Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Cherigov ND_2011.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆
      1. Деградація грунтів

Результати агрохімічної паспортизації земель, їх моніторинг показують, що родючість ґрунтів Чернігівщини за останні 5 років невпинно знижується, проявляються процеси агрохімічної деградації ґрунтів.

Рівень застосування органічних добрив в цілому забезпечував бездефіцитний баланс гумусу, що дозволило зупинити процес дегуміфікації ґрунту. Щорічні обсяги вапнування досягали 134 тисяч гектарів, що за 5 років дозволяло вапнувати всю площу кислих ґрунтів. Внаслідок інтенсивного застосування агрохімікатів зросла продуктивність ґрунтів. За 20 років урожай зернових збільшився в 1,8 разів. Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючості ґрунтів, який забезпечував би одержання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур досить високого рівня.

Зниження родючості і продуктивності грунтів області значною мірою визначається інтенсивним їх підкисленням, яке обумовлене періодично промивним водним режимом, внаслідок чого з грунту вимиваються основи кальцію, калію та магнію.

На протязі тривалого часу у веденні землеробства відбувалась низка змін негативного характеру. Було зруйновано сівозміни, широко розповсюджено вирощування сільськогосподарських культур у монокультурі. Різко знизились обсяги застосування добрив, а вапнування ґрунтів було практично припинене.

Отже, в сучасному землеробстві області створились вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з ґрунту необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив.

Порівнюючи основні агрохімічні показники (забезпеченість ґрунтів рухомим фосфором, обмінним калієм, ступінь кислотності ґрунтів) в розрізі районів останнього туру обстеження з попереднім туром варто відзначити, що майже в усіх районах області знижується родючість ґрунтів, зростають площі кислих земель.

Найбільш інтенсивно зменшуються запаси фосфору в Бобровицькому, Козелецькому, Н.-Сіверському, Срібнянському, Щорському районах, де вони за 5 років знизились на 9-10 мг/кг ґрунту, зменшення відбулось у 14 районах. В цілому по області урожай с.-г. культур за вмістом фосфору лімітується на 84% площ. В Бахмацькому, Городнянському, Ріпкинському, Сосницькому, Щорському районах дефіцит рухомого фосфору спостерігається на 91-97% площ.

В забезпеченості ґрунтів обмінним калієм спостерігається відносна стабілізація його вмісту, зменшення відбулось лише в Бобровицькому,

Н.-Сіверському та Ріпкинському районах. Калієм ґрунти області забезпечені набагато гірше, ніж фосфором. За вмістом калію урожай с.-г. культур лімітується на 88% площ орних земель області. В Городнянському, Корюківському, Н.-Сіверському, Ріпкинському і Семенівському районах площі ґрунтів з дуже низьким і низьким вмістом калію займають 50-62%.

У зв`язку з відсутністю державного фінансування докорінного поліпшення земель в області за 5 років площі кислих ґрунтів збільшились на 3% і становлять 52% орних земель. В порівнянні з попереднім туром ґрунти у Варвинському, Коропському, Н.-Сіверському, Прилуцькому, Семенівському, Борзнянському, Срібнянському, Талалаївському, Щорському районах підкислились на 10-13%. Найскладніша ситуація виявлена в Городнянському, Коропському, Н.-Сіверському, Сосницькому та Щорському районах, де площі кислих ґрунтів займають 71-84% орних земель.

Агрохімічний стан ґрунтів погіршується, тому що винос поживних речовин з ґрунту не компенсується внесенням відповідних доз органічних і мінеральних добрив. При цьому, як мінімум, повинен бути забезпечений бездефіцитний баланс елементів живлення.

Дієвими заходами в області щодо усунення виявлених порушень у малопродуктивних і деградованих ґрунтах є проведення консервації та рекультивації деградованих земель (табл. 6.3.3.1; 6.3.3.2;6.3.3.3).

Таблиця 6.3.3.1. Консервація деградованих і малопродуктивних

земель за 2011 рік

Види земель

Всього на початок року (законсервовано)

Проведено консервацію протягом 2011 р

Всього потребують консервації

тис. га

% загальної площі території

тис. га

% загальної площі території

тис. га

% загальної площі території

Деградовані землі

1

0,031

0

0

3,99

0,13

Малопродуктивні землі

3,45

0,108

0,062

0,002

6,77

0,21

Таблиця 6.3.3.2. Площа деградових та малопродуктивних земель по Чернігівській області (тис. га), станом на 01.01.2012 р.

Пор. №

Назва району

Землі, які знаходяться у стані консервації

Землі, які потребують консервації

Деградовані

Малопродукти

вні

Деградовані

Малопродукти

вні

1

Бахмацький

0

0,256

2

Бобровицький

0,167

0,125

3

Борзнянський

0

0,051

4

Варвинський

0

0,285

5

Городнянський

0,06

0,116

6

Ічнянський

0

0,743

7

Козелецький

0,21

0,83

0,362

0,12

8

Коропський

0

0,25

0,317

9

Корюківський

0,156

0,085

10

Куликівський

0

11

Менський

0

0,279

12

Ніжинський

0,025

0,162

0,339

0,397

13

Н.Сіверський

0

0,783

1,47

14

Носівський

0,109

0

0,151

15

Прилуцький

0

0,6

0,65

16

Ріпкинський

0

0,384

17

Семенівський

0

0,414

18

Сосницький

0

0,685

19

Срібнянський

0

0,51

0,751

20

Талалаївський

0

0,017

21

Чернігівський

0

1,051

22

Щорський

0,411

0,02

23

м.Ніжин

0

24

м.Прилуки

0

25

м.Чернігів

0

Всього:

0,344

1,79

4,35

6,861

Таблиця 6.3.3.3. Площа порушених, відпрацьваних та рекультивованих земель по Чернігівській області за 2011 рік

Пор. №

Назва району

Площа порушених земель, тис. га

% до загальної площі території району

Площа відпрацьованих земель, тис. га

% до загальної площі території району

Площа рекультивованих земель, тис. га

% до загальної площі території району

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Бахмацький

0,046

0,00

0,026

0,02

0,00465

0,00

2

Бобровицький

0,101

0,00

0,071

0,05

0

0,00

3

Борзнянський

0,202

0,01

0,186

0,12

0

0,00

4

Варвинський

0,007

0,00

0,0038

0,01

0,0068

0,012

5

Городнянський

0,232

0,01

0,079

0,05

0

0,00

6

Ічнянський

0,073

0,00

0,029

0,02

0

0,00

7

Козелецький

0,103

0,00

0,1

0,04

0

0,00

8

Коропський

0,31

0,01

0,246

0,19

0

0,00

9

Корюківський

0,085

0,00

0

0,00

0

0,00

10

Куликівський

0,014

0,00

0,002

0,00

0

0,00

11

Менський

0,116

0,00

0,029

0,02

0,005

0,00

12

Ніжинський

0,301

0,01

0,15

0,10

0

0,00

13

Н.Сіверський

0,254

0,01

0,135

0,07

0

0,00

14

Носівський

0,002

0,00

0,001

0,00

0,018

0,02

15

Прилуцький

0,167

0,01

0,072

0,04

0

0,00

16

Ріпкинський

0,1

0,00

0,054

0,03

0,00732

0,00

17

Семенівський

0,155

0,00

0,053

0,04

0

0,00

18

Сосницький

0,274

0,01

0,18

0,20

0

0,00

19

Срібнянський

0

0,00

0

0,00

0

0,00

20

Талалаївський

0,076

0,00

0,059

0,09

0,0144

0,02

21

Чернігівський

0,386

0,01

0,158

0,06

0,00435

0,00

22

Щорський

0,13

0,00

0,111

0,09

0,00

23

м.Ніжин

0

0,00

0

0,00

0,00

24

м.Прилуки

0

0,00

0

0,00

0,00

25

м.Чернігів

0,003

0,00

0

0,00

0,00

Всього:

3,137

0,10

1,7438

0,055

0,0652

0,002

Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року формування в землеробстві області гостродефіцитного балансу гумусу та поживних речовин.

Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]