- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Чернігівської області
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •Будівельна діяльність
- •Транспорт
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Ціни і тарифи
- •Фінанси
- •Торгівля та ресторанне господарство
- •Доходи населення
- •Ринок праці
- •Демографічна ситуація
- •2. Атмосферне повітря
- •2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря
- •2.5 Використання озоноруйнівних речовин
- •2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря
- •Тов фірми «ТехНова»
- •3. Зміна клімату
- •3.1 Тенденції зміни клімату
- •3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3 Політика та заходи у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1 Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість території Чернігівської області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6 Заходи щодо покращання стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екомережі
- •5.1 Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Заготівля лікарських рослин протягом 2007 – 2011 року не проводилася.
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •Аналіз фітосанітарного стану області по розповсюдженню амброзії полинолистої на території області
- •5.2.6. Стан зелених насаджень Чернігівської області
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського та рибного господарства
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Інвазивні види тварин
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Природно-культурна спадщина
- •5.7 Туризм
- •6. ЗемельнІ ресурси і ґрунти
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Чернігівської області
- •Та землекористувачах
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Стан та якість ґрунтів
- •Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •Перелік показників, за якими велись спостереження в ґрунті і рослинницькій продукції на контрольних ділянках
- •Веде спостереження ду «Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції».
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •Забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів
- •Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм
- •Рівні забруднення рослинницької продукції по районах
- •Деградація грунтів
- •Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області у 2011 році
- •Оптимізація використання та охорона земель
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2 Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2 Екзогенні геологічні процеси
- •На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення небезпечних відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •Екологічна безпека
- •Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Радіаційна безпека
- •Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Тенденції розвитку сільського господарства
- •Чисельність худоби в сільгосппідприємствах Чернігівської області (на кінець 2011 року, голів)
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур’янами в 2011 році:
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •Потужність електростанцій і виробництво електроенергії в регіональному розрізі в 2011 р.
- •Споживання електроенергії промисловими підприємствами
- •12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1 Транспортна мережа Чернігівської області
- •Залізничний транспорт
- •Річковий транспорт
- •13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2 Вплив транспорту на довкілля
- •13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Тенденції та характеристика споживання
- •Індекси споживчих цін в області
- •14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Чернігівській області
- •14.4 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва»
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Національна та регіональна екологічна політика
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6. Державна екологічна експертиза
- •15.7. Економічні засади природокористування
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Європейська та Євроатлантична інтеграція
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Загальновживані поняття
- •Додаток 4
- •Екопоради на кожен день
- •Зміна клімату - факти, які має знати кожен:
- •Відповідальні за підготовку розділів
Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області у 2011 році
Головним завданням землеробства, як основної галузі сільськогосподарського виробництва, є зростання його продуктивності на основі розширеного відтворення родючості грунтів та раціонального їх використання. Родючість грунту має також важливе природоохоронне значення, збільшуючи цінність земель сільськогосподарського призначення не тільки як об`єктів виробництва, але і як компонентів біосфери. Охорона земельних ресурсів від деградації – одна з найважливіших проблем сучасності.
Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховуючи вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати винос їх урожаєм та забезпечувати до певної мірі нагромадження поживних речовин у ґрунті.
Згідно із статистичними даними під урожай 2011 року в сільськогосподарських підприємствах було внесено 61,6 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що на 6,8 тис. тонн більше, ніж у попередньому році. Удобрена площа мінеральними добривами склала 70% від загальної посівної площі, яка збільшилась порівняно із 2010 роком майже на 72 тис. га. Якщо в Бахмацькому, Бобровицькому, Варвинському, Куликівському, Срібнянському районах площа, удобрена мінеральними добривами, становить 81-90%, то в Городнянському, Н.-Сіверському, Ріпкинському, Семенівському та Щорському районах удобрена площа не перевищує 50% від загальної посівної площі. В середньому по області на 1 гектар посівної площі було внесено 73 кг поживи, з них азоту – 52 кг, фосфору – 10, калію – 11 кг .
Таблиця 6.3.3 – Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами
|
2001 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
Загальна посівна площа, тис. га |
908,3 |
798,3 |
773,8 |
774,9 |
846,7 |
Мінеральні добрива: |
|
|
|
|
|
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц |
166,5 |
603,0 |
432,9 |
548,4 |
615,7 |
У тому числі: |
|
|
|
|
|
азотних, тис. ц |
132,5 |
421,1 |
313,3 |
409,5 |
443,7 |
фосфорних, тис. ц |
19,3 |
88,4 |
57,9 |
72,9 |
80,7 |
калійних, тис. ц |
14,7 |
93,5 |
61,7 |
66,0 |
91,3 |
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц |
|
|
|
|
|
Удобрена площа під урожай, тис. га |
224,3 |
550,0 |
441,4 |
507,3 |
596,6 |
% удобреної площі |
25 |
69 |
57 |
65 |
70 |
Внесено на 1 га, кг |
18 |
76 |
56 |
71 |
73 |
У тому числі: |
|
|
|
|
|
азотних, кг |
14 |
53 |
40 |
53 |
52 |
фосфорних, кг |
2 |
11 |
8 |
9 |
10 |
калійних, кг |
2 |
12 |
8 |
9 |
11 |
азотно-фосфорно-калійних, кг |
|
|
|
|
|
Органічні добрива: |
|
|
|
|
|
Всього внесено органічних добрив, тис. т |
1608,8 |
879,7 |
833,7 |
697,6 |
704,1 |
Удобрена площа, тис. га |
37,3 |
27,9 |
27,2 |
22,7 |
17,8 |
% удобреної площі |
4,1 |
3,5 |
3,5 |
2,9 |
2,1 |
Внесено на 1 га, т |
1,8 |
1,1 |
1,1 |
0,9 |
0,8 |
При рекомендованому співвідношенні на одиницю азоту – 0,8 одиниці фосфору і калію, внесено на одиницю азоту 0,19 одиниці фосфору і 0,21 одиницю калію, тобто фосфору в 4,2 рази, а калію в 4,8 рази менше, ніж вимагає рекомендоване наукове співвідношення. Значна перевага в обсягах застосування туків азотних добрив призводить до нераціонального, малоефективного їх використання, подальшого підкислення ґрунтів, збільшення забур`яненості полів.
Порівнюючи рівень удобрення культур в 2011 з попереднім (2010 роком) слід відзначити, що 17 районів області збільшили обсяги застосування туків, решта – допустила їх зменшення. Зниження рівня удобрення відбулось в Бобровицькому, Н.-Сіверському, Носівському, Прилуцькому та Сосницькому районах.
В цілому по області в 2011 році мінеральних добрив не застосовували 166 господарств (31%), ще 43 господарства (8%) внесли поживи менше 10 кг/га. Найбільше господарств, які не вносили мінеральних добрив в Козелецькому районі – 21, Городнянському – 20, Семенівському та Чернігівському – по 19 господарств
Складна ситуація з виробництвом і застосуванням органічних добрив. Рівень внесення їх в 2011 році дорівнює 0,8 т/га. Удобрено органікою лише 17,8 тис. га, що становить 2% від загальної посівної площі. У Борзнянському, Варвинському, Ніжинському та Прилуцькому районах органіки вносять по 0,1-0,3 т/га. Зовсім її не вносили в 2011 році 383 господарств (72%), ще 35 господарство (7%) внесли менше 1 т/га.
Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року формування в землеробстві області гостродефіцитного балансу гумусу та поживних речовин.
Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.
