький |
4 |
- |
- |
5 |
Чернігівський |
108 |
2 |
2 |
Всього |
228 |
2 |
1 |
|
З метою більш об`єктивної оцінки рівнів забруднення рослинницької продукції та сировини необхідно розробити для них адекватні контрольні рівні.
Рівень гамма-фону в зонах радіоактивного забруднення стабілізувався, в основному, на рівнях менших 20 мкР/год. Проте на окремих критичних територіях він і нині сягає 40-60 мкР/год, що свідчить про необхідність проведення на них додаткового уточнюючого радіологічного обстеження.
Проведення радіологічного моніторингу сільськогосподарської продукції дає можливість дати оцінку рівнів її забруднення, прогнозувати радіаційну ситуацію, що дозволить уникнути надмірного радіоактивного навантаження на населення, яке проживає на забруднених територіях.
Значна нерівномірність, плямистість щільності забруднення грунту, істотна варіабельність його агрохімічних показників, а, отже, і нерівномірність забруднення пасовищного корму вимагає більш детального обстеження пасовищ, що дасть можливість уникнути використання найбільш забруднених площ.
В основній і побічній рослинницькій продукції вміст фосфору, калію, кальцію, важких металів, мікроелементів знаходився в межах допустимих рівнів. Отже, аномальних значень показників, які визначались у ґрунті і рослинницькій продукції, на контрольних ділянках не виявлено.
Покращити радіаційну ситуації на пасовищах можливо за рахунок проведення контрзаходів. Слід відмітити високу ефективність таких контрзаходів, як корінне та поверхневе поліпшення пасовищ, вапнування грунтів з кислою реакцією грунтового розчину, внесення мінеральних та органічних добрив. Ще вищу ефективність забезпечує проведення цих контрзаходів в комплексі.
В той же час, обсяги контрзаходів, які проводяться в радіаційно забруднених господарствах недостатні. Якщо в 1990 році за рахунок Чорнобильського фонду корінне поліпшення пасовищ було проведене на 2518 гектарах, що суттєво покращило на них радіаційну ситуацію, то в 2000 році лише на 80 га, 2003 – 455 га, в 2006 р. – 324 га, в 2007 р. – 54 га. Вапнування грунтів в порівнянні з 1990 роком скоротилось в 106 раз, від 5304 га до 50 в 2006 році, а в 2007-2011 роках зовсім не проводилось. Різке зменшення обсягів проведення контрзаходів призупинило процес поступового зниження рівнів забруднення сільськогосподарської продукції, а в окремих випадках призвело навіть до їх підвищення.
Для поліпшення радіаційної ситуації, зменшення накопичення радіонуклідів в організмі людини, обмеження потоків радіонуклідів з продуктами харчування місцевого виробництва вкрай необхідно збільшити обсяги контрзаходів.
У вищезазначених критичних населених пунктах провести дослідження молока в усіх приватних господарствах;
Провести інвентаризацію пасовищ для корів приватного сектору населених пунктів ІІІ та ІV зон з визначенням на них радіаційного стану та продуктивності травостою;
Провести комплексні контрзаходи на пасовищах біля критичних населених пунктів.
Враховуючи, що значна частина цих угідь має кислу реакцію грунтового розчину, то на кислих грунтах потрібно провести їх вапнування.
Проводити контрзаходи на критичних територіях лише на підставі проектно-кошторисної документації, з обов`язковим авторським наглядом і визначенням їх ефективності.
Розширення обсягів контрзаходів та більш жорсткий контроль за рівнем забруднення молока та пасовищного корму радіонуклідами дозволить суттєво зменшити ризик нагромадження в організмі людей значної кількості радіонуклідів.
